Справа № 493/317/25
Провадження № 2/493/372/25
19 травня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Мясківської І.М.
за участю секретаря Пінул І.Б.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в інтересах якого діє представник адвокат Ткаченко Ю.О., звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позик № 75951548 від 24.07.2021 року.
На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 24.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75951548 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 7500,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99% в день, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором.
Всупереч умов договору №75951548 від 24.07.2021 року відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, що створило заборгованість у загальному розмірі - 24703,34 грн., яка складається з наступного: 7500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 17203,34 грн. - заборгованість за відсотками.
21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75951548 від 24.07.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1
31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75951548 від 24.07.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 року до договору факторингу №31032023-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24703,34 грн., з яких: 7500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17203,34 грн. сума заборгованості за відсотками.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 24703,34 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 3500,00 грн. - понесені витрати на правову допомогу.
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою судді Балтського районного суду Одеської області від 05.03.2025 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без викликом сторін.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу, а саме копії ухвали про відкриття провадження у справі, повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Також, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи 19.05.2025 року судом було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання до суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, будь-яких заяв від нього до суду не надходило, відзив на позов у справі відповідач до суду не подав, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 24.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75951548 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»
Відповідно до ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до умов договору позики №75951548 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) сума позики складає 7500,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова) 1,99%, дата надання позики 24.07.2021 року, дата повернення позики 23.08.2021 року.
Позикодавець свої зобов'язання за договором позики № 75951548 виконав у повному обсязі, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес», який діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, що вбачається з копії електронної платіжної інструкції №e9d2a76e-ee27-49db-b070-3d471c2c27d3 від 24.07.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
З копії листа №11022025-45 від 11.02.2025року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції №e9d2a76e-ee27-49db-b070-3d471c2c27d3 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №75951548.
З копії довідки № КД-000009073/ТНПП від 07.02.2025 року ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 24.07.2021 року, номер платежу №e9d2a76e-ee27-49db-b070-3d471c2c27d3, сума 7500,00 грн., отримувач Молдовану Микола - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . Оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав.
21.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2112, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75951548 від 24.07.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1
31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75951548 від 24.07.2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру прав вимог від 31.03.2023 року до договору факторингу №31032023-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24703,34 грн., з яких: 7500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17203,34 грн. сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 75951548 від 24.07.2021 року за період з 24.07.2021 року до 24.02.2025 року заборгованість відповідача не погашена та складає 24703,34 грн., з яких: 7500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 17203,34 грн. сума заборгованості за відсотками.
Зі змісту зазначених документів вбачається, що в них визначені основні істотні умови, характерні для кредитних договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, з якими відповідач в свою чергу погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить їх підписання, тому зазначені документи мають силу договору та вважаються такими, що вчинені у письмовій формі, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 205 та ст. 207 ЦК України.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
На підставі ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України.
Зі змісту абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Зі змісту ч.1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями ч.1 та 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Свої зобов'язання первісний кредитор за Договором №75951548 від 24.07.2021 року виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, визначених договором, а саме грошові кошти в сумі 7500,00 грн.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, які передбачені ч.1 ст. 611 ЦК України.
Нормами ч.1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що умови щодо сплати процентів визначені договором, укладеним 24.07.2021 року між первісним кредитором і відповідачем, який ним підписаний, то істотні умови договору щодо сплати процентів погоджені сторонами та визначені договором. Доказів скасування або визнання недійсним вказаного договору в повному обсязі або окремої його частини відповідачем не подано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Після відступлення прав грошових вимог відповідачем не вчинено жодної дії, направленої на погашення заборгованості ні на рахунки попереднього кредитора, ні на рахунки позивача.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики щодо повернення коштів та сплати відсотків, розмір боргу відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Згідно ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно вимог ст.. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано: Договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, укладеного між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О., Акту № 6-П від 27.01.2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором №01-11/24 від 01.11.2024 року відповідно до якого надано послуги на загальну суму 3500,00 грн.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»підлягають задоволенню, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а саме судовий збір в сумі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 205, 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 137,141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851), заборгованість за договором позики №75951548 у загальному розмірі 24703,34 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 19.05.2025 року.