Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/320/22
Провадження № 3/499/1/25
Іменем України
19 травня 2025 року селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В. розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Іванівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 503864, ОСОБА_1 17.05.2022 року о 20 год. 25 хв. В с-щі Іванівка по вул. Б. Дерев'янка водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ-21043 р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку приладом «ДРАГЕР 6810» під відеозапис, результат якого 2.02 % проміле, тест №104. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 29.а, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не надавав, про причини неявки не повідомляв.
Суд констатує ту обставину, що ОСОБА_1 обізнаний про складення відносно нього протоколів та про розгляд справи в Іванівському районному суді, проте жодного разу не поцікавився про стан розгляду справи.
Окрім того, слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на офіційному веб-сайті Судова влада.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 130, 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення не вжила заходів для явки до суду.
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, суддя з огляду на вимоги ч. 1ст. 268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В даному випадку, надісланий суду протокол складений відносно ОСОБА_1 за порушення вимог п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Пункт 2.9а ПДР встановлює, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
В ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме:
Фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №503864, в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення, описано установлені обставини, за якими водій ОСОБА_1 керував транспортним у стані алкогольного сп'яніння. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським ВП №1 Березівського РВП із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.
Відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського, на якому зафіксовано обставини вчиненого адміністративного правопорушення, підтверджені суть адміністративного правопорушення та описані установлені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №503864. Тобто, зафіксовано обставини: керування транспортним засобом ОСОБА_1 , проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, результат якого виявився 2.02%.
Тестуванням на алкоголь приладу «Drager 6810» до протоколу № 503864, тест № 104, за яким результат тестування становить 2.02% мг/мл.
Рапортами поліцейських щодо обставин вчиненого адміністративного правопорушення.
Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, з якого вбачається, що був пройдений огляд на стан алкогольного сп'яніння на місті за допомогою приладу «Drager 6810», результат якого 2.02 % проміле.
Таким чином, приходжу до висновку про доведення вини ОСОБА_1 у порушенні вимог 2.9а ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо строків застосування адміністративного стягнення суд зазначає таке.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення датою вчинення правопорушення є 17.05.2022 року
Постановою судді від 08 червня 2022 року провадження у справі зупинено до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Постановою судді від 05 травня 2025 року провадження у справі поновлено.
Згідно вимог ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відповідно до встановленої практики Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення зокрема у рішеннях у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру.
Наведене робить можливим застосування за аналогією норм закону України про кримінальну відповідальність при вирішенні питань, які напряму не врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
В українській мові слово «зупинятися» означає «переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися», а слово «відновлюватися» - «починатися знову після певної перерви» (Публічний електронний словник української мови, http://ukrlit.org/slovnyk). Ці дієслова ілюструють поступальні зміни руху (перебігу) одного й того самого об'єкта й не передбачають трансформації його в інший.
Таким чином, суд констатує ту обставину, що зупинення провадження у справі 08 червня 2022 року означає, що справа припинила свій рух, таким чином, був зупинений перебіг процесуальних строків, а отже і строків притягнення до адміністративної відповідальності, розпочатого 17.05.2022 року, перебіг яких продовжився з дня відновлення провадження у справі 05 травня 2025 року. З огляду на наведене, не минули строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, з урахуванням вимог статті 33 КУпАП, яка передбачає загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Обставини, які пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, оскільки санкція ч.1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною, а тому неможливо застосувати штраф, не застосовуючи позбавлення права керування транспортними засобами, у випадку наявності у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, такого права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має право на керування транспортними засобами, отримав посвідчення водія.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП вбачається, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Таким чином, відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.40-1, ч.1ст.130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Реквізити для сплати штрафу та судового збору розміщені на офіційному веб-сайті Іванівського районного суду Одеської області у розділі «Громадянам» (веб-адреса сторінки: https://iv.od.court.gov.ua/sud1509/).
За приписами ч.4 ст. 308 КУпАП документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