Справа № 206/1526/25
Провадження № 2-а/206/44/25
08.05.2025 м. Дніпро Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Нестеренко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової В.В.,
представника позивача Меюс Я.С.,
представника відповідача Норочевського О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 21700 від 02.12.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанову він не отримував, дізнався про її наявність 04.03.2025 року, коли отримав примірник в органах державної виконавчої служби Самарського району у зв'язку із наявністю виконавчого провадження по постанові.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною так як протокол не складався, йому не вручався, він був позбавлений права надання пояснень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що дані свої уточнював у липні 2024 року, при проходженні ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , але під час проходження він побачив в медичних документах, що комісією не було враховано його попередні медичні діагнози (зокрема органічний депресивний розлад внаслідок травми головного мозку, зокрема він мав відкриту проникаючу черепно-мозкову травму, перелом скроневої скулової кістки, пароорбітальну гематому). ОСОБА_1 не погодився та написав заяву на переогляд.
Після проходження переогляду ОСОБА_1 було повідомлено, що йому буде надано відстрочку на лікування на підставі медичних показників.
У його електронному військово-обліковому документі після цього було зазначено в графі відстрочка від мобілізації: «до кінця мобілізації». Таким чином дані позивачем було оновлено своєчасно, пройдено ВЛК своєчасно. Попередній медичний огляд ОСОБА_1 проходив у 2023 році, за постановою ВЛК його визнано обмежено придатним за ст. 14 б, 75 в, 83 б.
В порушення ч 8 п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 14.08.2008 ОСОБА_1 не було видано копію довідки ВЛК.
ОСОБА_1 зареєстрований в реєстрі військовозобов'язаних, має військово - обліковий документ, в якому зазначений його номер в реєстрі.
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є суб'єктами реєстру, а саме: Органами: ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Таким чином, відповідно до законодавства України про мобілізацію, саме РТЦК та СП є суб'єктами, які здійснюють військовий облік, вносять інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, готують та видають військово-облікові документи.
ОСОБА_1 зі свого боку виконав всі необхідні та від нього залежні дії для внесення, оновлення, поновлення своїх облікових даних. Щодо суті не прибуття за вказаною повісткою пояснив, що повістки він взагалі не отримував.
Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить суд поновити строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 21700 від 02.12.2024 р., скасувати постанову від 02.12.2024 року , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25 000 грн., закрити провадження по справі та судові витрати покласти на відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадянин обов'язаний з викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, з'явитися для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати та часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ТЦК СП або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до ТЦК СП або його відділу може бути надіслана засобами поштового зв'язку з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Відповідно до підпункту 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 500) моментом належного оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку також є день проставляння відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Також зазначила, що відповідно до Трекінгу Укрпошти, якою, як стверджує представник відповідача направлявся виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на теперішній час відстежити неможливо.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог, вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_4 при винесенні оскаржуваної постанови, цілком правомірними та обґрунтованими. При цьому зазначив, що дійсно, виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювався асобами поштового зв'язку Укрпошта з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання позивача, але зазначена інформація зберігається відправником лише три місяці, тому на теперішній час цю інформацію відстежити неможливо.
Заслухавши сторони, дослідивши надані сторонами справи письмові докази, суд встановив наступне.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 21700 від 02.12.2024 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 25500,00 грн.
Згідно із постановою, 07 жовтня 2024 року централізовано роздрукована та направлена через АТ «Укрпошта», сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , повістка № 425273 про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 годині 00 хвилин 18 жовтня 2024 року (номер поштового відправлення 06 002 9388 9446). 18 жовтня 2024 року з АТ «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_4 повернуто конверт з повісткою та довідкою про те, що поштове відправлення повернуто через відсутність адресата за вказаною адресою місця проживання. Станом на 13 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. Але зазначену інформацію відстежити на час розгляду позовної заяви неможливо, про що не заперечували сторони у судовому засіданні.
За приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:
про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку,
про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У даному випадку постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто уповноваженою на те посадовою особою, згідно з положеннями ст. 235 КУпАП.
При цьому позивач зазначає, що ним 27.05.2024 року було успішно оновлено свої військово-облікові дані та при оновленні військово-облікових даних, позивачем було вказано його діючий номер мобільного телефону, електронну адресу, про що міститься інформації у застосунку Резерв+, скріншот якого був досліджений безпосередньо судом.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуваною постановою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, без поважних на те причин, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив/оновив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, не з'явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не скористався застосунком «Резерв +» для уточнення своїх персональних/облікових даних, чим своєю бездіяльністю порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»,абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз 4 п. 1ч. 2Прикінцевих та перехідних положеньЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Одночасно суд зазначає, що відповідачем не надано поясненнь стосовно не можливості отримання відомостей щодо персональних даних позивача станом на день вчинення правопрушення шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені ч. 3 ст. 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з підтвердженням належними доказами та поясненнь щодо інформації, які саме відомості позивача станом на грудень 2024 року не були оновлені.
Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в подальшому Порядок № 1487).
Порядком № 1487 передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Дана правова позиція узгоджується з висновками, зробленими та викладеними у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року.
Також з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, яка надана суду відповідачем, встановлено, що 07 жовтня 2024 року централізовано роздрукована та направлена через АТ «Укрпошта», сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з кваліфікованим електронним підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , повістка № 425273 про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 18.10.2024 на 11:00 год.
Конверт з повісткою повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з відміткою « за закінченням терміну зберігання», що не є належним повідомленням про виклик в засідання по розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до Трекінгу Укрпошти, дані про відправлення на даний час відсутні та відстежити зазначену інформацію на час розгляду позовної заяви неможливо.
Згідно Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який триває по теперішній час.
Отже, з 24.02.2022 на території України діє особливий період.
Як зазначено відповідачем у відзиві пунктом 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок) передбачено, що повістка про виклик військовозобов'язаного може бути надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/ задекларованого місця проживання. Відповідно до підпункту 2 п. 41 даного Порядку, моментом належного оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку також є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи.
Згідно ж з ч. 1 ст. 268 КУпАП …… справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому визначені особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, …які встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Згідно ч 1 ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, при розгляді справ про адміністративні правопорушення особи якими складаються правові документи, мають в першу чергу, після дотримання Конституції України, керуватися нормами Кодексу про адміністративні правопорушення України, який є вищим, після Конституції правовим актом України.
Відтак відповідачем по справі не дотримано вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, а саме в частині наявності в ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підтверджуючих документів щодо належного повідомлення про дату та час виклику його в засідання.
Крім того слід погодитися з позивачем щодо того, що у його діях відсутня складова інкримінованого йому правопорушення, так згідно скріншоту з застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані. При оновленні військово-облікових даних, ним було вказано його діючий номер мобільного телефону. Таким чином, підстав для виклику з метою уточнення даних у відповідача не було.
У зв'язку з вищевикладеним, за результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає, що як факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.
Також, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Відповідачем також не надано до суду доказів того, що позивач був повідомлений про дату час та місце розгляду справи своєчасно.
Суд зазначає, що правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова № 21700 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 02.12.2024 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Щодо поновлення строку звернення позивача до суду з даними вимогами судом зазначається таке:
Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
З огляду на те, що позивач з об'єктивних причин дізнався про наявність постанови № 21700 04.03.2025 року, коли отримав примірник в органах державної виконавчої служби Самарського району у зв'язку із наявністю виконавчого провадження по постанові, суд вважає, що строк для звернення до суду з даною заявою йому має бути поновлений.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Керуючись ст.ст. 6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд, -
Строк для звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення - поновити.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана ОСОБА_2 № 21700 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП від 02.12.2025, про притягнення громадянина ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 25 500,00 грн. - скасувати.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 13.05.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 АДРЕСА_3 Код ЄДРПОУ НОМЕР_1
Суддя Т.В. Нестеренко