21 травня 2025 року
м. Київ
справа №990/219/25
адміністративне провадження №П/990/219/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Соколова В.М.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е., Желєзного І. В., Загороднюка А. Г.,
розглянувши заяву судді Загороднюка А. Г. про самовідвід у справі № 990/219/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
19 травня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву, в якій просить:
- визнати протиправними дії членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які полягають у порушенні процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо ОСОБА_1 , в частині оцінювання практичного завдання (цивільна спеціалізація);
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 травня 2025 року №87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 за п.721 додатку до цього рішення код кандидата - 0040677, бал - « 51» та за п.628 додатку до цього рішення код кандидата - 0035877, бал - « 50»;
- визнати протиправним і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України визнати ОСОБА_1 такою, що успішно склала іспит з виконання практичного завдання з балом 131 та допустити ОСОБА_1 як кандидата на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Соколов В.М. - головуючий суддя, судді: Білак М.В., Мацедонська В.Е., Желєзний І.В., Загороднюк А.Г.
До відкриття провадження та початку розгляду цієї справи заявою від 21 травня 2025 року суддя Загороднюк А.Г. заявив самовідвід з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої статті 36 КАС України, оскільки особа, з якою його пов'язують фактичні сімейні стосунки та спільний побут, стала стороною в адміністративній справі, в якій оскаржує рішення ВККС України від 12 березня 2025 року №48/зп-25 та №49/зп-25, прийняті в рамках тієї ж конкурсної процедури, що є предметом розгляду у цій справі, що, на переконання судді, може мати вплив на сприйняття його об'єктивності та неупередженості з боку сторонніх спостерігачів або учасників справи.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За правилами частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У пункті 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, у контексті якого слід враховувати особисті переконання і поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, у контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У пунктах 105, 106 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією №2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункт 2.5).
Отже, суддя підлягає відводу не лише у разі існування фактів, які свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що обставини, зазначені у заяві про самовідвід, самі по собі не впливають на об'єктивність чи неупередженість судді Загороднюка А. Г. при розгляді цієї справи.
Водночас, керуючись пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, задля уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у неупередженості судді Загороднюка А. Г. або будь-яких інших сумнівів в об'єктивному вирішенні цього спору, а також з метою сприяння підвищенню рівня довіри громадськості до судової влади, колегія суддів вважає за необхідне указану заяву про самовідвід задовольнити.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,
Заяву судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Загороднюка Андрія Григоровича про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Загороднюка Андрія Григоровича від участі у розгляді справи №990/219/25.
Передати матеріали справи №990/219/25 до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська
І. В. Желєзний
А. Г. Загороднюк