вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"22" травня 2025 р. Справа№ 910/11932/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
перевіривши апеляційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 (повний текст рішення складено 11.06.2024)
у справі №910/11932/23 (суддя О.В. Гумега)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черток Ірина Володимирівна
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Валерія Лобановського, 4-В"
про скасування наказу Міністерства юстиції України,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Валерія Лобановського, 4-В" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5 "Про задоволення скарги".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 № 4087/5, яким задоволено скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" про скасування рішень, прийнятих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, порушує права та законні інтереси позивача як власника об'єкта нерухомого майна (1/500 частки нежитлового приміщення № 178, що знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі, за адресою м. Київ, проспект Лобановського Валерія (проспект Червонозоряний), будинок 4-В).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 у справі №910/11932/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.11.2021 №4087/5 в частині пунктів 1, 2 та 4 щодо скасування рішення від 28.04.2021 №57923371, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черток Іриною Володимирівною, в частині вчинення реєстраційних дій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" (Україна, 08200, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ОЛЕГА КОШОВОГО, будинок 13-Б/1, нежиле приміщення 78; ідентифікаційний код 37076280). В іншій частині позову відмовити. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ПРОГРЕС" 2 684,00 грн. судового збору.
Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, 25.04.2025 засобами поштового зв'язку Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2023 у справі №910/11932/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Також скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на апеляційне оскарження рішення суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач), Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України, а також аргументи скаржника стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованою.
За вказаних обставин ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/11932/23 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку.
Копію ухвали від 02.05.2025 Міністерство юстиції України доставлено до електронного кабінету 07.05.2025, доказом чого є довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.
Через систему «Електронний суд» 19.05.2024 Міністерство юстиції України на виконання вимог ухвали від 02.05.2025 подано заяву про усунення недоліків в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами Глави 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Так, згідно з положеннями статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 2 цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені Господарському процесуальному кодексу України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (стаття 256 Господарського процесуального кодексу України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений Господарським процесуальним кодексом України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі №902/560/20, від 25.01.2021 у справі №911/224/20.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження Міністерством юстиції України фактично наводяться ті ж самі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, які вже були визнані судом апеляційної інстанції неповажними, в той час як в ухвалі суду від 02.05.2025 скаржнику встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Водночас, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на те, що Міністерство юстиції України не отримало повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024, що позбавило його можливості ознайомитися з мотивувальною частиною рішення та належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження, взагалі не може вважатися у даному випадку поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, адже повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 було складено 11.06.2024 та опубліковано у ЄДРСР 14.06.2024 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/119647632.
Крім того, відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу "Діловодство спеціалізованого суду"), рішення суду від 03.06.2024 було надіслано Міністерству юстиції України до його електронного кабінету та доставлено 11.06.2024 о 20:50.
Також, представник, був присутній при прийнятті судового рішення, та починаючи з 14.06.2024, також міг ознайомитися з його повним текстом у ЄДРСР.
Так, внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять виключно суб'єктивний характер. Юридична особа, у свою чергу, повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України імперативно встановлює обов'язок всіх юридичних осіб, які є учасниками судового процесу, зареєструвати у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС електронний кабінет й така вимога не є формальною, а спрямована якраз на забезпечення доставки процесуальних документів суду учасникам справи до їх електронних кабінетів. Відповідно, добросовісний учасник судового процесу зобов'язаний слідкувати за документами, що до нього надходять.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали відповідачу вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати їх поважними.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Про вказані наслідки Міністерство юстиції України було повідомлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 про залишення без руху поданої апеляційної скарги. Разом з цим, заявником не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №911/11932/23 слід відмовити на підставі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити Міністерству юстиції України у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №910/11932/23.
2. Повернути Міністерству юстиції України матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї додатками.
3. Копію даної ухвали направити учасникам апеляційного провадження через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до їх електронних кабінетів.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун