Миколаївської області
Справа №477/468/25
Провадження №3/477/373/25
19 травня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Семенова Л.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такого, що притягався до адміністративної відповідальності відповідно до постанови Корабельного районного суду м.Миколаєва від 20 лютого 2025 року за ч.5 ст.126 КУпАП,
за частиною 5 статті 126 КУпАП,
03 березня 2025 року об 11.00 годині ОСОБА_1 на 312 км автодороги Н-11 Миколаїв-Дніпро у Миколаївському районі Миколаївської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 у порушення пункту 2.1 а Правил дорожнього руху України без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 5 статті 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до вимог статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, не є обов'язковою.
Враховуючи зазначене, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи, суддя встановив наступне.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією частини 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною другою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною третьою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 260986 від 03 березня 2025 року, 03 березня 2025 року об 11.00 годині ОСОБА_1 на 312 км автодороги Н-11 Миколаїв-Дніпро у Миколаївському районі Миколаївської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2107», номерний знак НОМЕР_2 у порушення пункту 2.1 а Правил дорожнього руху України без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, повторно протягом року (а.с.1).
Пунктом 2.1а ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до довідки поліцейського СРПП ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Згідно з постановою Корабельного районного суду М.Миколаєва від 20 лютого 2025 року у справі №488/5575/24 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАп та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800,00 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами та ьез оплатного вилучення транспортного засобу.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши надані суду докази, вважаю доведеним наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та необхідним накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої частиною 5 статті 126 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки, як слідує з довідки поліцейського СРПП ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_1 не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, а тому суд вважає за необхідне звільнити військовослужбовця ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.
Штраф перераховувати на рахунок: UA758999980313060106000014230, Одержувач Миколаїв. ГУК/Миколаївськ. р-н/21081100 ЄДРПОУ одержувача - 37992030, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, надається правопорушником до органу, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Л.М.Семенова