Справа № 560/1907/25
іменем України
19 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В.
за участю:секретаря судового засідання Данилюк В.П. представника позивача Лемішка І.П. представника відповідача Величко І.В. представника третьої особи Форет М.С.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатом проведеної перевірки контролюючий орган виніс оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Позивач вважає спірне рішення протиправним, вказує на відсутність правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки.
Вважає, що на момент призначення перевірки податковий орган не володів та не отримував жодної інформації про будь-які можливі порушення законодавства позивачем. Поряд з цим, зауважує, що позивач надав всі належні документи на підтвердження правомірності здійснення діяльності, однак такі безпідставно не були взяті до уваги податковим органом. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У поданому відзиві та додаткових поясненнях представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що підставою для проведення фактичної перевірки слала інформація про можливі порушення вимог законодавства при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою "Ябко", яка підпадає під дію пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Вказує, що не зазначення в наказі конкретних (фактичних) підстав для проведення перевірки не свідчить про їх відсутність.
Позивач під час проведення фактичної перевірки на вимогу контролюючого органу не надав форму ведення обліку товарних запасів та документи, що підтверджують придбання та походження товарів, що реалізовувалися та знаходяться в реалізації. Тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом правомірно і підстави для його скасування відсутні.
Представник позивача надав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що під час проведення перевірки контролюючому органу було надано відповідні первинні документи, відтак позивачем були виконані вимоги ст. 85 ПК України.
Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області, (код ЄДРПОУ ВП 44070166, юридична адреса: 33023, м. Рівне, вул.Відінська, 12).
Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації. Вищенаведене є підставою для застосування штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 14.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Головне управління ДПС у Рівненській області відповідно до пункту 1.6.3.4. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 №470, надіслало до Головного управління ДПС у Хмельницькій області матеріали фактичної перевірки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), для реалізації в установленому порядку.
Як свідчать матеріали перевірки, Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 та складено акт від 14.08.2024 №12400/ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 .
В ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 №265/95-ВР (далі по тексту - Закон №265/95-ВР), платником податків до перевірки не надано документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходилися у місці їх продажу.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області за порушення ведення обліку товарних запасів на підставі ст. 20 Закону №265/95-ВР прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.09.2024 №0237990705 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 895 236,08 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернуся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підстави та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Так, відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав.
Суд звертає увагу на правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області в наказі від 02.08.2024 №1927-П, на виконання вимог Податкового кодексу України, як підставу для проведення перевірки, зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, чим дотримано вимогу статті 81 Податкового кодексу України.
Так, у Податковому кодексі України вказано про зазначення в наказі підстави для проведення перевірки, що визначена цим Кодексом, проте відсутня вимога детально описувати зміст обставин, які стали підставою перевірки.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 460/1239/19, де суд зазначив те, що в межах даних правовідносин судами попередніх інстанцій не перевірено наявність (відсутність) підстав для проведення перевірки. При цьому, незазначення такої підстави в наказі на проведення на перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст.81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.
Зважаючи на викладене, у контролюючого органу були наявні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача, а відсутність в наказі будь яких посилань на наявність конкретних (фактичних) підстав для проведення перевірки жодним чином не порушує вимог ст. 81 ПК України та не зумовлює протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо виявлених під час перевірки порушень законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95).
Розділ ІІ Закону № 265/95 урегульовує питання порядку проведення розрахунків суб'єктами господарювання.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95 унормована приписами розділу V цього Закону.
Стаття 20 Закону № 265/95 передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, обов'язок суб'єкта господарювання, передбачений пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95, полягає у веденні в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійсненні продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Водночас вказаною нормою права визначено, що на початок проведення перевірки суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючому органу документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). У разі невиконання суб'єктом господарювання зазначених обов'язків до нього застосовується фінансова санкція на підставі статті 20 Закону № 265/95.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 (далі - Порядок №496).
У Порядку № 496 терміни вживаються в таких значеннях:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів - форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;
- товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 496 визначено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Під час ведення обліку товарних запасів у паперовій формі записи у формі обліку виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою (пункт 7 розділу ІІ Порядку № 496).
За змістом пунктів 9 - 11 Порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Як передбачено пунктом 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту, в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Таким чином, положеннями зазначених правових норм визначено обов'язок платника податків надавати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності та наслідки неподання таких документів.
Судом встановлено, що після початку проведення фактичної перевірки 05.08.2024 представник позивача ФОП ОСОБА_2 надав працівникам контролюючого органу копії наступних документів:
- договір суборенди нежитлового приміщення №Р-0108 від 01.08.2024;
- договір про співпрацю від 01.08.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ;
- договір про співпрацю від 01.08.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 ;
- договір про співпрацю від 01.08.2024 укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 ;
- договір комісії №ДМ-01-08-24-СН від 01.08.2024, укладений між комітентом ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2 ) та комісіонером ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );
- акт приймання-передачі товарів від 01.08.2024 року, що є додатком №1 до договору комісії №ДМ-01-08-24-СН від 01.08.2024;
- акт приймання-передачі товарів від 05.08.2024 року, що є додатком №2 до договору комісії №ДМ-01-08-24-СН від 01.08.2024;
- акт приймання-передачі товарів від 06.08.2024 року, що є додатком №3 до договору комісії №ДМ-01-08-24-СН від 01.08.2024.
Також, позивач надав до перевірки копії форми ведення обліку товарних запасів за серпень 2024 року за місцем продажу за адресою Рівненьська обл., м. Рівне, Ювілейний р-н., вул. Кулика і Гудачека, 23 до якої внесено відомості про надходження товару 01.08.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 01.08.2024 року до договору комісії №ДМ-01-08-24-СН від 01.08.2024 на суму 821238 грн, 05.08.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 05.08.2024 року до договору комісії №ДМ-01-08-24-СН від 01.08.2024 на суму 43930 грн, 06.08.2024 відповідно до акту приймання-передачі товарів від 06.08.2024 року до договору комісії №ДМ-01-08-24-СН від 01.08.2024 на суму 30068,08 грн грн. всього на суму 895236,08 грн.
Суд погоджується із позицією податкового органу стосовно того, що надані позивачем договір комісії та акти приймання-передачі товарів не є належними первинними документами, що підтверджують походження товарів, які реалізуються за місцем здійснення господарської діяльності, внесення на їх підставі записів до форми обліку не може вважатися належним веденням обліку товарних запасів, оскільки пунктом 2 розд. I Порядку №496 встановлено, документи, які підтверджують облік та походження товарів - форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496, та первинні документи.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься акт зняття залишків технічно-складних побутових товарів, які фактично знаходились в магазині на момент реалізації станом на 05.08.2024.
Загальна вартість таких товарів, які визначених в акті зняття залишків - 83 867,00 грн.
Отже, перелік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті) встановлено самим же контролюючим органом.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, обрахунок штрафної санкції слід проводити з вартості товарів, які на час перевірки перебували в місці реалізації.
При цьому, загальна вартість таких товарів визначена самим контролюючим органом і становить 83 867,00 грн.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами (акт зняття залишків технічно-складних побутових товарів, які фактично знаходились в магазині на момент реалізації станом на 05.08.2024) доведено, що штрафні санкції обраховані невірно.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято відповідачем без урахування всіх обставин справи, необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 811 369, 08 грн (895 236,08 - 83 867,00).
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вимоги позову у відповідній частині відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 6490,95 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30 вересня 2024 року №0237990705 в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 811 369 (вісімсот одинадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн 08 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6 490 (шість тисяч чотириста дев'яносто) грн 95 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21 травня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Третя особа:Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул.Відінська, 12 , код ЄДРПОУ - ВП 44070166)
Головуючий суддя Я.В. Драновський