Справа № 685/348/25
Провадження № 3/685/171/25
21 травня 2025 року селище Теофіполь
Суддя Теофіпольського районного суду Хмельницької області Турчин-Кукаріна І.В., за участі секретаря судового засідання Мардак О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця,
за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у селищі Теофіполь Хмельницького району Хмельницької області несвоєчасно, з порушенням вимог п. 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: 20.03.2025 замість у строк до 20.02.2025, подав до органів державної податкової інспекції звітність за формою 4ДФ про податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за січень 2025 року, тобто, несвоєчасно повідомив державній податковій інспекції за встановленою формою відомості про доходи громадян, чим порушив вимоги п.п. б п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України, за що ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність.
За цим фактом головний державний інспектор Волочиського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області Сурма О.А. за результатами камеральної перевірки своєчасності подання звітності за формою 4ДФ за січень 2025 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (акт № 7164/22-01-24-09/ НОМЕР_1 від 14.04.2025) склала протокол про адміністративне правопорушення № 1149/10/22-01-24-09 від 14.04.2025.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності, а саме: своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4-ДФ) за січень 2025 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від 14.04.2025, відповідно до якого встановлено несвоєчасне подання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4-ДФ) за січень 2025 року.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, визнав повністю та повідомив, що до адміністративної відповідальності притягається вперше, допущене порушення не вплинуло на правильність визначення та повноту сплати податків, не заподіяло істотної шкоди суспільним інтересам та державі, строк пропуску подання податкової звітності є незначним, відтак, ОСОБА_1 просить звільнити його від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
За змістом п.п. 49.18.2. Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відтак, виконати обов'язок, передбачений п.п. 49.18.2. та п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 слід було до 20.02.2025 включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У цій справі, окрім визнання вини ОСОБА_1 у поданій до суду заяві, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 1149/10/22-01-24-09 від 14.04.2025, крім цього, долученим до зазначеного протоколу та дослідженим у судовому засіданні актом про результати камеральної перевірки податкової звітності, а саме: своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток 4-ДФ) за січень 2025 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від 14.04.2025.
Відтак, обставин, які би спростовували наявність події та складу адміністративного правопорушення або виключали адміністративну відповідальність за статтею ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, суддею не виявлено.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суд також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності, за своїм характером та наслідками вчинене ОСОБА_1 правопорушення не завдало значної шкоди правам та інтересам інших осіб, а тому суд доходить висновку, що вказане правопорушення не становить значної суспільної небезпеки, відповідає ознакам малозначного, не належить до категорій справ, визначених ст. 22 КУпАП, до яких ст. 22 КУпАП не застосовується, відтак, враховуючи встановлене судом ставлення правопорушника до діяння, можливим є звільнення порушника від адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного суд доходить переконання, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, підлягає закриттю.
Також суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ст. 22, ч. 2 ст. 284 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 22, 163-4, 221, 245-252, 276-279, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Турчин-Кукаріна І.В.