Справа № 308/6958/25
1-кс/308/2997/25
21 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на незаконне вилучення та позбавлення права приватної власності на майно (без рішення суду),
20.05.2025 до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на незаконне вилучення та позбавлення права приватної власності на майно (без рішення суду), згідно з якою просить:
невідкладно призначити до судового розгляду скаргу на незаконне позбавлення права приватної власності на вилучений легковий автомобіль марки «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_1 , який є спільною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
за результатами розгляду скарги постановити ухвалу суду, якою визнати незаконним вилучення та повернути легковий автомобіль марки «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_1 , власникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Об'єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Але, на відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З приводу цього прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
З наведеного слідує, що ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та осіб, які мають право на оскарження.
Таким чином, подана скарга фактично містить вимогу, яка не відноситься до переліку дій чи бездіяльності, що підлягають оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
При дослідженні скарги та доданих до неї документів встановлено, що особою, яка подала скаргу, не зазначено в рамках якого кримінального провадження подано скаргу, не долучено доказів внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що позбавляє можливості слідчого суддю пересвідчитися в існуванні кримінального провадження з урахуванням того, що відповідно до приписів п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги скарги адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання незаконним вилучення та повернення автомобіля власникам виходять за межі повноважень слідчого судді, визначених ст. 303 КПК України, а тому у відкритті провадження за поданою скаргою слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
Керуючись ст. 3, 9, 26, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на незаконне вилучення та позбавлення права приватної власності на майно (без рішення суду).
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1