Справа № 454/2218/24 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л. Ю.
Провадження № 33/811/589/25 Доповідач: Белена А. В.
09 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
секретаря судового засідання Сабової Х.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Богдана П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 08 квітня 2025 року,
встановив:
Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 08 квітня 2025 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на три роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 08.06.2024 близько 17.48 год. на автодорозі Р-15 93 км в с. Тудорковичі Львівської області керував автомобілем марки «Peugeout Expert», номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі, висновок лікаря № 172 від 08.06.2024, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову судді ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить: скасувати постанову та призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв'язку з порушенням вимоп.п.1,2,3,4 ч. 1 ст. 412 КПК України; або закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що розгляд справи відбувся без його участі та участі адвоката, при тому, що він з адвокатом був у приміщенні суду та подав клопотання про фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів.
Звертає увагу, що у протоколі не зазначені ознаки наркотичного сп'яніння. Вважає, що посилання поліцейського у протоколі на висновок лікаря не позбавляє його обов'язку вказати ознаки наркотичного сп'яніння.
Зауважує, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів його перебування у стані наркотичного сп'яніння.
Зазначає, що огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки проводився поліцейським без використання спеціальних технічних засобів та свідків, без складання належного акту.
Стверджує, що у нього були відсутні будь-які ознаки наркотичного сп'яніння, також такі не вбачаються на відеозаписі.
Вказує, що, незважаючи не те, що розгляд справи відбувся без його участі та участі його адвоката, у постанові судді вказано, що він надавав у суді пояснення, що не відповідає дійсності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Богдана П.М. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає наступне.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від АДД № 666256 від 08.06.2024 (а.с.1);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.06.2024, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння (тремтіння пальців рук, неприродня блідість шкіри, поведінка, що не відповідає обстановці) та скеровано останнього до Сокальської МЛ для проведення огляду на стан сп'яніння (а.с.2);
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 172 від 08 червня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (а.с.3);
розпискою ОСОБА_1 про те, що він зобов'язується не керувати транспортним засобом (а.с. 4);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.06.2024, відповідно до яких останній підтвердив, що був зупинений працівниками поліції у зв'язку з порушенням ПДР (а.с.5);
рапортом інспектора СРПП ВП №2 Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Р.Бровка від 08.06.2024 (а.с. 6);
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2346643 від 08.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 10);
відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу з метою огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння. В медичному закладі лікарем проведено огляд, за результатами дослідження якого визначено стан наркотичного сп'яніння (а.с. 9).
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Щодо покликань ОСОБА_1 в частині незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку із розглядом справи у його відсутності та відсутності його захисника, то, на переконання апеляційного суду, такі доводи не можуть визнаватися підставою для скасування постанови, а порушені його права поновлені шляхом подачі апеляційної скарги та забезпечення участі останнього в апеляційному розгляді.
Згідно з п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено їаказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції порушили порядок проведення його огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки не пропонували йому пройти такий на місці зупинки транспортного засобу, на увагу суду не заслуговують, враховуючи таке.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться в закладі охорони здоров'я, згідно з п.12 розділу «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Тобто, перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу з метою огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння. В медичному закладі лікарем проведено огляд, за результатами дослідження якого визначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння та складено відповідний висновок, який не викликає сумнівів у його достовірності.
Обстеження в кабінеті медичних оглядів на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів ОСОБА_1 проводилось згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, швидким тестом. Результати швидких тестів фіксуються в акті медичного огляду з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом інших препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Та обставина, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився за допомогою швидкісного тесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів висновок медичного огляду та висновок судді першої інстанції про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Комбінований тест є швидким і достовірним засобом, що виявляє наявність наркотичної речовини в організмі людини, та надає якісний показник. Швидкі тести не потребують метрологічного контролю, тому не входять до галузі атестації.
При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись також клінічною картиною медичного огляду.
Результат огляду, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння.
Інструкція вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння, що і було в повному обсязі виконано лікарем КНП «Сокальська РЛ», виявлено в сечі наркотичну речовину, що і стало підставою для складання висновку, а в подальшому і протоколу.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, як і не оскаржував дії працівників медичного закладу.
Тому вказані доводи захисника оцінюються судом критично як голослівні, такі, що не підтверджені доказами та такі, що не узгоджуються з матеріалами справи, та розцінюються судом як позиція особи спрямована на уникнення передбаченої законом відповідальності.
Щодо клопотання апелянта про витребування з Сокальської РЛ наказу про делегування повноважень лікарю-хірургу ОСОБА_2 проводити кількісне та якісне визначення наявності в організмі оглянутих осіб психотропних речовин, то такий уже витребовувався судом першої інстанції за клопотанням захисник та долучений до матеріалів справи.
З отриманої судом першої інстанції відповіді від 04.03.2025 встановлено, що Наказом від 01.01.2024 №04/02-02 керівництвом надано повноваження проводити у водіїв медичні огляди лікарям травматологам та хірургам, серед яких є і лікар-хірург ОСОБА_2 . На підтвердження надано копії вказаного Наказу з Додатком № 1.
Також, апеляційний суд не бачить підстав для проведення судово-медичної токсикологічної експертизи, як про це просить апелянт.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування.
З огляду на те, що в матеріалах справи міститься висновок Сокальської ЦЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 172 від 08.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, матеріали справи не містять будь-яких даних про висловлення обстежуваною особою незгоди із результатами огляду на стан наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим достовірність, належність та допустимість зазначеного висновку в якості доказу у апеляційного суду сумнівів не викликає.
Окрім цього слід зазначити, подія мала місце 08 червня 2024 року, а клопотання про призначення судово-медичної токсикологічної експертизи подано ОСОБА_1 до апеляційного суду 09 травня 2025 року, тобто понад встановлений 90-денний термін збереження біологічного матеріалу,отже об'єктивно така експертиза проведена бути не може, оскільки зразок матеріалу на день її проведення буде відсутній.
Апеляційний суд відкидає доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями, зокрема у ньому не зазначено ознаки наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, що спростовує його доводи про відсутність зазначення ознак в протоколі поліцейським.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та призначення нового розгляду справи у суді першої інстанції немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 08 квітня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА