КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2908/25
Провадження № 2/552/1699/25
20.05.2025 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Цимбалюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
10.04.2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В позовній заяві вказував на те, що 21.07.1982 року, його було прийнято на роботу до ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод». 05.03.2025 року він звільнився з роботи за згодою сторін. Однак при звільненні ПАТ «ПТМЗ» повного розрахунку з ним не проведено. Рішенням суду від 02.04.2025 року у справі №552/1845/25 з ПАТ «ПТМЗ» на його користь стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 88440,11 грн. На день пред'явлення позову відповідачем рішення суду не виконано, розрахунок з ним не проведено. А тому, просив суд з відповідача на його користь стягнути середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 11932,45 грн. та понесені судові витрати в сумі 5000,00 грн.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явися, в матеріалах справи мається заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідача ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» в судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ПрАТ «Полтавський турбомеханічний завод», 05.03.2025 року звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України згідно наказу № ПТМ00000021 від 05.03.2025 року.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно зі статтею 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною першої статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.
Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02.04.2025 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 88440 грн. 11 коп.
Крім того, відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме: виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 02.04.2025 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 88440 грн. 11 коп.
З наданих до суду документів вбачається, що середньоденна ОСОБА_1 за останні два робочі місяці становить 487,06 грн.
Отже середній заробіток за час затримки боржником виплати заробітної плати при звільненні ОСОБА_1 за період з 06.03.2025 року по 09.04.2025 рік становить 11932,45 грн. Враховуючи те, що станом на день розгляду справи розрахунок з ОСОБА_1 відповідачем не було проведено, суд приходить до висновку, що з ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за в розмірі 11932,45 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, з Акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» на користь позивача у відповідності до ст.141ЦПК України підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 258, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з АТ «Полтавський турбомеханічний завод» код ЄДРПОУ 00110792 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 06.03.2025 року по 09.04.2025 рік в розмірі 11932,45 грн.
Стягнути з АТ «Полтавський турбомеханічний завод» код ЄДРПОУ 00110792 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати в розмірі 5000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод» код ЄДРПОУ 00110792, місце знаходження: м.Полтава, вул. Зіньківська,44.
Рішення виготовлено та підписано 21.05.2025 року.
Головуючий суддя Т.В.Турченко