20 травня 2025 року справа № 580/10263/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Амікус Інвест» до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Амікус Інвест» до відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 10.09.2024 №135055 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Ухвалою від 21.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
Ухвалою від 10.12.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845). Розгляд справи розпочато спочатку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протокол перевірки тахографа був у наявності у водія та наданий під час перевірки.
За твердженням позивача, підприємством повторно отримано протокол перевірки тахографа №UA276-0000637 T від 03.08.2024 у зв'язку із зміною шин. При продовженні руху автомобіль не створював небезпеку та перешкод іншим учасникам дорожнього руху, а також не шкодив дорожньому покриттю.
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що оскаржена постанова підлягає скасуванню.
У визначений судом час відповідач подав відзив проти позову зазначивши, що під час проведення перевірки 01.08.2024 водій позивача надав протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 20.10.2022 №UA276-000962T, в якому в підпункті 2 пункту 8 фактичне значення розміру пневматичних шин зазначено 295/80 R 22,5 в той час як на момент перевірки на транспортному засобі марки DAF д/н НОМЕР_1 були встановлені пневматичні шини іншого розміру, тому вказаний протокол є нечинним.
Отримання позивачем іншого протоколу перевірки та адаптації тахографа здійснено 03.08.2024, тобто після проведення перевірки, тому вказаний протокол на думку представника відповідача не звільняє позивача від відповідальності.
Розглянувши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що за результатами здійснення 01.08.2024 старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Полярушем С.Ф. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 09 год. 15 хв. на автодорозі М-05 Київ-Одеса 210 км+450м. автомобільний перевізник ТОВ «Амікус Інвест» (відповідно до ТТН №026491 від 31.07.2024) за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF д/н НОМЕР_1 з причіпом BURG д/н НОМЕР_2 здійснював перевезення вантажів.
За результатами перевірки складено акт №АР055249 від 01.08.2024 в якому задокументовано порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», вимог наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, а саме: зміна типу розмірів пневматичних шин транспортного засобу (295/80 R 22,5-315/80 R 22,5). Також вказано, що у водія відсутній діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
На підставі акту перевірки в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті Олегом Лучином прийнято постанову від 10 вересня 2024 року №135055 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Амікус Інвест», код ЄДРПОУ 40881624, адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 гривень, який передбачений абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону №2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 р. №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - ) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування".
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно з положеннями пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання.
Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.5, п.3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТС здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством; наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.
Отже, автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Суд встановив, що згідно оскаржуваної постанови до позивача застосовано штраф за відсутність під час рейдової перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
До матеріалів справи долучено копію протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу від 20.10.2022 №UA276-000962T, який наданий під час проведення перевірки.
У протоколі про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу в графі розмір пневматичних шин зазначено: « 295/80 R 22,5», проте під час проведення рейдової перевірки 01.08.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки зафіксовано фактичний розмір пневматичних шин транспортного засобу « 315/80 R22.5», що підтверджено матеріалами фотофіксації транспортного засобу та відомостями акту перевірки. При цьому, позивач не заперечує, що фактично на дату перевірки на транспортному засобі встановлені інші шини « 315/80 R22.5».
Отже, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу від 20.10.2022 №UA276-000962T, який поданий позивачем, не є доказом наявності під час рейдової перевірки 01.08.2024 дійсного протоколу про перевірку та адаптацію тахографа, оформленого у відповідності до вимог Інструкції № 385, оскільки автомобільний перевізник зобов'язаний при зміні розміру пневматичних шин на відповідному транспортному засобі пройти перевірку та адаптацію тахографа та отримати новий протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, де б було зазначено розмір пневматичних шин, який фактично встановлений у транспортному засобі.
Саме позивач, як автомобільний перевізник, зобов'язаний забезпечити водія транспортного засобу документами, необхідними для здійснення перевезення до моменту початку здійснення такого перевезення, а саме діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа.
Щодо викладеного позивачем твердження про вчинені 31.07.2024 дії щодо заміни шин у зв'язку з їх пошкодженням, суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження цих обставин позивач не надав, тому вони відхиляються судом як необґрунтовані.
Також на вирішення спору не впливає подальше отримання позивачем протоколу перевірки та адаптації тахографа №UA276-0000637T, оскільки його отримання мало місце 03.08.2024, тобто після проведення перевірки.
Оскільки позивач здійснював перевезення вантажів, та під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія належного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідач правомірно прийняв оскаржену постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В контексті перелічених положень Кодексу адміністративного судочинства України в ході судового розгляду спору відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність застосування до позивача штрафу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що використовуючи владні, управлінські функції при вирішенні питання про притягнення до відповідальності позивача, відповідач діяв у відповідності до вимог Закону, а тому суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО