22 травня 2025 рокуСправа №160/211/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: голова Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Скиби Сергія Афанасійовича, про визнання винним відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: голови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Скиби Сергія Афанасійовича, в якій позивач просить:
-визнати винним відповідача (розпорядника інформації) у особі голови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ Скиби Сергія Афанасійовича у приховуванні інформації, наданні недостовірної, неточної та неповної інформації, несвоєчасному її наданні позивачеві, безпідставній відмові у задоволенні запиту на інформацію;
-притягнути відповідача (розпорядника інформації) у особі голови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ Скиби Сергія Афанасійовича до відповідальності передбаченої ст. 212-3 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що станом на 01 січня 2024 року становить 850 гривень);
-зобов'язати відповідача у термін 5 робочих днів із дня набрання рішення суду законної сили, надати позивачу змістовну, повну та достовірну відповідь із належним чином завіреними копіями відповідних документів на запити на публічну інформацію позивача за вихідними номерами: № 02 та № 03 від 09.12.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 09.12.2024 на електронну адресу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (inbох@,bg.dp.court.gov.ua) ним направлено 4 запити на публічну інформацію за вихідними номерами: № 02, № 03, № 04, № 05. Доступ до даної інформації зумовлений тим, що у провадженні Баглійського районного суду міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 207/7163/23, у якій ОСОБА_1 є позивачем. Автоматизованим розподілом справу розподілено судді Погребняк Т.Ю. Підготовче провадження у справі №207/7163/23 відкрито 01.01.2024, а 01.05.2024 підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 05.07.2024 о 14:00. Втім розгляд справи 05.07.2024 не відбувся з причин вимкнення світла. У подальшому таке траплялося ще не один раз. Позивач вказує, що у запиті №02 на публічну інформацію він просив надати змістовне, обґрунтоване, правдиве пояснення причин не проведення розгляду справи № 207/7163/23 у такі дати: 16.10.2024 та 04.12.2024; належним чином завірені копії документів, що підтверджують ті чи інші обставини не проведення судового розгляду справи № 207/7163/23 у зазначені дати; у запиті № 03 просив надати: належним чином оформлену інформацію, про кількість справ призначених до розгляду суддею Погребняк Т.Ю. (із зазначенням номерів справ та часу на який призначені розгляди) за такі дати: 12.02.2024; 20.03.2024; 01.05.2024; 05.07.2024; 09.09.2024; 16.10.2024; 04.11.2024; 13.11.2024; 04.12.2024; у запиті № 04 - належним чином оформлену інформацію, про кількість справ, що станом на 09.12.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Т.Ю., належним чином оформлену інформацію, про кількість справ що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Т.Ю.; належним чином оформлену інформацію, про кількість справ що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Т.Ю. та по яким станом на дату направлення запиту досі триває розгляд у суді першої інстанції (із зазначенням номеру справи та її класифікації); а у запиті № 05 - копію ухвали про часткове задоволення клопотання про витребування оригіналів документів у відповідача (по справі №207/7163/23) для ознайомлення; судову повістку про виклик до суду позивача на наступне судове засідання. Вказані запити зареєстровані відповідачем у день їх відправлення, тобто 09.12.2024. Однак, протягом 5 робочих днів відповідач відповіді та запитуваних документів не надав. Із запізненням у 2 (два) дні на електронну пошту надійшла відповідь від відповідача, що зареєстрована останнім 17.12.2024 вих.№ 02-09/11/2024. Пізніше теж на електронну пошту надійшла відповідь від відповідача, що зареєстрована ним 23.12.2024 за вих.№ 02-09/13/2024. Позивач категорично не погоджується з отриманою відповіддю на його запити, оскільки вважає, що відповідач не надав інформацію, що запитувалась, а та інформація, що наведена, не є повною та достовірною. Надання недостовірної, неточної, неповної інформації і, в той же час, невчасне її надання порушує права позивача, що захищено частиною першою статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що, в свою чергу, зумовило звернення до суду з цим позовом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду позовної заяви (уточненої), в якій конкретизувати позовні вимоги щодо відмови відповідача (реквізити рішення, дата, тощо), з якою позивач пов'язує позовні вимоги до відповідача, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб; засвідчених належним чином копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подані додаткові пояснення щодо відмови відповідача (реквізити рішення, дата, тощо), з якою позивач пов'язує позовні вимоги, а також долучено засвідчені додатки до позовної заяви.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/211/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази в обґрунтування відзиву, та третій особі строк - строк для надання пояснень щодо позову або відзиву.
Цією ухвалою суду витребувати у відповідача: письмові пояснення та докази на їх підтвердження щодо того, чи надходили до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинськ запити позивача на публічну інформацію №2 від 09.12.2024, №3 від 09.12.2024, №4 від 09.12.2024 та №5 від 09.12.2024, та відомості щодо дати їх отримання, а також щодо того, чи було надано на них відповідь (у разі її надання, копію(її) такої(их) відповіді(ей) та докази її(їх) направлення позивачу).
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 09.12.2024 до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшли чотири запити на отримання публічної інформації ОСОБА_1 № 2, 3, 4, 5 по цивільній справі № 207/7163/23 (2/207/65/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання дій відповідача неправомірними та такими, що суперечать закону. Справа перебуває в провадженні судді Погребняк Т.Ю. Запити згідно з автоматизованої системи документообігу суду Д-3 були зареєстровані у вхідній кореспонденції за номерами № 20070, 20071, 20077, 20078, відповідь була опрацьована та підготовлена 16.12.2024, тобто у строк, передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації», однак у зв'язку з щоденним відключенням електроенергії у районному суді відповідь ОСОБА_1 була направлена 17 грудня 2024 року за вих. № 02-09/11/2024 електронною поштою. Щодо запитів ОСОБА_1 №2 та №5 від 09.12.2024, то на переконання відповідача, вони є за змістом інформацією, яка стосується обставин судового розгляду справи процесуального характеру, тож регулюється не Законом України «Про доступ до публічної інформації». Щодо запиту ОСОБА_1 №3 від 09.12.2024, то запитувана інформація перебуває на офіційному порталі Судова влада у відкритому доступі. Інформація щодо розгляду певних судових справ, навантаження судді, статистичного обліку справ у суді виготовляється у відповідності до вимог нормативно-правових актів, що регулюють статистичну звітність, а не на запит будь-якої особи, тому запитувана інформація у запиті №4 від 09.12.2024 не підпадає під визначення терміну публічна інформація. Відповідачем також зауважено, що ОСОБА_1 є позивачем по справі та його запити пов'язані з причинами тривалого не розгляду справи у встановлені ЦПК України строки. Позивачу ОСОБА_1 надано відповідь на його запити на інформацію в запитуваному обсязі. Доводи позивача безпідставні та необґрунтовані. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Пояснення від третьої особи не надходило.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13.09.2016 Баглійським РВ у м. Дніпродзержинську ГУДМС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
09.12.2024 позивачем надіслано до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області засобами електронного зв'язку на електронну пошту «inbох@,bg.dp.court.gov.ua» 4 (чотири) запити на публічну інформацію, а саме:
1 запит на публічну інформацію №02 від 09.12.2024, в якому просив надати наступну інформацію:
змістовне, обґрунтоване, правдиве пояснення причин не проведення розгляду справи № 207/7163/23 у такі дати: 16.10.2024 та 04.12.2024,
належним чином завірені копії документів, що підтверджують ті чи інші обставини не проведення судового розгляду справи № 207/7163/23 у зазначені в дати.
2. запит на публічну інформацію №03 від 09.12.2024, в якому просив надати наступну інформацію:
належним чином оформлену інформацію про кількість справ, призначених до розгляду суддею Погребняк Тетяною Юріївною (із зазначенням номерів справ та часу на який призначені розгляди) за такі дати: 12.02.2024; 20.03.2024; 01.05.2024; 05.07.2024; 09.09.2024; 16.10.2024; 04.11.2024; 13.11.2024; 04.12.2024.
3. запит на публічну інформацію №04 від 09.12.2024, в якому просив надати наступну інформацію:
належним чином оформлену інформацію про кількість справ, що станом на 09.12.2024 перебувають на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Тетяни Юріївни;
належним чином оформлену інформацію про кількість справ, що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Тетяни Юріївни;
належним чином оформлену інформацію про кількість справ, що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Тетяни Юріївни та по яким станом на зараз досі триває розгляд у суді першої інстанції (із зазначенням номеру справи та її класифікації).
4. запит на публічну інформацію №05 від 09.12.2024, в якому просив надати наступну інформацію:
копію ухвали про часткове задоволення клопотання щодо витребування оригіналів документів у відповідача для ознайомлення;
судову повістку про виклик до суду позивача на наступне судове засідання.
Запити №02 від 09.12.2024, №03 від 09.12.2024, №04 від 09.12.2024 та №05 від 09.12.2024 отримані відповідачем 09.12.2024 та зареєстровані за вх.№№20070, 20071, 20077, 20078.
Листом від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська на запити на публічну інформацію від 09.12.2024 №02, №03, №04, №05 позивачу надано наступну інформацію:
«Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області повідомляє, що у справі 207/7163/23 за Вашим позовом до АТ «Українська залізниця» про визнання дій неправомірними, судове засідання, призначене 04.12.2024 року на 14.00., не відбулося через відсутність електропостачання у будівлі суду в період часу з 13 год. 30 хв. до 17 години, відповідно до графіків планових відключень ДТЕК, котрі є у відкритому доступі.
Справу знято з черги з вказаної причини, про що складено акт.
Крім того, 14.11.2024 року до суду надійшло через електронний суд клопотання представника відповідача про перенесення дати судового розгляду 04.12.2024 року на 14.00. через перебування представника відповідача у відпустці, про що Вам було відомо, оскільки Ви маєте кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
16.10.2024 року судове засідання у вказаній справі відбулося за Вашої участі, за участі представника відповідача Дригіної, за Вашим клопотанням були допитані в режимі відеоконференшї свідки Ходус, Солод. З протоколом судового засідання та аудіозаписом Ви можете ознайомитись за потреби у суді.
13.11.2024 року судове засідання відбулося за Вашої участі, ухвала про витребування доказів як окремий процесуальний документ не постановлювалась, оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду і ЦПК України не передбачено вирішення вказаних питань на цій стадії; судом може бути лише зобов'язано сторону надати раніш витребувані докази на стадії підготовчого засідання, у разі виявлення неповноти їх подання. З аудіозаписом судового засідання Ви можете ознайомитись у суді.
Судові повістки надсилаються сторонам у встановленому ст. 128 ЦПК України порядку.
Наступне судове заслання з розгляду справи призначено на 30.01.2025 року на 15.30, про що буде повідомлено сторонам у відповідності до ст. 128 ЦПК України.
Згідно даних статистичного обліку навантаження суддів станом на 01.01.2024 року в провадженні судді Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Погребняк Т.Ю. перебувало 2269 судових справ, з них надійшло у 2023 році 2082 справи (що є найвищим показником у суді), розглянуто 1786 справ.
Ведення статистичного обліку розгляду судових справ здійснюється у судді виключно на початок півріччя/року у відповідності до інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 (зі змінами).
З переліком судових справ, призначених суддею до судового розгляду, у тому числі на вказані Вами у звернені дані, із зазначенням номерів справ та часу, Ви маєте можливість ознайомитись на офіційному порталі Судова влада: https://court.gov/ua/instructions/ у відкритому доступі».
Копія відповіді від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 надіслана позивачу засобами електронного зв'язку на вказану електронну пошту «andrijkarpenko1@gmail.com» 17.12.2024 о 15 год. 12 хв.
Вважаючи свої права на доступ до публічної інформації порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (стаття 40 Конституції України).
Згідно преамбулою Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон №2657-XII) цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Відповідно до статей 1, 4 вказаного Закону інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень.
Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Відповідно до статті 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За змістом частини першої статті 6 Закону № 2657-XII право на інформацію забезпечується, створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Відповідно до статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-VI метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Частиною четвертою статті 13 Закону №2939-VI передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Стаття 5 Закону №2939-VI визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
За змістом статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (стаття 4 Закону №2939-VI).
Відповідно до частини першої та другої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
За змістом статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Крім того, частиною другою статті 6 Закону №2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону №2939-VI).
Згідно із частинами 4-6 статті 22 Закону №2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статті 23 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати або створювати такий продукт може виключно суб'єкт владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
При цьому, законодавець зобов'язує розпорядника інформації надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, яка має бути повною, достовірною та точною або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала (постанови від 27 лютого 2020 року в справі №800/304/17, від 01 квітня 2021 року в справі №9901/183/20, від 10 лютого 2022 року в справі №9901/369/21), що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що запити на публічну інформацію №02, №03, №04, №05 були надіслані позивачем до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області засобами електронного зв'язку на електронну пошту «inbох@,bg.dp.court.gov.ua» 09.12.2024 у проміжок часу з 13:55 по 14:00, та зареєстровані відповідачем у вхідній кореспонденції суду за вх.№№20070, 20071, 20077, 20078.
