Справа № 560/13692/24
іменем України
21 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11.04.2024 р. №24 "Про результати службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності";
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №93 від 20.05.2024 р. "Про виплату додаткової винагороди за квітень 2024 року", в частині, що стосується позивача;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу додаткову винагороду за квітень 2024 року та щомісячну премію за квітень 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та позбавлено додаткової винагороди та щомісячної премії за квітень 2024 року.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог. Зазначає, що матеріалами службового розслідування встановлені та доведені умови притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11.04.2024 №24, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності і накладено дисциплінарне стягнення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.
Виплата грошового забезпечення позивачу за квітень 2024 року проведена відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260), з врахуванням накладеного дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування стосовно нього.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що спірні накази прийняті з порушенням норм законодавства.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в заяві від 01.10.2024. Продовжено ОСОБА_1 на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №560/13692/24.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову без розгляду відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11.04.2024 №24 «Про результати службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказано за порушення ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 , начальника командного пункту - заступника начальника штабу з бойового управління, внаслідок не виходу на службу без поважних причин та виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти стягнення «СУВОРА ДОГАНА». Відповідно до п. 5 розділу XVI Порядку №260 не виплачувати підполковнику ОСОБА_1 , начальнику командного пункту - заступнику начальника штабу з бойового управління, щомісячну премію за квітень 2024 року за невихід на службу без поважних причин, за вживання алкогольних напоїв на території військової частини у службовий час. Відповідно до п. 14 розділу ХХХІV Порядку №260 не виплачувати підполковнику ОСОБА_1 , начальнику командного пункту - заступнику начальника штабу з бойового управління, додаткову винагороду за квітень 2024 року за виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №93 від 20.05.2024 р. "Про виплату додаткової винагороди за квітень 2024 року" наказано не виплачувати додаткову винагороду у квітні 2024 року підполковнику ОСОБА_1 , начальнику командного пункту - заступнику начальника штабу з бойового управління.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 11.04.2024 №24 "Про результати службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності", суд зазначає та враховує таке.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення, зокрема, сувора догана.
Згідно з статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно з статтею 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок №608), визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили)
Пунктом 1 розділу ІV Порядку №608 визначено, що у разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Відповідно до пунктів 1 - 3 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
Згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 08.04.2024 №75 «Про призначення службового розслідування за фактом перебування в стані алкогольного сп'яніння» заступником командира Військової частини НОМЕР_1 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли перебуванню в стані алкогольного сп'яніння, а також встановлення ступеня вини начальника командного пункту-заступника начальника штабу з бойового управління Військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 , чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
За результатами службового розслідування складено акт №126 від 11.04.2024, в якому встановлено таке: «06.04.2024 року близько 09.00 годин на командному пункті військової частини НОМЕР_1 виявлено відсутність на службі без повідомлення причин підполковника ОСОБА_2 , начальника командного пункту-заступника начальника штабу з бойового управління військової частини НОМЕР_1 . З метою з'ясування причин та обставин відсутності підполковника ОСОБА_2 до місця відпочинку останнього направився майор ОСОБА_3 заступник командира військової частини з морально-психологічного забезпечення разом з іншими військовослужбовцями. Прибувши на місце майор ГАДИЛЬШИН Рінат виявив підполковника ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, що виражалося характерним запахом з ротової порожнини, невиразною ходою, нечіткою мовою, неадекватною, агресивною поведінкою, вираженим тремтінням пальців рук, різкою зміною забарвлення шкірного покриву обличчя. Пояснень стосовно відсутності на місці служби та свого стану військовослужбовець не надав. Після чого підполковник ОСОБА_4 з метою припинення правопорушення був переданий військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідки правопорушення майор ОСОБА_5 , майор ОСОБА_6 , старший солдат ОСОБА_7 ».
У протоколі про адміністративне правопорушення КИС/К №069 від 06.04.2024 зазначено, що підполковник ОСОБА_4 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «АлкоФор-505» (№ 22095) відмовився у присутності двох свідків, які особисто своїми підписами засвідчили в протоколі факт такої відмови. Свідком цього факту був також майор ОСОБА_6 .
Від надання пояснень стосовно обставин правопорушення, підписання протоколу та отримання його копії позивач в присутності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відмовився. Пояснень і зауважень щодо змісту протоколу позивачем не додавалось. Скарг на дії або бездіяльність посадових осіб позивач не заявляв.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №74 від 06.04.2024, складеного в КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. академіка Михайла Давидова» м. Конотоп, в присутності представника ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого сержанта Обруча В.В. - підполковник ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння відмовився.
Позивач, повідомлений про проведення службового розслідування стосовно нього, а також про підстави проведення такого службового розслідування, відмовився надавати будь-які пояснення по суті службового розслідування, про що складено акт про відмову надавати пояснення від 08.04.2024, засвідчений підписами двох присутніх осіб. Клопотань, зауважень, скарг та пропозицій позивач заявляв.
Отже, відповідач забезпечив позивачу умови для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, але останній не скористався такою можливістю та відмовився від проходження медичного освідування.
Відмова військовослужбовцям з ознаками алкогольного сп'яніння від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння не може слугувати підставою для звільнення останнього від притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Твердження позивача про те, що його не було на службі з 8.00 год. до 9.30 год, оскільки вже об 11.00 год. він у супроводі військовослужбовців прибув у АДРЕСА_1 , суд оцінює критично, оскільки зазначеним не заперечується відсутність позивача на службі без поважних причин та виконання обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння.
За результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування командир Військової частини НОМЕР_1 прийняв рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, про що виданий наказ від 11.04.2024 №24.
Дисциплінарний статут та Порядок №608 не встановлюють обов'язок відповідних посадових осіб ознайомлювати військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, з матеріалами такого службового розслідування або надати йому завірену копію акту службового розслідування. З наведених норм пункту 3 розділу VI Порядку №608 слідує, що ініціатива щодо такого ознайомлення повинна виходити саме від військовослужбовця.
Позивач звернувся до відповідача з рапортом від 13.07.2024 (вх. №1251 від 14.07.2024), в якому просив надати витяг з наказу від 11.04.2024 №24 "Про результати службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності". Доказів звернення позивача до відповідача про надання для ознайомлення матеріалів службового розслідування та/або надання йому завіреної копії акту службового розслідування не надано.
Щодо твердження позивача про порушення відповідачем порядку доведення йому наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд зазначає таке.
Порядок №608 визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили).
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №608 наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Зі змісту наведених норм слідує, що до обов'язків безпосереднього командира (начальника) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, віднесено доведення до відома військовослужбовця наказу про притягнення до відповідальності або у спосіб проставлення підпису про ознайомлення з наказом, або складення акту про відмову від отримання наказу.
Разом з тим, відповідач не надав доказів ні отримання позивачем наказу від 11.04.2024 №24 під підпис, ні складення акту про відмову в його отримані.
Звернення позивача з рапортом від 15.06.2024 (вх. №1142 від 15.06.2024) про внесення змін, зокрема, до наказу командира військової частини (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.05.2024 №93 та отримання відповіді на нього не підтверджує отримання позивачем зазначеного наказу.
При цьому, наведене враховано судом при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду з заявленими позовними вимогами. Проте, порушення відповідачем порядку доведення позивачу наказу від 11.04.2024 №24 жодним чином не впливає на спірні правовідносини та не свідчить про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, яке може спричинити скасування зроблених висновків. По суті вчиненого правопорушення позивач заперечень та/або пояснень не наводить, висновки, викладені в наказі не оскаржує.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 29.05.2024 у справі №584/434/24, яка набрала законної сили 11.06.2024.
Дійсно, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення Путивльський районний суд Сумської області постановою від 29.05.2024 закрив провадження у справі №584/434/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Проте, Путивльський районний суд Сумської області вирішував питання щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, предметом спірних правовідносин у цій справі є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, тобто, до іншого виду юридичної відповідальності.
Крім того постанова Путивльського районного суду Сумської області від 29.05.2024 у справі №584/434/24 ґрунтується на підставах, які не спростовують того, що позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Позивач не спростував належними та допустимими доказами висновків відповідача про порушення ним вимог законодавства, а тому, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 11.04.2024 №24.
Порядок №260 визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Пунктом 2 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 розділу XVI Порядку №260 встановлено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках, зокрема: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення; за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Пунктом 15 розділом XXXIV Порядку №260 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема, вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Згідно з розрахунково-платіжною відомістю №153 на виплату грошового забезпечення за квітень 2024 року позивачу нараховано та виплачено на картковий рахунок грошове забезпечення у складі: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, таємність.
Виплата грошового забезпечення позивачу за квітень 2024 року проведена відповідно до вимог Порядку №260, з врахуванням накладеного дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування стосовно нього.
Суд враховує, що встановлено відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 11.04.2024 №24, яким, зокрема, визначено відсутність підстав для виплати позивачу щомісячної премії та додаткової винагороди за квітень 2024 року.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №93 від 20.05.2024 р. "Про виплату додаткової винагороди за квітень 2024 року", в частині, що стосується позивача.
Як наслідок, немає підстав для зобов'язання відповідача виплатити позивачу додаткову винагороду за квітень 2024 року та щомісячну премію за квітень 2024 року.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк