Справа № 620/10506/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ
21 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду У країни в Чернігівській області, що полягає в призначенні до виплати щомісячної пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з 01.04.2024, з 01.05.2024, з 01.06.2024, з 01.07.2024 і у подальшому щомісяця, довічно, не в розмірі 40237,98 грн. на місяць;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі не менш 40237,98 грн. на місяць з 01.03.2024, з 01.04.2024, з 01.05.2024, з 01.06.2024, з 01.07.2024 і у подальшому щомісяця, довічно та здійснити нарахування недоплаченої пенсії з 01.03.2024.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що звернувся до суду з вимогами поновити порушені права щодо не нарахування відповідачем пенсії у розмірі 40237,98 грн., з урахуванням індексації пенсії за 2022, 2023 роки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду У країни в Чернігівській області, що полягає в призначенні до виплати щомісячної пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з 01.04.2024, з 01.05.2024, з 01.06.2024, з 01.07.2024 і у подальшому щомісяця, довічно, не в розмірі 40237,98 грн. на місяць;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі не менш 40237,98 грн. на місяць з 01.03.2024, з 01.04.2024, з 01.05.2024, з 01.06.2024, з 01.07.2024 і у подальшому щомісяця, довічно та здійснити нарахування недоплаченої пенсії з 01.03.2024.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі вказав, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі № 620/12929/23 щодо обмеження максимального розміру його пенсії, враховуючи, що виплата нарахованої пенсії здійснюється з обмеженням максимальним розміром.
Отже, суд першої інстанції зазначив, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому, позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.
Положенням частини 5 статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно ч.ч. 1-2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність спеціальних правових норм Кодексу адміністративного судочинства України (статті 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 620/12929/23 у справі № 620/12929/23.
Так, колегією суддів встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 по справі № 620/12929/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з обмеженням її максимального розміру; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум (https://reestr.court.gov.ua/Review/114558940).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 620/12929/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково. Змінено рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 в мотивувальній частині щодо підстав обрання ефективного захисту порушеного права ОСОБА_1 та застосування у даній справі приписів статті 9 КАС України. В решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 залишено без змін. Заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги в частині скасування судового рішення щодо самостійно обраного судом першої інстанції захисту порушених прав позивача залишено без задоволення.
Проаналізувавши дані рішення суду, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції у справі № 620/12929/23 не надавалася правова оцінка питанню щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням проведеної індексації, в 2022, 2023 році.
Так, судом апеляційної інстанції було витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , з яких вбачається, що відповідно до протоколу розрахунку пенсії з 01.03.2024 року (дата розрахунку 28.05.2024) відсутня виплата індексації пенсії позивача за 2022 та 2023 рік та виплата пенсії обмежена максимальним розміром.
Проте, в протоколі розрахунку пенсії з 01.03.2024 року (дата розрахунку 04.04.2025) року такі суми виплачувались та пенсія не обмежувалась максимальних розміром.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при зверненні позивача до суду з даним позовом є таке, що набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі Bellet v. France, Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа Мушта проти України ).
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, а тому, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, в силу приписів ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма