Справа № 740/1610/25
Провадження 3/740/696/25
21 травня 2025 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Роздайбіда О.В., при секретарі Дьоміній Н.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, працюючого менеджером з постачання ТОВ «АП Маяк»,
за ч.4 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №281913 від 26.03.2025, 21.03.2025 о 10:00 год. у м. Ніжин по вул.Прилуцька, 128, водій ОСОБА_1 керував ТЗ Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , що не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим вчинив дане правопорушення повторно протягом року від 16.10.2024 за ч.1 ст.121 КУпАП ЕНА 3278460, чим порушив п.31.3 б ПДР - Експлуатація ТЗ, які не пройшли обов'яз. техн. контроль, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП.
У судовому засіданні особа яка питягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомив, що про відсутність техогляду не знав, оскільки це не його автомобіль, а робочий. Зазначив, що авто було після ремонту, його попросили відвезти акумулятор з ОСОБА_2 до Ніжина. Коли він їхав по вул. Прилуцька по м. Ніжин, його зупинили працівники поліції, спочатку поліцейський офомив постанову по якій він повинен був сплатити штраф, а через пару днів приїхали працівники поліції з м. Ніжин до нього в Носівку і попросили приїхати у відділ Ніжинського поліції . Після того як він приїхав до відділку поліції у Ніжин, там на нього склали протокол за ч.4 ст. 121 КУпАП.
Свідок , особа яка складала протокол, поліцейський Стрижак В.А. у судовому засіданні пояснив, що помилився під час складання матеріалів відносно ОСОБА_1 . Так спочатку було оформлено постанову за не пройденний техогляд, а вже пізніше , через три доби, коли керівник визначився з повторністю, постанову було скасовано самостійно та складено відносно ОСОБА_1 протокол для чого його і було викликано до відділення поліції.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, дослідивши матеріалами справи, встановивши обставини передбачені ст.280 КУпАП, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, судом не встановлений.
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ч.3 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Частиною 4 ст.121 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Відповідно до п.31.3 б ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно зі ст.35 Закону України «Про дорожній рух» передбачають, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (далі - Порядок № 137).
Відповідно до пункту 1 Порядку №137 порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
П.15 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» визначено поняття транспортного засобу, що використовується з метою отримання прибутку. Таким є транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Таким чином, обов'язковий технічний контроль повинні проходити транспортні засоби, що використовуються для перевезення вантажів юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Крім того, згідно з указаним Порядком замовником проведення обов'язкового технічного контролю є власник транспортного засобу або уповноважена ним особа.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, наведено основні терміни. Зокрема, вказано, що: автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт; автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб); автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Вимогами ч.1 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.
Відповідно до ч.3, 4 ст.19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо); при державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вантажним автомобілем є колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Такі транспортні засоби незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, які знаходяться в експлуатації понад два роки, підлягають обов'язковому технічному контролю.
Варто зауважити, що тип транспортного засобу та вид діяльності, в якій застосовується такий транспортний засіб, мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки є декілька підзаконних актів, що регулюють порядок проведення технічного контролю транспортних засобів, зокрема встановлюють періодичність та календарний період проходження технічного контролю.
На підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, працівники поліції надали суду докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №281913 від 26.03.2025 року, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, диск із відеофіксацією на боді-камеру із місця події, а також на підтвердження факту повторності у його діях - копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3278460 від 16.10.2024, згідно з якою останній притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу, або ж уповноваженою власником особою, а лише керував вказаним автомобілем. В обсяг його обов'язків, як водія, визначених п.п.2.1, 2.3 ПДР України, не включено обов'язок проведення технічного контролю транспортного засобу, який належить іншій особі, а так само здійснення контролю за строками його проведення. До протоколу не долучено доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 є відповідальною особою за технічний стан автомобіля та допуску транспорту до експлуатації.
Крім того, у протоколі не наведено, з наданням відповідних підтверджуючих документів, відомості про вантажопідйомність та строк експлуатації цього автомобіля, що не дозволяє судді встановити, з яких міркувань виходила уповноважена службова особа Національної поліції, визначаючи обов'язковість проходження технічного контролю.
Також слід зазначити, що відомості, як про вантажопідйомність, так і строк експлуатації транспортних засобів, наявні у відповідних інформаційних базах МВС, оскільки саме на це відомство покладений обов'язок з реєстрації транспортних засобів. Однак, витягів з такою інформацією до матеріалів справи не долучено.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити в даному випадку відомості про тип транспортного засобу та посилання на конкретну норму закону, підзаконного акту, що передбачає обов'язковість та періодичність проведення технічного контролю саме для такого транспортного засобу, оскільки ч.3, 4 ст.121 КУпАП містить лише поняття повторності керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Розкриття складу правопорушення в такому випадку слід визначати, виходячи із інших норм права, що встановлюють обов'язковість технічного контролю та своєчасність його проходження для конкретного типу транспортного засобу.
При розгляді справи суд, відповідно до п.2 ст.278 КУпАП встановив неправильність складання протоколу про адміністративне правопорушення, яке полягає у відсутності достатніх відомостей про ознаки типу транспортного засобу та відсутність посилання на порушення норми права, що встановлює періодичність, строки та обов'язковість проходження технічного огляду саме для цього транспортного засобу.
Відсутність вказаних відомостей свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, оскільки із змісту протоколу в частині викладення суті правопорушення не зазначено, в якому порядку і як повинен відбуватися контроль технічного стану автомобілю, яким керував ОСОБА_1 , а тому неможливо встановити, яка саме норма Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 1373, в цьому випадку порушена.
З метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, у судовому засіданні досліджено матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зокрема, оглянуто два відеофайли, долучені до протоколу, які датовано 01.01.2014.
Із відеозапису убачається, що постанову за порушення ПДР працівник поліції виписав ОСОБА_1 на місці зупинки ТЗ по вул. Прилуцька, 128, м.Ніжин, тоді як на другому відеозаписі зафіксовано як поліцейський виписує протокол у приміщенні Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, що узгоджується зі словами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №281913, із зазначенням місця складання - вул. Прилуцька, 128, м. Ніжин, що суперечить дослідженому в судовому засіданні відеозапису.
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (п. 5 розділ II), затвердженої Наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У цьому випадку поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний.
Таким чином, відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки відеозапис не є безперервним та складається із двох файлів іншої дати, що ставить під сумнів обставини події, описані в протоколі.
Крім того, слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою 26.03.2025 року, хоча сама подія сталася - 21.03.2025, що свідчить про порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складається працівниками поліції протягом 24-х годин після виявлення особи.
На переконання суду, за наявності факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення поліцейський, який склав вказаний протокол, повинен був, використовуючи свої повноваження, зібрати і інші докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, але таких доказів в матеріалах справи не міститься.
Усе вищевказане є порушенням порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, в тому числі і процесуального документу - протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.
Отже, за відсутності факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення його притягнення до адміністративної відповідальності за таке правопорушення виключається.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Викладені обставини свідчать про те, що у справі не доведені наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тому провадження по справі має бути закрите, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановила:
Провадження по справі ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя О.В.Роздайбіда