21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 340/5807/23
адміністративне провадження № К/990/4855/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №340/5807/23
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.).
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі: 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі: 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
2.В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", (далі- «Постанова № 168») у розмірі: 100 000 грн, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 за період з 17 березня 2022 року до 30 листопада 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
3.Стверджує, що у період з 17 березня 2022 року до 30 листопада 2022 безпосередньо приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Новогродівці Покровського району Донецької області, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 7 січня 2023 року № 181.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року позов задоволено.
4.1. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі: 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
4.2. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі: 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за наступні місяці: квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
5.Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови 168, оскільки брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 7 січня 2023 року №181.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року задоволено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до пункту 1 постанови №168.
8.Суд апеляційної інстанції також зауважив, що сам по собі факт участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Новогродівці Покровського району Донецької області, не свідчить про безпосередню участь позивача у бойових діях.
9.Підкреслив, що для підтвердження такої участі вимагається сукупність інформації, викладеної у бойових наказах (бойових розпорядженнях), журналах бойових дій, журналах ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості, рапортах (донесеннях) начальника (командира) відповідного підрозділу.
10.Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції також зауважив, що Новогродівська територіальна громада Покровського району Донецької області відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, відноситься до територій можливих бойових дій та не є територією, на якій ведуться бойові дії або тимчасово окупованою територією.
Короткий зміст касаційної скарги і відзиву
11.У касаційній скарзі адвокат Мандрик Владислав Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , підставою для касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"). Просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року.
12. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 2-1 Постанови № 168; пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/3/29, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями ЗСУ та командуванням військових частин у зв'язку із застосуванням положень зазначеного Окремого доручення для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно п. 2-1 Постанови №168, a саме: визначення вичерпного переліку документів, обов'язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди, необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди, у подібних правовідносинах.
13.Касатор вказує на те, що аналіз пункту 1 Постанови № 168 (в редакції який діяв на момент спірних правовідносин) свідчить про те, що для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі: 100 000 грн достатньо встановлення наступних обставин: період дії воєнного стану; статус військовослужбовця; безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас, для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн не є обов'язковою виключно безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають, зокрема, й здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
14.Скаржник вважає, що довідка Військової частини НОМЕР_1 від 7 січня 2023 року №181, відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 17 березня 2022 року до 1 грудня 2022 року брав безпосередню участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України м. Новогродівка, Покровського району, Донецької області є достатнім доказом для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн.
15. У відзиві на касаційну скаргу військова частина НОМЕР_1 зазначила, що подана позивачем касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави зазначені в цій скарзі щодо скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року є безпідставними та необґрунтованими.
16.На переконання військової частини НОМЕР_1 , довідка від 7 січня 2023 року № 181 не може бути належним доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
17.Військова частина НОМЕР_1 також указала, що в період з квітня 2022 року до листопада 2022 року ОСОБА_1 отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 з розрахунку 30 000 грн у повному обсязі. Водночас додаткова винагорода з розрахунку 100 000 грн йому не виплачувалась, оскільки він не приймав участь у бойових діях у цей період.
18.У зв'язку із викладеним військова частина НОМЕР_1 просить касаційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
19.Ухвалою від 14 лютого 2024 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України на особливий період військового стану у складі військової частини НОМЕР_1 .
21. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 07 січня 2023 року № 181 позивач у період з 17 березня 2022 року до 1 грудня 2022 року приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у м. Новогродівці Покровського району Донецької області.
Підстава видачі довідки: наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 106 від 14 травня 2022 року, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 102 від 8 грудня 2022 року.
22.Довідкою про грошове забезпечення підтверджується, що з квітня 2022 року до листопада 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду , що передбачена Постановою №168, у розмірі: 30 000 гривень. пропорційно дням безпосередньої участі.
23. Вважаючи, що у період з березня до листопада 2022 року відповідач допустили протиправну бездіяльність щодо недоплати належних сум додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
24. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - "Закон №2011-XII") держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
25. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
26. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
27. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам був затверджений наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - "Порядок №260").
29. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
30. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
31. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
32. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
33. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
34. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 9 серпня 2023 року №836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" виплачується додаткова винагорода в розмірі: 30000 гривень щомісячно (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 1 червня 2022 року) - в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
35. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вказаної додаткової винагороди.
36. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання "а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів … в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах" є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов'язано із застосуванням сполучника "або", який має розділовий характер.
37. У постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23 Верховний Суд констатував, що "текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови №168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав".
38. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 24 лютого 2022 року), Постанова №168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що "порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
39. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 року №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).
40. Наказом Міністра оборони України від 1 квітня 2022 року №98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2022 року за №382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
41. Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Міністр оборони України видав директиви від 7 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1 червня 2022 року), які протягом спірного періоду регулювали питання визначення саме документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в означених діях і заходах.
42. Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов'язкового до виконання суб'єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану.
43. Телеграмою від 7 березня 2022 року №248/1217 Міністр оборони України довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі: 100000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
44. У пункті 2.1 цієї телеграми зазначено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року (додається, далі - Порядок).
45. Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.
46. Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- наказ (по стройовій частині);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки;
- список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності):
- бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань;
- книга служби нарядів та подій, що відбувалися;
- постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.
47. У директиві від 25 березня 2022 року №248/1298 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів".
48. Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
49. Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі: 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів:
- командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
- керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
50. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6).
51. 23 червня 2022 року Міністр оборони України видав Окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 1 червня 2022 року, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 1 червня 2022 року не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).
52.Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв'язку із невиплатою позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з квітня 2022 року до листопада 2022 року.
53.Суд апеляційної інстанції своє рішення про відмову у задоволенні позовних вимог мотивував відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.
54. Верховний Суд уважає такий висновок помилковим з огляду на таке.
55.Згідно з обставинами цієї справи позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України.
56. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 7 січня 2023 року № 181 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи у м. Новогродівці Покровського району Донецької області.
Підстава видачі довідки: наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 106 від 14 травня 2022 року, наказ командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 102 від 8 грудня 2022 року.
57.Суд першої інстанції встановив, що оформлена та видана на ім'я позивача довідка від 7 січня 2023 року № 181, яка видана на підставі наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » № 106 від 14 травня 2022 року, наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 102 від 8 грудня 2022 року, підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з квітня 2022 року до листопада 2022 року.
58. Водночас суди попередніх інстанцій не встановили невідповідності довідки від 7 січня 2023 року № 181критеріям належності, достовірності та допустимості доказів, визначених статтями 73-75 КАС України.
59.За таких обставин і правового регулювання Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР_2 від 7 січня 2022 року № 181 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
60.Натомість недотримання органами військового управління та військових частин (установ) вимог стосовно обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів чи наявність окремих недоліків документів, складених уповноваженими особами, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.
61.З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для виплати позивачеві за період з квітня 2022 року до листопада 2022 року додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.
62.Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість цього позову та наявність підстав для його задоволення. Водночас помилковим є протилежний висновок суду апеляційної інстанції.
63.З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.
64.Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
65.На цій основі Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
66.З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року скасувати, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду