про забезпечення позову
Справа № 495/2472/25
Номер провадження 2-з/495/20/2025
21 травня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
10.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 15 000 доларів США за договором позики.
Одночасно із позовною заявою позивач вже зверталась до суду з подібною заявою, проте ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.04.2025 року, її було відмовлено у задоволенні такої заяви.
Позивач повторно звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що відповідач ухиляється від своїх зобов'язань за договором позики, а тому є усі підстави вважати, що відповідачем може бути відчужено на користь третіх осіб майно, в тому числі машиномісце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якого могла б покрити борг та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, заявник посилається на оголошення на інтернет-порталі «ОЛХ» від 15 квітня 2025 року відповідно до якого виставлено на продаж вищевказаний об'єкт нерухомості за ціною 16 500,00 доларів США.
Посилаючись на дані обставини, ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на дане машиномісце, шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження даним майном.
Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Тому заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1ст. 153 ЦПК Українибез повідомлення учасників справи.
За змістом частин першої та другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченістаттею 150 цього Кодексузаходи забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Як встановлено в ході розгляду заяви про забезпечення позову, 10.04.2025 в провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, предметом якої є стягнення боргу у розмірі 15 000 доларів США, тобто між сторонами дійсно існує спір, який сторони вирішують у судовому порядку, в процесі розгляду якого відповідачем дійсно можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, а саме машиномісце № НОМЕР_1 , що в свою чергу, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів забезпечення позову та в подальшому навіть для відновлення її прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд вважає, за доцільне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову на час вирішення справи по суті.
Також як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Окрім того відповідачу слід роз'яснити, що суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя,
постановив:
задовольнити заяви про забезпечення позову.
Накласти арештна: машиномісце №62/3 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя С.В. Гелла