0
19 травня 2025 рокуСправа №160/1324/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 09 грудня 2024 року № 458-рл в частині анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» (ідентифікаційний код - 45461610) ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 05.06.2024 року за реєстраційним номером: 04630308202403279, терміном дії з 06.06.2024 року до 06.06.2025 року.
В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видана ліцензія Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 04630308202403279 терміном дії з 06.06.2024 по 06.06.2025. На зворотному боці Ліцензії зазначені відмітки про поточні сплати за ліцензію, зокрема: «1. Сплачено за період з 06.06.2024 до 06.12.2024 платіжним дорученням від 28.05.2024 № 1, сума 4000 грн.». До закінчення терміну попередньої сплати, який охоплював період дії ліцензії з 06.06.2024 до 06.12.2024 позивачем 23 листопада 2024 року було сплачено черговий платіж за ліцензію, що підтверджується платіжною інструкцією №103 від 23.11.2024 року на суму 4000,00 грн. за період з 06.12.2024 по 06.06.2025, проте з електронного кабінету платника податку позивачу стало відомо, що 09 грудня 2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято Розпорядження № 458-рл, яким анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04630308202403279, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію. Позивач вважає вказане розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 22 січня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано представниками відповідача та позивача - 28.01.2025 року, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів.
05 лютого 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що порядок видачі та анулювання ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Відповідно до ч. 52 ст. 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі: несплати чергового платежу за ліцензію. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку. Відповідно до ст. 16 Закону №481/95-BP для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання. Відповідач також зазначає про те, що граничний термін внесення чергового платежу за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний №04630308202403279 сплив 06.12.2024. До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від ТОВ «АЛЕНТЕЖУ» не надходила інформація та копії платіжних доручень з відміткою банку про сплату чергового платежу за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний №04630308202403279. Отже, на підставі вищевикладеного ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято розпорядження від 09.12.2024 №458-рл щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ТОВ «АЛЕНТЕЖУ» реєстраційний №04630308202403279, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензії, яке направлено позивачу в електронній формі засобами електронного зв'язку.
12 лютого 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача в якій наведені аргументи щодо обґрунтованості позовних вимог, аналогічні, що зазначені у позовній заяві, а також позивач заперечує проти відзиву на позовну заяву посилаючись на те, що позивач надавав відповідачу інформацію та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату чергового платежу за ліцензію. Позивач направляв до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяву, що зареєстрована канцелярією відповідача 10.12.2024p. за № 40496АП. Позивач також зазначає, що ненадання суб'єктом господарювання до територіального органу Державної податкової служби України, який видав йому ліцензію на право зберігання пального, копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про її сплату не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом річної плати за ліцензію, а відтак і не є підставою для застосування до суб'єкта господарювання відповідальності з анулювання ліцензії. У зв'язку з викладеним позивач просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» (код ЄДРПОУ 45461610) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.05.2024 року №1002241020000105123, а також 15.05.2024 року взято на облік як платника податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Соборна ДПІ) та не є платником податку на додану вартість згідно із даними з реєстру платників податку на додану вартість.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ «АЛЕНТЕЖУ» є: 56.30 Обслуговування напоями (основний); 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Адреса місцезнаходження позивача: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, будинок 10, згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В матеріалах справи наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за реєстраційним номером 04630308202403279 від 05.06.2024 року, терміном дії з 06.06.2024 року до 06.06.2025 року з відміткою ГУ ДПС в Дніпропетровської області про поточні сплати за ліцензію, а саме з 06.06.2024 по 06.12.2024 відповідно до платіжного доручення №1 від 28.05.2024 року у сумі 4 000,00 грн. та додаток до ліцензії про зазначення електронно-касового апарату: фіскальний номер РРО/ПРРО 4000879336, дата реєстраційного посвідчення 24.05.2024 року.
23 листопада 2024 року ТОВ «АЛЕНТЕЖУ» було здійснено оплату у сумі 4 000,00 грн. до надавача платіжних послуг отримувача: Казначейства України, отримувач Дніпровська міська ТГ ГУК у Дн-кій обл./м.Дніпро/22011100, код отримувача 37988155, відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №103 від 23.11.2024 року, із зазначенням призначення платежу: «Плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями».
09 грудня 2024 року відповідно до витягу з розпорядження №458-рл, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04630308202403279 від 06.06.2024 року, видану ТОВ «АЛЕНТЕЖУ». Підставою для анулювання вищевказаної ліцензії контролюючим органом зазначено наступне: «у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію».
10 грудня 2024 року позивач подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяву в якій просив подовжити ліцензію відміткою про сплату ліцензії за період з 06.12.2024 по 05.06.2025. До заяви позивачем було долучено оригінал ліцензії та копію платіжної інструкції за оплату ліцензії.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем розпорядженням від 09.12.2024 року №458-рл про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 пунктом 191.1 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
На час виникнення спірних правовідносин, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначав Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95 від 18.12.1995 року (далі - Закон №481/95).
Відповідно до пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №3817, розділ VII «Ліцензування» Закону №3817 набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року (крім пунктів 22, 23, 25 частини другої статті 46 «Припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності», якою встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, і статті 49 «Порядок інформування суб'єктів господарювання про вартість ліцензії на право провадження відповідних видів господарської діяльності».
Пунктом 2 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону №3817 встановлено, що положення Закону №481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону №3817.
Частинами першою і сьомою статті 16 Закону № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025) передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Відповідно до пункту 65 частини першої статті 1 Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024) орган ліцензування:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у частині здійснення ліцензування виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, вирощування тютюну, ферментації тютюнової сировини, а також у частині здійснення в автоматичному режимі ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;
територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у частині здійснення ліцензування оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального.
Згідно з пунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом та обігом; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом та обігом.
Таким чином, відповідач є органом ліцензування, зокрема, у частині здійснення ліцензування зберігання пального.
Відповідно до абзацу двадцять п'ятого статті 1 статті 1 Закону № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025) ліцензія (спеціальний дозвіл) документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Ліцензія право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої статті 1 Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024)).
Згідно з положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025) плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.
Згідно з абзацом четвертим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024) суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
З наведеного слідує, що у суб'єкта господарювання, який оплатив ліцензію в розмірі, встановлену Законом № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025) до набрання чинності Законом № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024), не виникає обов'язок здійснити доплату за ліцензію до розміру, встановленого пунктом 3 частини першої статті 53 Законом № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024).
Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується та направляється органом ліцензування суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію в електронній формі засобами електронного зв'язку (частина сорок восьма статті 15 Закону № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025)).
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 54 Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024) орган ліцензування автоматично формує та направляє суб'єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.
Водночас відповідно до другого речення частини шостої статті 16 Закону № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025) для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання.
Контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію (частина сьома статті 72 Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024).
Згідно з абзацом четвертим частини п'ятдесят другою статті 15 Закону № 481/95-ВР (втратив чинність 01.01.2025) ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі несплати чергового платежу за ліцензію.
Пунктом 7 частини другої статті 46 Закону № 3817-ІХ (чинний з 27.07.2024) встановлено, що підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є - несплата чергового платежу за ліцензію.
Отже фактично ліцензію анульовано за те, що позивач не подав контролюючому органу копію платіжної інструкції на перерахування плати чергового платежу за ліцензію з відміткою банку/небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання, але чинним законодавством не передбачена відповідальність у вигляді анулювання ліцензії за ненадання платіжної інструкції контролюючому органу, тому розпорядження ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.12.2024 №458-рл не відповідає критеріям, встановленим ст.2 КАС України для рішення суб'єкта владних повноважень та є необґрунтованим, тому позов в частині визнання протиправним та скасування розпорядження належить задовольнити.
Крім того, при прийнятті рішення у даній справі, судом також враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.05.2024 у справі № 320/8612/22, в якій зазначено: «Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання податкового органу на ненадання платником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату, оскільки стаття 15 Закону № 481/95-ВР передбачає, як обставину для анулювання ліцензії, саме несплату чергового платежу, а не ненадання копії платіжного доручення».
Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04630308202403279 від 05.06.2024 року, терміном дії з 06.06.2024 року до 06.06.2025 року з відміткою ГУ ДПС в Дніпропетровської області про поточні сплати за ліцензію, а саме з 06.06.2024 по 06.12.2024 відповідно до платіжного доручення №1 від 28.05.2024 року у сумі 4 000,00 грн. та додаток до ліцензії про зазначення електронно-касового апарату: фіскальний номер РРО/ПРРО 4000879336, дата реєстраційного посвідчення 24.05.2024 року.
Відповідно до спірного розпорядження відповідача ліцензію № 04630308202403279 анульовано на підставі несплати чергового платежу за ліцензію.
Між тим, відповідно до платіжної інструкції від 23.11.2024 № 103 позивач сплатив 4000,00 грн плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за період з 06.12.2024 року по 06.06.2025 року. Вказана плата була перерахована товариством на діючий на момент її сплати бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.
Матеріали справи не містять доказів надіслання платнику повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію.
Отже, враховуючи вищевикладене та позицію Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, суд приходить до висновку, що розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09 грудня 2024 року № 458-рл в частині анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 05.06.2024 року за реєстраційним номером: 04630308202403279, терміном дії з 06.06.2024 року до 06.06.2025 року, є протиправним та таким, що підлягає анулюванню.
Щодо тверджень позивача про повідомлення відповідача шляхом направлення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяви разом із копією платіжної інструкції з відміткою банку, що зареєстровані канцелярією відповідача 10.12.2024p. за № 40496АП, суд критично ставиться до таких доводів з огляду на те, що дана заява була подана позивачем 10.12.2024 року, тобто після прийняття спірного розпорядження відповідача, проте обов'язок повідомлення контролюючого органу у позивача був до строку закінчення терміну дії ліцензії, а саме - до 06.12.2024 року.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
З урахуванням положень частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, код ЄДРПОУ 45461610) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування розпорядження- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 09 грудня 2024 року № 458-рл в частині анулювання Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 05.06.2024 року за реєстраційним номером: 04630308202403279, терміном дії з 06.06.2024 року до 06.06.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕНТЕЖУ» (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, код ЄДРПОУ 45461610) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева