Справа № 495/10606/24
Номер провадження 1-кс/495/985/2025
19 травня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 в порядку ст.303 КПК України,
16.05.2025 року ОСОБА_3 (далі по тексту - скаржник) звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на бездіяльність слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 в порядку ст.303 КПК України.
Так, скаржник просить суд:
- визнати бездіяльність слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону;
- здійснити судовий контроль за дотриманням його прав, свобод та інтересів, як потерпілої особи від кримінального злочину у кримінальному провадженні, під час проведення досудового розслідування;
- зобов'язати слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року вчинити певні дій, а саме залучити ОСОБА_3 до кримінального злочину у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року, як потерпілого.
Зі скарги вбачається, що ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.03.2025 року зобов'язано слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_5 розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 07.02.2025 року про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.194-1 КК України, про що прийняти відповідне обґрунтоване та вмотивоване процесуальне рішення, яке негайно вручити заявнику.
Скаржник зазначив, що 07.02.2025 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ним була подана заява про визнання його потерпілим від кримінального злочину у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року.
За твердженням скаржника, до теперішнього часу вказана вище заява слідчим не розглянута та будь-які постанови відносно заяви відсутні. Протягом десяти місяців слідчим чиниться повна бездіяльність, ніяких своєчасних дій та ефективних слідчих дій взагалі не виконано, що порушує його конституційні права.
Крім того, скаржник зауважив, що бездіяльність слідчого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року унеможливлює виконання завдань кримінального провадження та допомагає підозрюваній особі - Кароліно-Бугазькій сільській раді уникнути кримінальної відповідальності за навмисне завдання йому значних матеріальних збитків та моральної шкоди з боку сторонніх осіб - СК «Буревестник» на землях комунальної власності Кароліно-Бугазькій сільської ради.
Також, скаржник зауважив, що на даний час йому відомо, що у даному кримінальному проваджені призначено нового слідчого - ОСОБА_4 , який повідомив, що ухвала слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.03.2025 року на даний час не виконана, оскільки він знайомиться з матеріалами справи.
Дані обставини і стали підставою для звернення з відповідною скаргою.
У судовому засіданні скаржник - ОСОБА_3 доводи скарги підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у його скарзі.
Слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню в тому числі винуватість обвинуваченого. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого (стаття 92 КПК України).
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення в тому числі й слідчих (розшукових) дій (стаття 93 КПК України).
Згідно із ст.24 Кримінального процессуального кодексу України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до ст.ст. 303-304 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником, рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволені скарги.
Як вбачається з матеріалів скарги, Білгород-Дністровським РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.194-1 КК України.
07.02.2025 року скаржник - ОСОБА_3 звернувся до слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_6 із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.194-1 КК України.
Між тим, відсутні відомості про вручення пам'ятки потерпілого або винесення вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим. Також встановлено, що у даному кримінальному проваджені призначено нового слідчого - ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.55 Кримінального процессуального кодексу України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідним вирішити питання про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.194-1 КК України відповідно до його заяви від 07.02.2025 року , про що прийняти відповідне обґрунтоване та вмотивоване процесуальне рішення, із зазначенням обставин кримінального правопорушення, викладенням мотивування чи обґрунтування суті самого клопотання заявника та з детальним визначенням підстав і мотивів прийнятого рішення за результатами розгляду клопотання, яке негайно вручити заявнику.
Крім того, скаржник просить суд визнати бездіяльність слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону та здійснити судовий контроль за дотриманням його прав, свобод та інтересів, як потерпілої особи від кримінального злочину у кримінальному провадженні, під час проведення досудового розслідування.
Частиною другою ст.307 КПК України визначено вичерпний перелік результатів розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Такий спосіб захисту, як визнання протиправною бездіяльності слідчого (дізнавача) та прокурора та здійснення судового контролю, не передбачений статтею 307 КПК України.
В силу ст.40 КПК України, слідчий (дізнавач), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод, які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Тобто, слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється, тому вказані вище вимоги скаржника суперечать нормам кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, слідчий суддя приходить до висновку про часткову правомірність та обґрунтованість скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 в порядку ст.303 КПК України, у зв'язку з чим така скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 214, 220, 303-305, 307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 в порядку ст.303 КПК України - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеської області ОСОБА_4 розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 07.02.2025 року про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.194-1 КК України, про що прийняти відповідне обґрунтоване та вмотивоване процесуальне рішення, із зазначенням обставин кримінального правопорушення, викладенням мотивування чи обґрунтування суті самого клопотання заявника та з детальним визначенням підстав і мотивів прийнятого рішення за результатами розгляду клопотання, яке негайно вручити заявнику.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Повний текст ухвали складено 21.05.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_7