Справа № 948/166/25
Номер провадження 2/948/173/25
21.05.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Косик С.М.,
за участю секретаря Ткач Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у березні 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла зазначена позовна заява, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 103841191 від 19.07.2021 у розмірі 21 215,90 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн, посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином зобов'язання за цим кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача від ТОВ « Вердикт Капітал» на підставі договору №10-01/2023 від 10.01.2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, а до ТОВ «Вердикт Капітал» - від ТОВ «Мілоан» на підставі договору факторингу №10-02/2022-50 від 10.02.2022 (а.с.1-5).
Ухвалою від 07.03.2025 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 57).
У судове засідання сторони вдруге та повторно не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач шляхом направлення електронного листа на електронну адресу (а.с. 60-63, 68,69), відповідач - рекомендованими листами за адресою реєстрації, які не отримані у зв'язку з відсутністю адресата (а.с.64.65,70,71).
Представник позивача в позовній заяві просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с.4 на зв.). Відповідач причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до ст. 281 ЦПК України - в заочному порядку та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 19.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103841191, за умовами якого кредит надається у розмірі 7 000,00 грн, строком на 30 днів, дата повернення кредиту і сплата комісії - 18.08.2021 (а.с.7-11).
Згідно з п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту - 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом 2100,00 грн, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 Договору).
Згідно з п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3 договору передбачені умови щодо пролонгації строку кредитування на пільгових та стандартних умовах. Для продовження строку користування на пільгових умовах позичальник має вчинити певні дії: сплатити комісію та певну частку заборгованості по кредиту.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною ставкою (5% в день).
Як передбачено п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.
За п.3.3.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п.1.1-1.6, 2.4 договору.
Відповідно до п.6.1 Договору, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний чарез сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток.
Згідно з п.6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами ( в тім числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту, Графіком платежів) та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід'ємною частиною договору.
Погашення заборгованості здійснюється згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с. 11 на зв.).
Також, на підтвердження своїх доводів, позивач надав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.12).
Відповідно цього паспорта сума кредиту складає 7 000,00 грн, загальні витрати за кредитом 2800,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача (в тім числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 9800,00 грн, реальна річна процентна ставка 5,896,00% річних (а.с.12).
Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким укладений договір № 103841191 від 19.07.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання одноразовим ідентифікатором): S16783, 19.07.2021, на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 19).
Як видно з довідки ТОВ «ФК «Елаєнс», 19.07.2021 здійснено переказ грошових коштів у сумі 7 000,00 грн згідно договору №103841191 на картку № НОМЕР_2 (а.с.19 на зв.).
Згідно з розрахунком заборгованості, наданої ТОВ «Мілоан», за кредитним договором №103841191 від 19.07.2021, заборгованість складає 17 494,70 грн, в тім числі: 5 316,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11 478,70 грн - заборгованість по процентам, 700,00 - заборгованість по комісії (а.с.20-21).
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У частині другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення анкети - заяви № 103841191 про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором S16783, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки , на рахунок якого, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 7 000 грн.
Отже, у відповідача існують зобов'язання, що виникли з цього кредитного договору.
10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №10-02/2022-50 за умовами якого клієнт -первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг (а.с.24-26).
Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 10.02.2022 року, що є додатком №4 до договору факторингу №10-02/2022-50, ТОВ «Вердикт Капітал» переданий Реєстр боржників відповідно, що підтверджує факт переходу до ТОВ «Вердикт Капітал» прав вимоги заборгованості (а.с.26 на зв.).
Згідно платіжної інструкції №0330100000 від 11.02.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» здійснено ТОВ «Мілоан» оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №10-02/2022-50 від 10.02.2022 (а.с.27).
За Реєстром боржників від 10.02.2022р., що є додатком №3 до договору факторингу №10-02/2022-50 від 10.02.2022 «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 103841191 від 19.07.2021 на загальну суму 17 494,70 грн (а.с. 27 на зв.-28, 29).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, включаючи права вимоги до їх правонаступників (а.с.30-33).
Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та витягу з додатку №3 до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 103841191 від 19.07.2021 на загальну суму 21 215,90 грн (а.с.34-35, 36).
Частиною 1статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5316,00 грн, які не було повернуто у сроки визначені кредитним договором.
Окрім того, відповідно до вимог п. 1.5.1 договору, позивач має право на стягнення з відповідача комісії в розмірі 700 грн, тому стягнення вказаної суми на користь позивача також є обґрунтованим.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за простроченими процентами, то апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 2100,00 грн. які нараховуються за ставкою 1,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а. с. 7).
При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів з 19.07.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.
Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 2100,00 грн (п. 1.5.2), а тому суд доходить висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх нарахування та заявлення до стягнення позивачем безпідставними, з огляду на наступне.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 18.08.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 19.08.2021 року відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 договору відсутні.
Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Українине надано суду доказів, що строк кредитування за спірним договором був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 2.3.1.2 договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 4.2 договору), тому строк кредитування становив 30 днів.
Отже, продовження нарахування процентів за ставкою згідно п. 1.6 Договору після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.
Вимог про стягнення відсотків у відповідності до статті 625 ЦК України позивачем не заявлено.
Отже, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за кредитним договором № 103841191 від 19.07.2021 у розмірі 8116,00 грн, що складається із тіла кредиту в розмірі 5316,00 грн, комісії в сумі 700,00 грн та процентів в розмірі 2100,00 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 927,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До позовної заяви ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» долучено копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги № 85 від 01.01.2025, витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 (а.с.42 -43, 43 на зв.-44, 45, 46).
Згідно з договором про надання правової допомоги між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «Лігал Ассістанс» сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на мовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1.1 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.
При цьому згідно положень п. 4.1 Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги (а.с. 42).
Прайс-листом АО «Лігал Ассістанс» визначено вартість послуг, де ціна роботи визначена як фіксована, так і погодинна (а.с. 34 на зв. - 44).
Згідно із заявкою № 85 від 01.01.2025 сторони погодили надання правових послуг у виді усної консультації час - 2 год. вартість - 1 500, ціна 3 000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду: час - 2 год., вартість одиниці виміру 3 000, ціна - 6 000,00 грн, що також відповідає витягу з акту № 1 про надання юридичної допомоги від 30.01.2025 (а.с. 45, 46).
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд звертає увагу, що ця справа є типовою та нескладною, договором про надання правової допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг. Тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно вказаного переліку.
Підсумовуючи викладене, ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, зазначені вище, складність та категорію справи, відсутність заперечень з боку сторони відповідача щодо розміру витрат, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3 000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити часково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 103841191 від 19.07.2021 у розмірі 8116,00 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн та судовий збір у розмірі 927,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження юридичної особи: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя С. М. Косик