Листом від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська на запити від 09.12.2024 №02, №03, №04, №05 повідомлено позивачу про розгляд вказаних запитів.
Копія відповіді від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 була направлена відповідачем засобами електронного зв'язку на електронну пошту позивача, зазначену ним у запитах 09.12.2024, а саме: «andrijkarpenko1@gmail.com», 17.12.2024 о 15 год. 12 хв.
З огляду на викладене, суд не вбачає протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо не розгляду його запитів № 02, №03, №04, №05 від 09.12.2024 та не надання на них відповіді.
Щодо змісту наданої відповіді на запити № 02, №03, №04, №05 від 09.12.2024, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, позивач у своїх запитах від 09.12.2024 просив надати наступну інформацію:
змістовне, обґрунтоване, правдиве пояснення причин не проведення розгляду справи № 207/7163/23 у такі дати: 16.10.2024 та 04.12.2024, належним чином завірені копії документів, що підтверджують ті чи інші обставини не проведення судового розгляду справи № 207/7163/23 у зазначені в дати (запит №02);
належним чином оформлену інформацію про кількість справ, призначених до розгляду суддею Погребняк Тетяною Юріївною (із зазначенням номерів справ та часу на який призначені розгляди) за такі дати: 12.02.2024; 20.03.2024; 01.05.2024; 05.07.2024; 09.09.2024; 16.10.2024; 04.11.2024; 13.11.2024; 04.12.2024 (запит №03);
належним чином оформлену інформацію про кількість справ, що станом на 09.12.2024 перебувають на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Тетяни Юріївни; належним чином оформлену інформацію про кількість справ, що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Тетяни Юріївни; належним чином оформлену інформацію про кількість справ, що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Тетяни Юріївни та по яким станом на зараз досі триває розгляд у суді першої інстанції (із зазначенням номеру справи та її класифікації) (запит №04);
копію ухвали про часткове задоволення клопотання щодо витребування оригіналів документів у відповідача для ознайомлення; судову повістку про виклик до суду позивача на наступне судове засідання (запит №05).
Суд звертає увагу, що інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом (частина друга статті 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Згідно з відомостями з офіційного веб-порталу судової влади України (розділи «Стан розгляду справ», «Єдиний державний реєстр судових рішень») ОСОБА_1 є позивачем по цивільній справі №207/7163/23.
Отже, позивач, будучи стороною у справі № 207/7163/23, набував прав та обов'язків, визначених процесуальним законом.
Запитувана у запитах №02 та №05 інформація за своїм змістом щодо обставин судового провадження у справі №207/7163/23 (2/207/65/25) та її процесуальних документів, в якому позивач є стороною судового процесу, а отже надання інформації по справі, процесуальних документів регулюється процесуальним законом та Законом України «Про звернення громадян», а не Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до статті 2 Закону №2939-VI він не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Так, відповідно до статті 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша статті 3 цього Закону).
Визначення «заява (клопотання)» міститься в частині третій статті 3 Закону України «Про звернення громадян» та означає, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб (частина четверта статті 3 Закону).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (абзаци 1, 2 статті 20 Закону України «Про звернення громадян»).
Як вбачається зі змісту відповіді від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024, відповідачем не відмовлено у наданні відповіді на запити №2 та №05.
Щодо обставин непроведення судових засідань 16.10.2024 та 04.12.2024 було повідомлено ОСОБА_1 , що 16.10.2024 судове засідання у справі № 207/7163/23 відбулося за його участі та за участі представника відповідача, та за його клопотанням були допитані в режимі відеоконференшї свідки.
У листі-відповіді від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 також позивачу роз'яснено його право ознайомитись з протоколом судового засідання та аудіозаписом у суді.
Крім того повідомлено, що судове засідання, призначене 04.12.2024 на 14.00., не відбулося через відсутність електропостачання у будівлі суду в період часу з 13 год. 30 хв. до 17 год., відповідно до графіків планових відключень ДТЕК, які є у відкритому доступі. Справу знято з черги з вказаної причини, про що складено акт. До того ж, 14.11.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача про перенесення дати судового розгляду 04.12.2024 на 14.00 через перебування представника відповідача у відпустці, що було відомо позивачу, оскільки він є зареєстрованим в Електронному суді.
Щодо надання копії ухвали про витребування документів та судової повістки про виклик до суду, відповідачем у листі від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 повідомлено позивачу, що 13.11.2024 судове засідання відбулося за його участі, ухвала про витребування доказів як окремий процесуальний документ не постановлювалась, оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду і ЦПК України не передбачено вирішення вказаних питань на цій стадії, а судом може бути лише зобов'язано сторону надати раніш витребувані докази на стадії підготовчого засідання, у разі виявлення неповноти їх подання.
У листі-відповіді від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 позивачу роз'яснено його право ознайомитись з аудіозаписом судового засідання в суді, а також роз'яснено, що судові повістки надсилаються сторонам у встановленому статтею 128 ЦПК України порядку і що наступне судове засідання з розгляду справи призначено на 30.01.2025 на 15.30, про що буде повідомлено сторонам у відповідності до статті 128 ЦПК України.
З вказаних обставин, суд вважає цілком безпідставними зауваження позивача про ненадання відповіді щодо причин не проведення розгляду справи 16.10.2024 та 04.12.2024, щодо ненадання копії ухвали про витребування доказів та судової повістки про виклик в наступне судове засідання, оскільки лист від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 містить вичерпну відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян» на постановлені у запитах №02 та №05 питання.
При цьому, посилання позивача на те, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності електропостачання в суді, є неприйнятними.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не скасований.
Суд враховує нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії з боку рф, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Кам'янське та Дніпропетровської області, а також те, що через масовані обстріли в Україні та у зв'язку із дефіцитом електроенергії НЕК «Укренерго» запроваджено контрольовані аварійні відключення світла для промислових та побутових споживачів в усіх регіонах України.
Графіки відключень електропостачання офіційно опубліковані на офіційному сайті ДТЕК «Дніпровські електромережі» та є у вільному доступі, зокрема, у грудні 2024 року були запровадженні щоденні відключення електроенергії по групам, відповідно до черги та територіального розташування об'єкта.
Відповідачем повідомлено, що електропостачання в Баглійському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було відсутнє, зокрема, 10 грудня 2024 року з 10.00 год. до 15.00 год., 11 грудня 2024 року - з 14.00 год. до 17.00 год., 12 грудня 2024 року - з 09.00 год. до 11.00 год., 13 грудня 2024 року - з 10.30 год. до 14.00 год., 16 грудня 2024 року - з 15.40 год. по 17.00 год.
Про акти зняття з розгляду справи № 207/7163/23 у зв'язку із відсутністю світла в приміщенні суду позивачу повідомлено в листі від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024, крім того неодноразово пропонувалось, у разі необхідності, ознайомитись з необхідними матеріалами вказаної справи в суді.
Наведені обставини у сукупності з наданим доказами дають підстави для висновку, що у спірних правовідносинах, що склались, суб'єкт владних повноважень, яким є відповідач, зайняв активну позицію співпраці із позивачем (запитувачем інформації) та проявив очевидну готовність надати потрібну допомогу (в аспекті порушеного питання та зважаючи на обставини воєнного стану, часті повітряні тривоги та відключення електропостачання в регіоні), запропонувавши з метою надання доступу до документів цивільної справи як стороні судового провадження, а відтак забезпечення права позивача ознайомитись із необхідними документами, отримати з них копії, що, на переконання суду, відповідає статті 2 КАС України, зокрема, принципам добросовісності (пункт 5 частини другої) і розсудливості (пункт 6 частини другої).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач з отриманням від відповідача відповіді від 17.12.2024 за вих.№02-09/11/2024 був обізнаний із її змістом. Водночас, прояву готовності до співпраці з відповідачем у пошуку шляхів отримання потрібної йому інформації та документів в умовах, що склались, з матеріалів справи не встановлено, оскільки докази того, що позивач скористався своїм правом та ознайомився з матеріалами цивільної справи № 207/7163/23 задля обізнаності зі всіма доказами, що в ній містяться, суду не надано.
Щодо доводів позивача про не надання запитуваної інформації та документів за запити №03 та №04 від 09.12.2024, суд зазначає, що у листі від 17.12.2024 №02-09/11/2024 позивачу повідомлено, що з переліком судових справ, призначених суддею до судового розгляду, у тому числі на дати, що вказані у запиті, із зазначенням номерів справ та часу, є можливість ознайомитись на офіційному порталі Судова влада: https://court.gov/ua/instructions/ у відкритому доступі, ведення ж статистичного обліку розгляду судових справ здійснюється у суді виключно на початок півріччя/року у відповідності до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.
Посилання позивача на те, що надана відповідачем інформація неповна, не приймається з наступного.
Суд зауважує, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом.
Саме розпорядник публічної інформації зобов'язаний надати ту публічну інформацію, якою він володіє і яка певним чином задокументована (відображена на матеріальних носіях).
Зазначене відповідає правовій позиції відображеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/22/20, постанові від 19.10.2023 №9901/337/21.
Відповідач не є держателем або розпорядником порталу «Судова влада», відповідно, не несе відповідальності за обсяг та наповненість інформації, яка на ньому розміщується.
Інформація ж щодо розгляду певних судових справ, навантаження судді, статистичного обліку у суді виготовляється у відповідності до вимог нормативно-правових документів, що регулюють статистичну звітність.
Запит на інформацію щодо кількості справ, що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Т.Ю.; щодо кількості справ, що станом на 01.01.2024 перебували на розгляді (щодо яких не винесено рішення) у судді Погребняк Т.Ю. та по яким станом на зараз досі триває розгляд у суді першої інстанції (із зазначенням номеру справи та її класифікації) не підпадає під визначення терміну «публічна інформація», оскільки така інформація не була отримана або створена в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків.
При цьому, зважаючи на надмірне навантаження суддів та працівників апарату суду Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, відомості про яке містяться на офіційному сайті Ради судді України, роботу в умовах воєнного стану (масовані обстріли території України, в тому числі Дніпропетровського регіону, тривалі повітряні тривоги та щоденні відключення електропостачання у періоді звернення), ураховуючи також те, що позивач отримав відповідь на свої запити від 09.12.2024 - 17.12.2024, про що самостійно зазначено позивачем в позовній заяві, тобто на шостий робочий день, суд не вбачає протиправної бездіяльності з боку відповідача у несвоєчасному розгляді вказаних запитів.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 10.02.2021 у справі № 9901/22/20 застосувала правовий висновок Великої палати ЄСПЛ у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі Угорський Гельсінський Комітет проти Угорщини (Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary, заява № 18030/11) та вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин (§ 157). Для цього мають бути оцінені такі критерії (§ 158-170):
-мета запитувача: необхідно встановити, чи справді отримання інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії з суспільно важливих питань, і чи справді ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів;
-характер запитуваної інформації: інформація, дані або документи, щодо яких вимагається доступ, повинні відповідати вимогам трискладового тесту, тобто збиратися в цілях задоволення саме суспільного інтересу;
-особлива роль запитувача інформації в отриманні та поширенні її серед громадськості: розраховувати на захист свого права на доступ можуть, насамперед, журналісти, науковці, громадські активісти, зокрема блогери та популярні користувачі соцмереж, громадські організації, діяльність яких пов'язана з питаннями, що становлять суспільний інтерес, а також автори творів з означених питань;
-готовність і доступність запитуваної інформації: надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання й обробки даних.
Тягар доведення дотримання вказаних критеріїв покладається на запитувача інформації, що у спірних правовідносинах не доведено позивачем.
Аналіз приписів КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд не вбачає порушень прав позивача в отриманні запитуваної інформації.
Відповідач при розгляді запитів позивача від 09.12.2024 та наданні відповіді на них діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, тому позовні вимоги в частині визнання винним відповідача та зобов'язанням його вчинити певні дії не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої ст. 212-3 КУпАП України, не підлягають задоволенню, оскільки адміністративний суд не є суб'єктом, наділеним повноваженнями на притягнення відповідача до адміністративної відповідальності у спірних правовідносинах.
Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Оскільки судом відмовлено у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02890794, місцезнаходження: 51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Конституції, буд. 64), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: голова Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Скиби Сергія Афанасійовича (місцезнаходження: 51909, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Конституції, буд. 64) про визнання винним відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова