21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 640/8908/20
адміністративне провадження № К/990/24101/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року (прийняту в складі: головуючого судді Леонтовича А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів Ганечко О.М., Сорочка Є.О.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач, ФОП) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі- відповідач, податковий орган), в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.01.2020 № 0003604203, № 0003674203, № 0003614203, № 0003654203, № 0003664203;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2020 № Ф-18;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.01.2020 № 0003644203;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 20.01.2020 № 0003624203;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 № 0003834203.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначала, що контролюючим органом безпідставно перевірено період здійснення господарської діяльності у 2016 році, який не охоплюється періодом перевірки, зазначеним у наказі контролюючого органу на проведення перевірки. Поряд з цим, зазначено, що відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, що виключає підстави для застосування спрощеної системи оподаткування.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
4. Постановою Верхового Суду від 01 листопада 2022 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі № 640/8908/20. Справу № 640/8908/20 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
5. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у задоволені адміністративного позову - відмовлено.
6. Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволені позовних вимог висновували, що позивачкою не спростовані доводи контролюючого органу та не надано жодних доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в акті перевірки щодо вчинення нею порушень, за які її притягнуто до відповідальності, з чого суд робить висновок, що фактично позивачкою ставляться під сумнів процесуальні рішення відповідача такі, як невчасне анулювання її реєстрації як платника єдиного внеску, а не сам факт анулювання її реєстрації.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. ОСОБА_1 не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі №640/898/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/898/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1,3,4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України..
7.2. Так, позивачка вказує, що за наслідками нового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме:
- правомірність отримання та використання Відповідачем банківської виписки Позивача за 2016 рік без рішення суду, як того вимагають положення п.п.20.1.5 п.20.1 ст.20 ПКУ;
- неприйняття Відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на момент винесення спірних/оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як того вимагають положення п. 299.11 ст. 299 ПК України;
- факт прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку після винесення спірних податкових повідомлень-рішень, всупереч п. 299.11 ст. 299 ПК України (оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Відповідачем 20.01.2020 року, в той час коли, рішення про анулювання реєстрації Позивача як платника податків прийнято лише « 10» квітня 2020 року, тобто з пропуском у майже три місяці)',
- позапланової перевірки та зловживання Відповідачем дискрецією, оскільки право на позапланову перевірку виникає у Відповідача на підставі п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України виключно у випадку неподання декларації, натомість Позивачем було подано усю необхідну податкову звітність.
7.3. Так, матеріалами справи підтверджується факт своєчасного подання Позивачем та прийняття Відповідачем податкової звітності, а саме:
- Податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (звітна) за реєстраційним номером №9299472919 на суму 1 458 000, 00 грн. за 2017рік, що підтверджується квитанцією №2 про отримання пакету документів о 18:23:27.459+2.00 за реєстраційним номером №9299472919; графа квитанції «Виявлені помилки» - не містить інформації;
- Податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (звітна) за реєстраційним номером №93111252820 на суму 2 0 72 480, 52 грн за 2018 рік, що підтверджується квитанцією №2 про отримання пакету документів 28.02.2018 о 20:38:20.086+2.00 за реєстраційним номером №93111252820; графа квитанції «Виявлені помилки» - не містить інформації.
Зазначені факти свідчать про дотримання платником податків приписів чинного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері справляння податків та зборів, та виключають можливість здійснення Відповідачем заходів державного контролю з підстав, передбачених положеннями п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, що проводиться виключно у випадку неподання платником податків податкової декларації, що є свідченням зловживання «дискрецією» зі сторони Відповідача.
7.4. Позивачка неодноразово звертала увагу суддів першої та апеляційної інстанцій на той факт, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено 20.01.2020 року, в той час, коли рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку було винесено лише 10.04.2020 року, тобто з пропуском у майже три місяці, що свідчить про відсутність належних правових підстав для застосування до Позивача штрафних санкцій та донарахувань податкових зобов'язань.
Позивачка наголошує, що наразі подібні висновки Верховного Суду з окреслених вище питань - відсутні, що призвело до того, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувався причинно- наслідковий зв'язок між фактом та датою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та можливістю Відповідача виносити податкові повідомлення-рішення до моменту прийняття зазначеного рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку,
А отже, постає необхідність у формуванні правової позиції у сфері правовідносин що виникають між суб'єктом владних повноважень та платником податків в рамках проведення заходу державного контролю та винесення податкових повідомлень рішень без попереднього винесення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки зазначені обставини становлять ще й значний суспільний інтерес, враховуючи, що коло правовідносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, - є найширшим.
7.5. Також позивачка стверджувала, що відповідачем при перевірці було протиправно використано відомості про банківські перекази. Тобто в основу оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції покладено відомості, що не можуть вважатися належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України.
8. Податковий орган у письмовому запереченні (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення суду першої та апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
9. 06 вересня 2024 року справа №640/8908/20 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.
11. ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність з надання рекламних послуг та з 01.01.2016 по 30.06.2016 перебувала на спрощеній системі оподаткування, була платником єдиного податку 2 групи, а з 01.07.2016 по 30.06.2017 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.
12. У періоді з 01.07.2017 по 31.12.2018 відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку 2 групи.
13. На підставі наказу про проведення перевірки від 29.11.2019 № 3835, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 21.12.2019 № 835/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 .
14. У вказаному акті перевірки встановлено порушення позивачкою:
- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018 роки;
- пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України - книга обліку доходів і витрат до перевірки не надана;
- пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 317 948,80 грн;
- пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено військового збору у розмірі 26 495,74 грн;
- статті 6 пункту 2 підпункту 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме не своєчасне подання за невстановленою формою звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки;
- абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме не нараховано суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 234 655,28 грн;
- пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на 28.02.2018, 19.04.2018, 19.07.2018, 19.07.2018, 19.10.2018;
- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, статті 187 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 497 830,00 грн.
15. Такі висновки акта перевірки аргументовані тим, що за результатом співставлення задекларованих показників податкових декларацій ФОП ОСОБА_1 з даними центральної бази Державного реєстру фізичних осіб виявлені розбіжності за 2017 рік.
16. За даними ДРФО загальна сума виплаченого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік за ознакою « 157» (дохід виплачений самозайнятій особі) склала 1 948 467,00 грн, а самостійно задекларована підприємцем сума доходу згідно з податковою декларацією - 1 458 000,00 грн.
17. Відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку за 2016 рік, ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 у сумі 431 277,69 грн, а за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності склав 1 342 205,99 грн, що разом становить 1 773 483,68 грн.
18. Відповідно до банківських виписок, наданих до перевірки, дохід ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 становить 2 890 377,30 грн, а за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 - 1 856 256,05 грн.
19. Крім того, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надавала послуги юридичним особам (не платникам єдиного податку), чим порушено вимоги пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, а саме 07.07.2017 від TOB «Транс Медіа», (код за ЄДРПОУ 32490690), яке перебуває на загальній системі оподаткування, на розрахунковий рахунок підприємця надійшли кошти у розмірі 31 000,00 грн, як оплата за послуги з розміщення рекламного матеріалу у вагонах КМП відповідно рахунку №121 від 07.07.2017.
20. З огляду на встановлене, контролюючий орган дійшов висновку, що дохід отриманий ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 31.12.2018 підлягає оподаткуванню на загальній системі оподаткування.
21. На підставі наданих позивачкою до перевірки первинних документів та інформації, отриманої з Центральної бази даних ДРФО, перевіркою встановлено, що сума загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 складає 7 541 149,87 грн, у т.ч. за 2017 рік - 4 746 633,35 грн, за 2018 рік - 2 794 516,52 грн, сума витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням підприємцем доходу (вартість виконаних робіт, наданих послуг, комісія банку, оплата ЄСВ) становить - 5 789 467,68 грн, у тому числі за 2017 рік - 3698483,53 грн, за 2018 рік - 2 076 284,15 грн.
22. Таким чином, перевіркою визначення чистого оподатковуваного доходу встановлено його заниження у сумі 1 766 382,19 грн, чим порушено вимоги підпунктів 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
23. На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено:
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003604203, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 872 277,50 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 1 497 830,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 374 457,50 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003674203, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 397 436,00 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 317 948,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 79 487,20 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003614203, яким позивачці збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 33 319,68 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 26 495,74 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 623,94 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003654203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 340,00 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003664203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2020 № Ф-18, згідно з якою сума заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 234 655,28 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.01.2020 №0003644203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 56 636,36 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2020 №0003624203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 №0003834203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 4310,15 грн.
24. Уважаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивачка звернулася до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
V. Оцінка Верховного Суду
25. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
27. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
28. Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
29. Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
30. Підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 ст.78 ПК передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
31. Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу про проведення перевірки від 29.11.2019 №63835, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивачки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 21.12.2019 №835/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 .
32. У періоді з 01.01.2016 по 30.06.2016, позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування, була платником єдиного податку 2 групи, ставка податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
33. 01.07.2016 по 30.06.2017 позивачка здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.
34. У періоді з 01.07.2017 по 31.12.2018 відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку 2 групи, ставка податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
35. Позивачкою відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку за 2016 рік задекларовано дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 у сумі 431277,69 грн.
36. За період з 01.07.2016 по 31.12.2016 відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, обсяг доходу позивачки від здійснення підприємницької діяльності склав 1342205,99 грн.
37. Тобто, загальний обсяг доходу за 2016 рік самостійно задекларований позивачкою становить 1 773 483,68 грн.
38. Згідно з банківськими виписками, наданими до перевірки дохід позивачки за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 становить 2 890 377,30 грн, а за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 становить 1 856 256,05 грн.
39. Оскільки з 01.07.2016 по 30.06.2017 позивачка здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування, 28.04.2017 ОСОБА_1 подала до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДПС у м. Києві заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.07.2017.
40. Відповідно п.п. 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового Кодексу Україні від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
41. Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.
42. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.
43. Оскільки в пункті 12 заяви «Обсяг доходу за попередній календарний рік» позивачка вказала 0 грн., контролюючий орган прийняв рішення про перехід позивачки на спрощену систему оподаткування.
44. Однак, порядок переходу із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування регулюється відповідно до вимог підпункту 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України, згідно з яким, фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Матеріали справи таких доказів теж не містять.
45. Під час розгляду справи, судом було встановлено, що позивачкою не були подані податкові декларації про майновий стан і доходи за перший квартал 2017 року та за 2017 рік, а саме у зв'язку з переходом на спрощену систему оподаткування.
46. Суд звертає увагу на те, що неподання позивачкою податкових декларацій за результатами звітного року стало підставою для проведення перевірки - на підставі підпункту 78.1.2. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
47. Отже, судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини щодо наявності у даному випадку законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача відповідно до п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
48. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наказ про призначення фактичної перевірки був прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
49. Щодо посилань скаржниці стосовно належного виконання нею обов'язку з подання декларацій, позаяк подання податкових декларацій за реєстраційним номером № 9299472919 на суму 1 458 000 грн за 2017 рік та за реєстраційним номером № 93111252820 на суму 2 072 480, 52 грн за 2018 рік, Суд критично відноситься, оскільки указане не може свідчити про дотримання нею, як платником податків приписів чинного законодавства України, що регулює правовідносини у сфері справляння податків та зборів, у зв'язку з тим, що позивачка не подала податкову декларацію за перший квартал 2017 року, а також в результаті співставлення задекларованих показників податкових декларацій позивачки за 2017 рік з даними центральної бази Державного реєстру фізичних осіб виявлені розбіжності.
Щодо суті виявлених порушень колегія суддів зазначає про таке.
50. Підпунктом 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
51. Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
52. Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
53. Відповідно до п.п. 177.1, 177.2, 177.4, 177.5, 177.10 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
54. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
55. Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
56. Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
57. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
58. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
59. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4. 3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
60. Фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.
61. Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
62. Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
63. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
64. Вимоги щодо обов'язкової реєстрації особи платником податку на додану вартість передбачено статтею 181 ПК України, відповідно до якої у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
65. Відповідно до пункту 2 підпункту 298.2.3 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
66. У пункті 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
67. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
68. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
69. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
70. Відповідно до пункту 4, частини 1, статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
71. Законом № 2464-VI передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в пункті 4 частини 1 статті 4 Закону є сума доходу (прибутку), отриманого від здійснення господарської діяльності, що обкладається податком на доходи фізичних осіб.
72. Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
73. Згідно з пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
74. Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
75. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
76. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
77. Так, предметом розгляду справи є правомірність здійснення позивачкою підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування у 2017 році.
78. Проведеною перевіркою встановлення порушення:
підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018 роки;
пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України - книга обліку доходів і витрат до перевірки не надана;
пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 317 948,80 грн.;
пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено військового збору у розмірі 26 495,74 грн.;
статті 6 пункту 2 підпункту 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме не своєчасне подання за невстановленою формою звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки;
абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме не нараховано суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 234 655,28 грн.;
пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на 28.02.2018, 19.04.2018, 19.07.2018, 19.07.2018, 19.10.2018;
пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, статті 187 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 497 830,00 грн.
79. Відповідно до приписів пункту 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування
80. Положеннями пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
81. Відповідно до положень пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
82. Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності; які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.
83. 3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
84. Як уже було встановлено судом, позивачка згідно своєї поданої заяви від 28.04.2017, перейшла на спрощену систему оподаткування із загальної системи оподаткування.
85. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності як спеціальний податковий режим встановлена Главою І розділу XIV Податкового кодексу України.
86. Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
87. Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
88. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню. виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критерії:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
89. Так, за результатами перевірки було встановлено, що обсяг доходу за 2016 рік позивачки склав 1 773 483,68 грн., за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 становить 2 890 377,30 грн., за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 становить 1 856 256, 05 грн.
90. Відповідно до пункту 2 підпункту 298.2.3 статті 298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
91. Оскільки обсяг доходу позивачки перевищує 1 500 000,00 грн., то з цього слідує, що дохід отриманий з 01.07.2017 підлягає оподаткуванню на загальній системі оподаткування.
92. Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
93. Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
94. Тобто реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених під час такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
95. Указана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17.
96. Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було підтверджено вчинення позивачкою порушень, за які її притягнуто до відповідальності. У свою чергу позивачкою не спростовані доводи контролюючого органу та не надано доказів, які б підтверджують неправомірність висновків, які викладені в акті перевірки.
97. Суд звертає увагу на те, що матеріалами перевірки підтверджено і позивачкою не спростовано допущення порушень вимог податкового законодавства, а саме заниження сум грошових зобов'язань з ПДФО, ПДВ, військового збору, єдиного внеску, неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за перший квартал 2017 року та за 2017 рік до контролюючого органу та ненадання Книги обліку доходів і витрат.
98. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, ураховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.
99. У контексті оцінки доводів касаційних скарг Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
100. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
101. Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення суду першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам частини 4 статті 328 КАС України.
102. Наведені позивачем висновки Верховного Суду на які посилається скаржник в ході касаційного розгляду справи ухвалені у адміністративних справах за інших фактичних обставин, установлених судами попередніх інстанцій, та загалом стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів (оцінюючий фактор).
103. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
VІІ. Судові витрати
104. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
105. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі №640/8908/20-залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко