Дата документу 13.05.2025 Справа № 331/1597/25
запорізький апеляційний суд
Провадження № 11-сс/807/350/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №331/1597/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
13 травня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги,
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На вказану ухвалу слідчого судді представник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу, зобов'язати посадових осіб відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.129 КК до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 20.02.2025 року.
Свої вимоги мотивувала тим, що у заяві від 20.02.2025 ОСОБА_6 зазначила, що мешканець кв. АДРЕСА_1 неодноразово погрожував вбити її в присутності свідків. Вказує, що після отриманих погроз ОСОБА_6 боїться за своє життя та життя свого неповнолітнього сина. Отримані погрози сприймає вкрай серйозно і має підстави боятися їх виконання.
Прийнявши заяву ОСОБА_6 , співробітник ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області зареєстрував її в журналі єдиного обліку за номером ЕО №2910 від 21.02.2025.
Водночас, всупереч положенням ч.1 ст.214 КПК відомості, вказані у заяві ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення, не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До судового засідання заявник ОСОБА_6 та представник ОСОБА_7 не з'явилися, у поданій апеляційній скарзі просили суд розглядати апеляційну скаргу за їх відсутності.
Прокурор був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, у зв'язку із чим у відповідності до положень ч.4 ст.405 КПК колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що до слідчого судді надійшла скарга представника ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування скарги представник ОСОБА_7 зазначила, що 20.02.2025 року ОСОБА_6 звернулась до Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.129 КК.
У заяві ОСОБА_6 зазначила, що мешканець квартири АДРЕСА_1 неодноразово погрожував вбити її в присутності свідків.
Станом на 19.03.2025 року відомості про кримінальне правопорушення не були внесені до ЄРДР.
Слідчий суддя відмовила у задоволенні скарги представника ОСОБА_7 зазначивши, що її заява не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення кримінальних правопорушень, не містить відомостей, що підтверджують реальність конкретних неправомірних дій, які б можливо було кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Також, про наявність конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 свідчить той факт, що Жовтневим районним судом м.Запоріжжя наразі розглядаються цивільні позови вказаних осіб один до одного із вимогами про відшкодування моральної шкоди.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, з наступними змінами, згідно цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК.
Відповідно до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст частини l статті 214 КПК не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для порушення кримінального провадження.
У такому випадку слідчий суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що 16.01.2025 року ОСОБА_6 звернулась до відділу поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, де дільничним офіцером поліції ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області був складений протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_6 зазначила про погрози фізичною розправою з боку сусідів квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до рапорту дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 від 28.01.2025, заяву ОСОБА_6 про вчинене відносно неї кримінального правопорушення від 16.01.2025 зареєстровано в журналі Єдиного обліку під №933.
Під час перевірки матеріалів, працівниками відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було встановлено, що у ОСОБА_6 стався побутовий конфлікт із сусідом ОСОБА_8 , після чого було опитано безпосередньо ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , який є сусідом учасників конфлікту. ОСОБА_10 в письмових поясненнях зазначив, що ОСОБА_8 може позитивно охарактеризувати, сам конфлікт розпочався через те, що у останнього голосно прала пральна машинка. Щодо самих погроз в бік ОСОБА_6 ОСОБА_10 вказав, що вперше таке чує. ОСОБА_8 в письмових поясненнях також зазначив, що проживає за адресою АДРЕСА_3 із дівчиною. Ніхто з них голосно себе не веде, вони вночі користуються пральною машиною, у зв'язку із чим і стався конфлікт із ОСОБА_6 .
Узагальнюючи, дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області в доповідній записці від 30.01.2025 зазначив, що заява ОСОБА_6 від 16.01.2025 розглянута згідно Закону України «Про звернення громадян».
21.02.2025 ОСОБА_6 знову звернулась до відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме погроза вбивством з боку сусіда з 25 квартири по АДРЕСА_4 . Вказана подія була зареєстрована в журналі Єдиного обліку №2910 від 21.02.2025.
Під час перевірки вказаних у заяві обставин, дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було опитано ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які є мешканцями будинку АДРЕСА_4 , та є сусідами ОСОБА_6 . Опитані особи зазначили, що ОСОБА_6 є конфліктною жінкою, постійно провокує конфліктні ситуації з іншими мешканцями будинку.
Згідно відповіді начальника відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, під час перевірки працівниками відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області було встановлено, що у заяві ОСОБА_6 відсутні ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим було відмовлено у реєстрації повідомлення про кримінальне правопорушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що заява ОСОБА_6 містить посилання та твердження про вчинення сусідом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК, разом з тим, відомості в заяві носять загальний характер та суб'єктивні переконання, припущення заявника, які не підтвердженні об'єктивними даними і не вказують на передбачені чинним кримінальним законодавством ознаки злочину.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_7 , слідчий суддя ухвалила законне, вмотивоване й обґрунтоване рішення, таке, що відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону, порушень, які б надавали підстави для його скасування, колегією суддів не встановлено, тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 11 квітня 2025 року про відмову у задоволенні скарги залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4