Справа № 643/7855/25
Провадження № 2-о/643/320/25
22.05.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали заяви адвоката Царьова Романа Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Департамент реєстрації Харківської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу
Адвокат Царьов Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (заявники), вернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт того, що свідоцтво про право власності від 25.04.1994, видане Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, на квартиру АДРЕСА_1 , яке належить на праві спільної власності: ОСОБА_4 та членам його сім'ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно роз'яснень, викладених в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Враховуючи тотожність відповідних норм ЦПК України, які регулювали питання щодо форми та змісту заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, станом на час прийняття Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, та регулюють вказані питання станом на даний час, суд вважає за можливе врахувати вказані вище роз'яснення Верховного Суду України під час вирішення питання про можливість відкриття провадження в даній цивільній справі.
Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, а також роз'яснень, викладених в Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим відповідними статтями ЦПК України, що регулюють особливості заяв у справах окремого провадження. Недотримання заявником вказаних вимог унеможливлює відкриття провадження у справі та є підставою для залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без руху.
Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення заяви без руху, а саме.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Як вбачається з заяви, в якості додатку до неї зазначено у тому числі квитанцію про сплату судового збору.
Проте зазначеної квитанції матеріали заяви не містять, що підтверджується Актом Салтівського районного суду міста Харкова від 20.05.2025.
Так, у вказаному Акті зазначено, що у вищевказаній заяві не виявилося вказаних у додатку документів, а саме квитанції про сплату судового збору.
Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 20253 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 в розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Оскільки, виходячи з вимог заяви, кожен із заявників просить встановити факт належності йому свідоцтва, заявникам необхідно сплатити судовий збір за подання заяви у загальному розмірі 1211,20 грн. (по 605,60 грн. з кожного заявника)
Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Способами усунення недоліків заяви є наступні:
1. Надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подання до суду заяви в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 315, 318, 353 ЦПК України
Заяву адвоката Царьова Романа Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Департамент реєстрації Харківської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити заявникам, що якщо вони відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усунуть вказаній в цій ухвалі недоліки, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо вони не усунуть недоліки заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.А. Крівцов