21 травня 2025 року
м. Київ
справа №400/7343/21
адміністративне провадження № К/990/11203/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №400/7343/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про скасування приписів та постанови, -
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якому просив:
- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 25.08.2021 № 61, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн,
- закрити справу про адміністративне правопорушення;
- скасувати припис від 10.08.2021 №72 «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт";
- скасувати припис від 10.08.2021 №72/1 "Про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил".
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.07.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №400/7343/21, позов задоволено.
17.03.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, у якій скаржник просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №400/7343/21, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2025 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 03.04.2025 скаржником подано заяву про усунення недоліків та докази доплати судового збору.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У заяві про усунення недоліків підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному рішенні застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У заяві про усунення недоліків скаржник у якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному рішенні застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №757/920/20-ц, від 07.09.2022 у справі №522/13218/19, від 11.07.2024 у справі №686/5988/21, від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 22.01.2021 у справі №640/11869/20.
Але колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанції висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №757/920/20-ц, від 07.09.2022 у справі №522/13218/19, від 11.07.2024 у справі №686/5988/21, оскільки такі висновки були сформульовані щодо цивільних правовідносин при розгляді цивільних справ.
Також Суд не бере до уваги вказані позивачем у заяві про усунення недоліків висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі 465/1461/16-а, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 22.01.2021 у справі №640/11869/20, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин та ухвалені за абсолютно інших обставин справи.
Так у справі №804/1510/16 є визнання протиправним та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17.02.2016р. № 13-СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».
Предметом спору справи 465/1461/16-а є притягнення позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 5100 грн за порушення вимог частини першої статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Предметом спору справи №815/3172/18 є визнання протиправним та скасування наказів відповідача від 13 вересня 2017 року № 01-13/329 ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД082170740968 від 15 березня 2017 року» та від 13 вересня 2017 року № 01-13/330 ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142171031090 від 13 квітня 2017 року».
У справі №640/11869/20 предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 21 травня 2020 року №124 «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації», яким скасовано повідомлення про початок будівельних робіт від 25 лютого 2020 року № КВ 061200561274 та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 28 лютого 2020 року № КВ 141200591496 щодо об'єкта будівництва «Капітальний ремонт нежитлової будівлі літ. «Б» за адресою: 04070, м. Київ, Подільський район, площа Поштова, 3 літ «Б».
Колегія суддів підкреслює, що виникнення підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на який у касаційній скарзі посилається скаржник, обумовлюється наявністю саме подібних правовідносин, які виникли у справі, у якій ухвалені судові рішення, щодо оскарження яких порушується питання, та у справах, розглянутих Верховним Судом, на які здійснюється посилання на підтвердження застосування норми права без урахування висновку цього Суду.
Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Однак, у цілому у заяві про усунення недоліків лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не обгрунтував підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), вона підлягає поверненню.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 КАС України, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається у суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №400/7343/21 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду з підстав і у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
С.М. Чиркін