Справа № 308/6853/25
1-кс/308/2955/25
20 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12025071030000061 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Волосянка, Ужгородського району, Закарпатської області, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2011 та 2013 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Старший слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12025071030000061 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025071030000061 від 15.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 січня 2025 року близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зайшов до приміщення магазину «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Героїв 128-ї бригади, буд. 148/2, де у нього виник протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, на виконання якого останній усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистої наживи за рахунок викраденого чужого майна, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу близько 19 години 50 хвилини, зі стелажів магазину викрав віскі «Ballantine's Finest» об'ємом 0,5 л вартість якого згідно видаткової накладної становить 553,50 грн., віскі «Jack Daniels» 0,5 л вартість якого згідно видаткової накладної становить 630,50 грн. віскі «Jameson» об'ємом 0,7 л вартість якого згідно видаткової накладної становить 905,00 грн., віскі «Sir Edward's» об'ємом 0,7 л вартість якого згідно видаткової накладної становить 357,57 грн., лікер «Jack Daniel's Tennessee Honey» об'ємом 0,5 л вартість якого згідно видаткової накладної становить 626,00 грн., напій «Coca-Cola» об'ємом 2 л вартість якого згідно видаткової накладної становить 46,90 грн., два торти «Вацак Рафаел» вагою 0,5 кг кожен вартість яких згідно видаткової накладної становить 356,60 грн., 2 хліби пшенично-житні бездріжджові вагою 290 г кожен вартість яких згідно видаткової накладної становить 87,80 грн., хліб «Львівський заварний класичний» вагою 425 г вартість якого згідно видаткової накладної становить 38,70 грн.
Вищевказані речі ОСОБА_4 помістив до продуктового візку, який взяв в користування під час входу до магазину та у подальшому вивіз вищевказані товари у продуктовому візку повз касову зону магазину, не оплативши вищезазначений товар, та покинув приміщення магазину разом з продуктовим візком вартість якого згідно видаткової накладної становить 3480,35 грн., маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
Виходячи з вищеописаного ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями завдав ТОВ «АТБ-маркет» представником якого згідно доручення є ОСОБА_7 , матеріального збитку на загальну суму 7082,8 грн.
17.05.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 , кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від 14.01.2025; протоколом ОМП від 14.01.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання; протоколами огляду відеозаписів;
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий вказує, що 17.05 .2025 ОСОБА_4 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення яке було вчинено ним, що в свою чергу дає змогу грунтовно стверджувати що воно здійснено за одним методом та планом і як наслідок підозрюваний набув обізнаності в методах, способах вчинення та приховування слідів кримінально караних діянь, які будучи на свободі можуть вчинятися ним систематично. Вищеперераховане а також те, що він не має постійного джерела доходів свідчить про відсутність у підозрюваного бажання стати на шлях виправлення та вказує на те, що він може вчинити нові кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі. З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 , будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_4 , заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав зазначених у ньому та просила задовольнити. Вказала, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вважає, що інший запобіжний захід не забезпечить дієвого впливу на поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до нього домашній арешт.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу, які долучено до матеріалів. В судовому засіданні захисник підтримав подані заперечення, вказав, що наведені у клопотанні ризики не підтверджені та не обґрунтовані, просив врахувати, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, а саме неповнолітніх діией, яких не зможе забезпечувати будучи під вартою. Просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12025071030000061 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу про затримання підозрюваного від 17 травня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано о 22 год. 10 хв. 17 травня 2025 року, за адресою: м.Ужгород, вул. Карпатської України, буд. 10А.
17 травня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за №12025071030000061 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України, а також щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, наприклад, з метою покарання особи за кримінальне правопорушення, з метою добитися показань стосовно її причетності до кримінального правопорушення тощо неприпустиме.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, та яке у відповідності до положень ст.12 КК України є тяжким злочином.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: рапорт від 14.01.2025 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.01.2025, протокол огляду місця події від 14.01.2025, протокол допиту потерпілого від 22.01.2025, протокол допиту свідка від 21.01.2025, протокол допиту свідка від 16.01.2025, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.01.2025, протокол огляду відео документа від 21.01.2025, протокол огляду відео документа від 21.01.2025, вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Сторона обвинувачення не зобов'язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваним, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками, потерпілим і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
Разом із тим, суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення..
Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати свідків експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний має середню спеціальну освіту, офіційно не працює, не одружений, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2011 та 2013 р.н., раніше не судимий.
Разом з тим, під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні, то слідчий суддя вважає за необхідне застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч.3 ст.176 КПК України).
Згідно зі ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК України).
Приймаючи до уваги, що в ході розгляду клопотання було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а також наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, зважаючи на обставини встановлені в ході розгляду клопотання та наведені вище дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний час доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.
Із матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 21:00 по 07:00; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками у кримінальному проваджені; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Такий запобіжний захід, з урахуванням встановлених під час судового розгляду клопотання обставин, на думку слідчого судді, є цілком співмірним, відповідає особі підозрюваного, відповідатиме інтересам досудового розслідування та є достатнім для запобіганню встановленим під час розгляду клопотання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, менш суворий запобіжний захід, ніж домашній арешт, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження.
Частиною 6 ст.181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Слідчий суддя застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 193, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в певний час доби, а саме з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період доби з 21:00 по 07:00;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками у кримінальному проваджені;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі п.2 ч.3 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти та зобов'язати прибути до місця свого проживання у визначений в ухвалі час доби.
Встановити строк дії ухвали та строк дії запобіжного заходу - до 16 липня 2025 року (включно).
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, встановити до 16 липня 2025 року (включно).
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Копію ухвали вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвалу для негайного виконання надіслати в орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, а саме до ВП №1 Ужгородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1