154/1774/25
1-кп/154/433/25
20 травня 2025 року м.Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 62024170020000398, внесеному до ЄРДР 29.01.2024 року за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна
середня, не одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , сержант,
не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
Прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 62024170020000398, внесеному до ЄРДР 29.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, покликаючись на наступні обставини.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.707 КК України, вчиненого на наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.11.2021 ОСОБА_4 підписав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу терміном на шість місяців, після чого направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.11.2021 №243 молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_4 призначено на посаду командира відділення взводу зв'язку НОМЕР_3 механізованого батальйону, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та поставлено на всі види забезпечення, після чого останній приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній залежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в передбаченому законом порядку неодноразово продовжено та який діяв на час вчинення злочину.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, таким чином, станом на вересень 2022 року в Україні діяв правовий режим воєнного стану.
Відповідно до положень п. З ч. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян прийнятих на військову службу за мобілізацією вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, ОСОБА_4 з вказаних вище підстав набув статусу військовослужбовця.
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Разом з тим, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до вимог ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Проте, сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України призваним за контрактом та проходячи службу на посаді командира відділення взводу зв'язку НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 10 вересня 2022 року о 08 год. 00 хв. не з'явився вчасно до розташування військової частини НОМЕР_2 , що дислокується за адресою:
АДРЕСА_2 , а натомість перебував за межами вказаної військової частини за місцем проживання на території Рівненського району Рівненської області, де проводив час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби, та обов'язки військової служби не виконував до 27 липня 2023 року, після чого самостійно прибув до військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться за вищевказаною адресою, де приступив до виконання обов'язків військової служби.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у нез'явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.
Вищевказані обставини стали підставою для повідомлення 21.04.2025 ОСОБА_4 про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з тим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 добровільно звернувся до слідчого з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України, та повідомив про своє повернення до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
При цьому досудовим розслідуванням не встановлено в діяннях ОСОБА_4 складу інших злочинів.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Разом з тим, згідно наказу тимчасово виконувача обов'язків командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №218 від 27.07.2023 сержанта ОСОБА_4 , який перебував у розпорядженні командира частини у зв'язку із самовільним залишенням частини, з 27.07.2023 вважати його таким, що повернувся в пункт постійної дислокації (м. Володимир Волинської області).
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, а тому відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України його може бути звільнено від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_4 припинив злочинну діяльність, передбачену ч. 5 ст. 407 КК України, самостійно 27.07.2023 прибув до військової частини НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , також звернувся до слідчого з клопотанням про те, що він не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 підтримав дане клопотання і просить його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Під час проведення підготовчого судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 після роз'яснення йому наслідків звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України подане клопотання прокурора просить задовольнити. Не заперечує, щоб провадження у справі було закрито з вказаних підстав і його правова позиція є добровільною.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за контрактом. До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Судом встановлено, що підозрюваний самостійно прибув до місця служби та продовжує проходити військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
Наявність встановлених підстав та умов звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, у сукупності із службовими характеристиками особи та фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, приводить суд до переконання про можливість, у відповідності до вимог ст.288 КПК України звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження із підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.5 ст.401 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 62024170020000398, внесеному до ЄРДР 29.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження № 62024170020000398, внесене до ЄРДР 29.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням підозрюваного від кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_5