Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 травня 2025 року Справа№640/18069/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення в частині,
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом від 20.05.2021 №3, в частині визнання встановлення позивачу статусу учасника наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 (1) безпідставними та вилучення виданого позивачу посвідчення "Учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС у 1986 році" категорії 1 серія НОМЕР_1 від 28.02.2020.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі чого отримала відповідне посвідчення. Як зазначає позивач, статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС було перереєстровано та видано нове посвідченні, у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997 № 135 «Про перевірку правильності видачі посвідчень учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», проте в супереч наведених вище обставин, Комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян (далі - Комісія), протиправно прийняла рішення, за змістом якого статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у позивача не підтверджено, а тому вказане посвідчення було визнане таким, що видане безпідставно і підлягає вилученню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 відкрито провадження у справі для її розгляду у порядку спрощеного письмового провадження.
Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/18069/21 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 вказану справу прийнято до провадження.
Ухвалою Донецького окружного від 22.05.2025 проведено заміну назви відповідача.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, де зазначено прохання відмовити у задоволені позовних вимог з наступних підстав.
Для отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС недостатньо лише самого факту участі у таких роботах, а необхідно підтвердження виконання робіт протягом встановленого періоду часу безпосередньо у зоні відчуження.
Листом Міністерства соціальної політики від 23.04.2012 № 312/20/112-12 надано роз'яснення щодо постійної перевірки первинних документів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Управління звернулось до Галузевого державного архіву МОУ для підтвердження інформації стосовно ОСОБА_1 та на численні звернення Управління від 13.02.2020 №07/35-1696, від 27.05.2020 № 07/35-4277, від 08.07.2020 № 07/35-6039, від 25.09.2020 №07/35-8144, отримано чимало архівних довідок архіву (від 15.05.2020 № 179/1/5969, від 24.06.2020 № 179/1/7965, від 27.08.2020 №179/1/10702) із зазначеним, що військова частина НОМЕР_2 документи до архіву не передавала та книги алфавітного особового складу в/ч НОМЕР_2 та журнали доз радіаційного опромінення військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 знищені в частині.
Щодо військової частини НОМЕР_3 інформація про участь особового складу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не відображена та в перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_3 по стройовій частині участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відсутня, зокрема зазначений наказ № 92 є від 11.05.1986, а не від 03.09.1986 як вказано в матеріалах справи, що свідчить про розбіжність в документах, що є неприпустимим.
За нововиявленими обставинами, засіданням чергової Комісії 19.02.2021 № 1, прийнято рішення запросити ОСОБА_1 на засідання наступної Комісії, яка відбулася 20.05.2021.
Під час повторного розгляду матеріалів особової справи ОСОБА_1 . Комісією зроблено висновок, що підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2(1) немає. Архівні довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не підтверджують участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС у 1986 році.
Відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (зі змінами), Комісією від 20.05.2021 протокол № З прийнято рішення, що видане ОСОБА_1 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 1 серії НОМЕР_1 від 28.02.2020, підлягає вилученню з повідомленням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Представником позивача подана відповідь на відзив, де висловлено незгоду із поданим відзивом та прохання задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Після прийняття Донецьким окружним адміністративним судом цієї справи до провадження, від позивача заяв, клопотань, пояснень до суду не надходило.
Відповідачем подані письмові пояснення стосовно спірних відноси, які кореспондуються із раніше наданим відзивом, крім вказаного відповідачем повідомлено що з 17.01.2024 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) передбачених рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 №7536/7577 «Про зміну найменування Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) та внесено зміни до відомостей , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також переведено державну реєстрацію змін до установчих документів, які пов'язані з внесенням змін до відомостей про Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Донецького окружного від 22.05.2025 проведено заміну назви відповідача.
Щодо суті спірних правовідносин судом встановлено такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Згідно експертного висновку від 30.11.2005 № 24381/60-12, виданим ОСОБА_1 . Донецькою регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з висновком, що захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Донецькою обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 видана вкладка № НОМЕР_6 від 28.08.2013 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії НОМЕР_7 від 18.06.2010.
12.02.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управлінні соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління) стосовно заміни посвідчення старого зразка на новий «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 1 серії А.
На розгляді Комісії, перебували документи за наступним переліком:
копія виписки з наказу командира військової частини НОМЕР_3 по особовому складу від 29 липня 1986 р № 68 (м. Київ) про те, що рядового ОСОБА_1 (водія автомобіля) відрядили в службове відрядження у військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_1 для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 29 липня 1986 року;
копія виписки з наказу командира військової частини НОМЕР_3 по особовому складу від 03 вересня 1986 р № 92 (м. Київ) про те, що рядовий ОСОБА_1 (водій автомобіля) відряджений в службове відрядження з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з 03 вересня 1986 року в нижчезазначений особовий склад та зарахований на всі види забезпечення; копія довідки про підвищену оплату праці військової частини НОМЕР_3 від 04.10.1986 № 134 (м. Київ) про те, що рядовий ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_2 в період з 29 липня 1986 року по 03 вересня 1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (відповідно до наказу в/ч НОМЕР_3 № 68 від 29липня 1986 року ).
копія довідки від 15.08.2013 № 508283, видана ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення повторної групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на термін безстроково.
копія експертного висновку від 30.11.2005 № 24381/60-12, виданим ОСОБА_1 Донецькою регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з висновком, що захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
28.02.2020 Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Київській міській державній адміністрації ОСОБА_1 підтверджено статус та прийнято рішення про видачу йому посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 1 серії НОМЕР_1 від 28.02.2020 нового зразка (протокол № 2 засідання Комісії від 28.02.2020).
Листом Міністерства соціальної політики від 23.04.2012 № 312/20/112-12 надано роз'яснення щодо постійної перевірки первинних документів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
На підставі вищевказаного роз'яснення Управління звернулось до Галузевого державного архіву МОУ для підтвердження даної інформації стосовно ОСОБА_1 . Згідно направлених звернень Управлінням, отримані архівні довідки від 15.05.2020 № 179/1/5969, від 24.06.2020 № 179/1/7965, від 27.08.2020 №179/1/10702 які свідчать, що військова частина НОМЕР_2 документи до архіву не передавала та книги алфавітного особового складу в/ч НОМЕР_2 та журнали доз радіаційного опромінення військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 знищені в частині.
Відповідач за наслідком розгляду отриманих архівних довідок дійшов висновку, що по військовій частині НОМЕР_3 інформація про участь особового складу в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не відображена та в перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_3 по стройовій частині участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відсутня, зокрема зазначений наказ № 92 є від 11.05.1986, а не від 03.09.1986 як вказано в матеріалах справи, що свідчить про розбіжність в документах.
19.02.2021 засіданням чергової Комісії за нововиявленими обставинами, прийнято рішення запросити ОСОБА_1 на засідання наступної Комісії, яка відбулася 20.05.2021.
Комісією від 20.05.2021 прийнято рішення оформлене протоколом № 3 про те, що видане ОСОБА_1 посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 1 серії НОМЕР_1 від 28.02.2020, підлягає вилученню з повідомленням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Позивач не погоджуючись із рішенням Комісії, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (надалі - Закон №796-ХІІ).
Відповідно до ст.10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» від 11.07.2018 №551 (надалі - Постанова №551) затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (надалі - Порядок №551).
Пунктом 2 Постанови №551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
У п.7 Постанови № 551 (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) зазначено, що Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них;
утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення;
провести до 1 січня 2022 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень:
- особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
- учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
- особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Пунктом 1 Порядку №551 визначено процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до п.2 Порядку №551 Посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Відповідно до п.11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються, зокрема:
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого Постановою №551 (далі - Порядок №551), посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення визначено Законом №796-XII.
Згідно зі статтею 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
У примітці до цієї статті уточнено, що тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.
Статтею 15 Закону №796-XII передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.
Статтею 65 Закону №796-XII установлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови №551 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (Порядок №551, чинний з 25 липня 2018 року), який визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Пунктом 2 Постанови №551 затверджено нові зразки посвідчень, зокрема, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 3 Порядку №551 визначено, що Особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 1) серії А синього кольору.
Згідно з пунктом 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Вказаним пунктом визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Так посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів, зокрема: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження; довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження.
Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що для розгляду питання щодо видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до пункту 11 Порядку №551, позивачем на розгляд Комісії надавались:
копія виписки з наказу командира військової частини НОМЕР_3 по особовому складу від 29 липня 1986 р № 68 (м. Київ) про те, що рядового ОСОБА_1 (водія автомобіля) відрядили в службове відрядження у військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_1 для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 29 липня 1986 року;
копія виписки з наказу командира військової частини НОМЕР_3 по особовому складу від 03 вересня 1986 р № 92 (м. Київ) про те, що рядовий ОСОБА_1 (водій автомобіля) прибув із службового відрядження з ВЧ НОМЕР_2 АДРЕСА_1 та з 03 вересня 1986 року нижчезазначений особовий склад зарахований на всі види забезпечення;
копія довідки військової частини НОМЕР_3 від 04.10.1986 № 134 (м. Київ) про те, що рядовий ОСОБА_1 в складі військової частини НОМЕР_2 в період з 29 липня 1986 року по 03 вересня 1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (відповідно до наказу в/ч НОМЕР_3 № 68 від 29 липня 1986 року);
копія довідки від 15.08.2013 № 508283, видана ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення повторної групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на термін безстроково.
копія експертного висновку від 30.11.2005 № 24381/60-12, виданим ОСОБА_1 . Донецькою регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з висновком, що захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
На підставі представлених документів 28.02.2020 Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян при Київській міській державній адміністрації ОСОБА_1 було підтверджено статус та прийнято рішення про видачу йому посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 1 серії НОМЕР_1 від 28.02.2020 нового зразка (протокол № 2 засідання Комісії від 28.02.2020).
Оскаржуване рішення Комісії мотивоване тим, що архівні довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не підтверджують участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС у 1986 році.
Суд зазначає, що надані позивачем на розгляд Комісії документи були видані відповідальними на той час за їх видачу компетентними установами за місцем проходження ним військової служби за формою, чинною на момент їх складення. У тому, що документи з фінансової діяльності військової частини, зокрема, журнали обліку виїздів на ЧАЕС не надходили на зберігання до Галузевого архіву Міністерства оборони України, позивач відповідальності не несе.
Разом із тим, довідка №134 від 04 жовтня 1986 року, видана командиром військової частини НОМЕР_3 , копія виписки з наказу командира військової частини НОМЕР_3 по особовому складу від 29 липня 1986 р № 68 (м. Київ), копія виписки з наказу командира військової частини НОМЕР_3 по особовому складу від 03 вересня 1986 р № 92 (м. Київ) спростовують твердження відповідача про відсутність підстав встановлення позивача статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Суд зауважує, що Закон №796-XII не містить будь-яких обмежень щодо документів, якими згадана умова отримання громадянином України статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС буде підтверджена.
За таких обставин, на переконання суду, уповноважений орган при вирішенні питання щодо надання громадянину України статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не повинен обмежуватись формальним дослідженням лише тих документів, які вказані у Порядку №551.
З метою дотримання гарантій, встановлених Конституцією України та Законом Закону №796-XII, уповноважений орган зобов'язаний досліджувати та надавати оцінку будь-яким документам, які свідчать про роботу у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів.
Суд вважає, що Комісія при розгляді заяви позивача не надала належної оцінки усім документам у сукупності.
Суд зауважує, що відповідно до статті 10 Закону №796-XII достатнім є виконання будь-яких робіт, пов'язаних з усуненням наслідків аварії у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів (у тому числі тимчасово направленими військовослужбовцями у цей період).
Суд зауважує, що посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 серії НОМЕР_7 від 18.06.2010, не визнавалося недійсним та не вилучалося, протилежного суду не доведено.
Отже, на час видачі документів, які наявні у позивача, та на час видачі йому посвідчення серії НОМЕР_7 від 18.06.2010 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, достатнім для видачі посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було надання або посвідчення про відрядження в зону відчуження, або військового квитка з відміткою про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження, або довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (пункт 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501).
Особливих вимог до оформлення вказаних документів не було.
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у пункті 10 містив такий же перелік документів, на підставі яких здійснюється видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак до довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження встановлена вимогам про зазначення кількості днів і населеного пункту.
Суд зазначає, що зі спливом часу (з часу аварії минуло понад 39 років) позивач позбавлений можливості отримати довідки детальнішого змісту з підтвердженням ще й документами, які військовими частинами на зберігання до відомчого архіву не передавалися, або знищені.
Відсутність не з вини позивача документів, які вимагаються значно пізнішими нормативними актами, що регламентують видачу посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перекладають на позивача відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків відповідальними посадовими особами за оформлення документів особового складу військової частини та їх зберігання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого рішення, з огляду на відсутність оцінки поданим документам у їх сукупності.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту порушених прав обраний позивачем.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України «Про судовий збір», питання щодо розподілу цих судових витрат судом не вирішується.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких позивачем були надані відповідні документи, суд зазначає таке.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем заперечень, клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу у зв'язку з неспівмірністю суду не подано.
Відповідно до частини 7статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.
Для підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем разом з позовною заявою подано договір про надання професійної правничої допомоги від 22.06.2021 №01-06/21, де п. 5 встановлено фіксовану ціну договору у розмірі 6 000,00 грн., ордер серії АА №1115424 та квитанцію до договору від 22.06.2021 №01-06/21 про сплату гонорару.
Суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №620/18069/21, є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (03165, м.Київ, Солом'янський район, проспект Любомира Гузара, будинок 7, ЄДРПОУ 37441694) про визнання протиправним та скасування рішення в частині задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статус/ осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій Департаменту соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформленим протоколом від 20 травня 2021 р. №3 в частині визнання встановлення ОСОБА_1 статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2(1) безпідставним та вилучення виданого ОСОБА_1 посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році» категорії 1 серія НОМЕР_1 від 28.02.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) (03165, м.Київ, Солом'янський район, проспект Любомира Гузара, будинок 7, ЄДРПОУ 37441694) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22.05.2025
Суддя І.В. Буряк