Справа № 465/6192/23 Головуючий у 1 інстанції Мартьянова С.М.
Провадження № 22-ц/811/27/25
Провадження № 22-ц/811/350/25 Доповідач в 2-й інстанції Шеремета Н. О.
21 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Цьони С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 04-05 грудня 2024 року та на додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2024 року, -
у серпні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.
В обгрунтування позовних вимог, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, покликається на те, що 20 вересня 2022 року о 13 год. 40 хв. на вул. Чмоли у місті Львові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та належного їй автомобіля марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 ., що призвело до пошкоджень транспортних засобів та заподіяння матеріальних збитків. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 ., з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 520288.63 грн., а фактичні витрати на ремонт автомобіля становлять 567415.00 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 21 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована ПрАТ «Страхова компанія «УСГ», яке виплатило страхове відшкодування в розмірі 230000.00 грн. Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що становить 337415.00 грн. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки індекс інфляції наростаючим підсумком становить 107.88 %, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції станом на 15 грудня 2023 року становить 364003.30 грн. Крім того, з відповідача підлягає стягненню три відсотки річних від простроченої суми, що станом на 15 грудня 2023 року становить 12506.23 грн.
З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 376509.53 грн.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 04-05 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 337415.00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3374.15 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
В грудні 2024 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про відшкодування судових витрат.
В обгрунтування заяви покликається на те, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залучення експертів та проведенням експертизи. ОСОБА_3 отримувала правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги від 22 жовтня 2022 року, укладеного між нею та адвокатським об'єднанням «Юхименко і партнери». Умовами договору передбачено, що за надання правничої допомоги клієнт виплачує адвокатському об'єднанню 45000 грн.
З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 45 000 грн.
Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2024 року заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40324.50 грн.
В іншій частині відмовлено.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 04-05 грудня 2024 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , перевищує його вартість до цього пошкодження, відтак проводити його повноцінне ремонтне відновлення економічно недоцільно. Крім того, вартість матеріального збитку, внаслідок пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, приймається рівним дійсним ринковій вартості автомобіля без врахування аварійних пошкоджень, а відповідно до наданої представником позивача копії звіту про оцінку автомобіля марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 , ринкова вартість автомобіля становить 784348.07 грн., що є меншим ніж у висновку судової автотоварознавчої експертизи на 90926.54 грн. Враховуючи наявні розбіжності в частині визначення ринкової вартості автомобіля марки «BMW X1», д.н.з. НОМЕР_2 до дорожньо-транспортної пригоди, доцільним було призначення судової автотоварознавчої експертизи, однак суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Крім того, позивач не підтвердив розмір витрат на відновлюваний ремонт автомобіля, оскільки до акта виконаних робіт не долучено розрахункового документа про оплату. Видаткова накладна та акт приймання виконаних робіт вважаються документами первинного обліку та не є розрахунковими документами, отже не можуть бути підставою для стягнення з відповідача заявлених у позовній заяві сум та відшкодування заподіяної шкоди. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2024 року оскаржив представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що додаткове рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, однак ухвалення додаткового рішення суду відбулося за відсутності належного повідомлення відповідача та його представника, які не викликалися в судове засідання та не були повідомлені про наявність заяви про розподіл судових витрат. Під час розгляду питання про розподіл судових витрат положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України про те, що суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання у разі необхідності, не виключають обов'язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду, якщо провадження є письмовим. Розмір витрат на правничу допомогу є явно завищеним та не відповідає критеріям розумності та справедливості. Дана справа не відноситься до категорії складних, адже судова практика розгляду аналогічних справ є сталою, розповсюдженою, а перелік доказової інформації, яку необхідно опрацювати та долучити до позовної заяви, є незначним. З наведених підстав просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат.
14 квітня 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , через канцелярію суду подали підписану ними спільно заяву про затвердження мирової угоди, текст якої складений та підписаний ними 08 квітня 2025 року.
Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди та зміст мирової угоди, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про затвердження мирової угоди підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди, суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчиняти відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своє ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Стаття 373 ЦПК України передбачає, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову або про затвердження мирової угоди сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (ч. 2 ст. 373 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2025 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , через канцелярію суду подали підписану ними спільно заяву про затвердження мирової угоди, текст якої складений та підписаний ними 08 квітня 2025 року, за умовами якої сторони у цивільній справі №465/6192/23 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_1 попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, повністю розуміючи значення своїх дій по вказаній вище цивільній справі, яка перебуває на розгляді Львівського апеляційного суду, уклали мирову угоду відповідно до умов якої домовились про наступне:
«1. Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 04-05 грудня 2024 року по справі №465/6192-23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 337 415,00 грн. майнової шкоди та 3 374, 15 грн. судового збору.
2. Додатковим рішенням Франківського районного суду м.Львова від 30 грудня 2024 року по справі №465/6192-23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 324, 50 грн.
3. Загальна сума боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 на підставі судових рішень, зазначених у пункті 4 та пункті 5 цього договору становить 381 113,65 грн.
4. З метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок сторони дійшли згоди про зменшення боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 до 280 000, 00 грн.
5. В день підписання цієї мирової угоди ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 280 000,00 грн.
6. Факт отримання грошових коштів ОСОБА_3 засвідчує її підпис на даній мировій угоді та власноручно написана розписка.
7. Розмір відшкодування шкоди визначений у пункті 4 цієї мирової угоди включає в себе моральну шкоду та всі збитки заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є повним, остаточним, узгодженим та збільшенню не підлягає.
8. ОСОБА_3 відмовляється від стягнення з ОСОБА_1 усіх судових витрат, у тому числі витрат на правничу допомогу.
9. Сторони підтверджують, що умови даної мирової угоди не суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб.
10. Сторони просять суд затвердити цю мирову угоду ухвалою суду, а провадження у справі закрити.
11. Сторони стверджують, що зміст цієї мирової угоди сторонам зрозумілий, питань, які залишилися б нез'ясованими і незрозумілими для них, немає.
12. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають реальному волевиявленню та інтересам. Сторонам відомо, що наслідком укладення цієї мирової угоди є припинення провадження у даній справі, а отже повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
13. Ця мирова угода укладена у 3 (трьох) ідентичних примірниках, по одному для кожної зі сторін та один примірник для суду.»
Судом апеляційної інстанції встановлено, що умови мирової угоди, про затвердження якої із заявою звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , відповідають вимогам ст. 207 ЦПК України, сторонам зрозумілі наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст. 256 ЦПК України.
У тексті мирової угоди сторони спільно погодили та визначили загальну суму боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 на підставі судових рішень в сумі 381113.65 грн., дійшли згоди щодо її зменшення в розмірі 280000.00 грн., який включає моральну шкоду та всі збитки , заподіяні внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, і що такий є повним, остаточним, узгодженим та збільшенню не підлягає, дійшли згоди про їх сплату ОСОБА_1 в день підписання цієї мирової угоди та відмову ОСОБА_3 від стягнення з ОСОБА_1 усіх судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
На думку колегії суддів, мирова угода, укладена 08 квітня 2025 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та підписана ними, не суперечить закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін чи інших осіб, що свідчить про наявність передбачених законом підстав для затвердження мирової угоди, та є підставою для визнання нечинним рішення Франківського районного суду м.Львова від 04-05 грудня 2024 року, а також додаткового рішення Франківського районного суду м.Львова від 30 грудня 2024 року та закриття провадження у даній справі.
Керуючись ст. ст. 207 367, 368, 373, п.3 ч.1 ст. 374, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, суд,-
затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (надалі сторони) на таких умовах:
«1.Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 04-05 грудня 2024 року по справі №465/6192-23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 337 415,00 грн. майнової шкоди та 3 374, 15 грн. судового збору.
2.Додатковим рішенням Франківського районного суду м.Львова від 30 грудня 2024 року по справі №465/6192-23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 324, 50 грн.
3.Загальна сума боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 на підставі судових рішень, зазначених у пункті 4 та пункті 5 цього договору становить 381 113,65 грн.
4.З метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок сторони дійшли згоди про зменшення боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_3 до 280 000, 00 грн.
5.В день підписання цієї мирової угоди ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 280 000,00 грн.
6.Факт отримання грошових коштів ОСОБА_3 засвідчує її підпис на даній мировій угоді та власноручно написана розписка.
7.Розмір відшкодування шкоди визначений у пункті 4 цієї мирової угоди включає в себе моральну шкоду та всі збитки заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є повним, остаточним, узгодженим та збільшенню не підлягає.
8. ОСОБА_3 відмовляється від стягнення з ОСОБА_1 усіх судових витрат у тому числі витрат на правничу допомогу.
9.Сторони підтверджують, що умови даної мирової угоди не суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб.
10.Сторони просять суд затвердити цю мирову угоду ухвалою суду, а провадження у справі закрити.
11.Сторони стверджують, що зміст цієї мирової угоди сторонам зрозумілий, питань, які залишилися б нез'ясованими і незрозумілими для них, немає.
12.Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають реальному волевиявленню та інтересам. Сторонам відомо, що наслідком укладення цієї мирової угоди є припинення провадження у даній справі, а отже повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
13.Ця мирова угода укладена у 3 (трьох) ідентичних примірниках, по одному для кожної зі сторін та один примірник для суду.
Визнати нечинним рішення Франківського районного суду м.Львова від 04-05 грудня 2024 року та додаткове рішення Франківського районного суду м.Львова від 30 грудня 2024 року, провадження у справі закрити.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені ст. 256 ЦПК України, сторонам відомі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала складена 21.05.2025 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк