Єдиний унікальний номер судової справи 201/7325/20
Номер провадження 1-в/201/86/2025
01 квітня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, засудженої вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2021 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
19 березня 2025 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння.
Дане подання обґрунтовано наступним.
22 липня 2022 року розпорядження та копія вироку відносно ОСОБА_4 надійшли на виконання до Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області.
ОСОБА_4 засуджена вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2021 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин.
Відповідно до вироку суду 10 липня 2020 року ОСОБА_4 вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) - продуктів харчування на загальну суму 392 гривень 89 копійок, які належали потерпілому ТОВ «Омега».
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідно станом на 01.01.2020 рік становить 2102 гривень.
З огляду на положення ч. 1 ст. 5 КК України, ч. 2 ст. 74 КК України, застосовуючи зворотну дію закону у часі, слідує, що особа, яка вчинила крадіжку майна, може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення правопорушення перевищує 2102 гривень (у 2020 році).
Як встановлено з вироку суду ОСОБА_4 вчинила закінчений замах на крадіжку на загальну суму 392 гривні 89 копійок, яка є нижчою, ніж сума, з якої настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, що, у свою чергу, вказує на відсутність підстав притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 5, 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, засуджена ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння.
Представник Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, на електронну пошту суду подав заяву про розгляд подання відносно ОСОБА_4 за його відсутності. В заяві зазначив, що подання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння підтримує повністю та просить задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 на електронну пошту суду подав заяву про розгляд подання Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння за його відсутності, яке підтримав та просив задовольнити.
Засуджена ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду подання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 22.03.2025 року наявною в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Тому, з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, суд вважає за можливе розглянути подання уповноваженого органу з питань пробації за відсутності осіб, що не з'явилися.
Суд, дослідивши подання з питань пробації про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння, приходить до висновку, що воно є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин.
Вирок суду набрав чинності та був прийнятий уповноваженим органом з питань пробації до виконання.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886- ІХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ), відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до норм частини 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2020 рік складав 2102 гривень.
Враховуючи наведене, сума соціальної пільги у 2020 році становила 1051 гривень.
Тобто, розмір вартості майна, за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначених ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що у 2020 році становила 210,20 гривень, збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 2102 гривень, тож кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 2102 гривень.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст. 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
З частини 2 статті 74 КК України, вбачається, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Як встановлено з вироку суду, вартість закінченого замаху на викрадення ОСОБА_4 складає 392 гривні 89 копійок, яка є меншою за розмір (2102 гривень) з якого настає кримінальна відповідальність станом на момент вчинення злочину (10 липня 2020 року).
Отже, зважаючи на те, що вартість закінченого замаху на викрадення майна на момент вчинення ОСОБА_4 діяння не перевищувала 2 неоподаткованих мінімумів, до цього діяння має застосовуватися ст. 5 КК України.
З огляду на положення ст. 58 Конституції України, ст. ст. 5, 74 КК України засуджена ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання за діяння, караність якого законом усунена.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 74 КК України за діяння, караність якого законом усунена.
Ураховуючи наведене, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 5, 74 КК України, ст. ст. 376, 395, 537, 539 КПК України, ПК України, ст. 51 КУпАП, Законом України № 1449-VI від 04.06.2009 року, Законом України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд, -
Подання начальника Соборного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2021 року за діяння, караність якого законом усунена, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України. Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.
Копію ухвали, в порядку ст. 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1