Справа № 420/29145/24
21 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Харченко Ю. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича, про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.08.2024 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 1997916797) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
14.05.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича (від 14.05.2025 р. вхід. № 46988/25), про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 420/29145/24, яка обґрунтована наступним:
«Судове рішення набрало законної сили 21 січня 2025 року, 11 лютого 2025 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист.
Виконавче провадження відкрито 11.03.2025 року, Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 77468487.
Як вбачається з листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 15.03.2025 проведено перерахунок пенсії з 01.08.2024. розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 становитиме 12733, 80 грн. Сума доплати за період з 01.08.2024 по 31.03.2025 з урахуванням фактично виплачених сум склала 14320,00 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації… Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.08.2024 по 31.03.2025 в сумі 14320, 00 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України». За результатами перевірки наданих до відділу відомостей встановлено, що рішення суду виконано частково, а саме в частині проведення перерахунку пенсії, однак в частині виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.08.2024 по 31.03.2025 в сумі 14320, 00 грн рішення суду залишається не виконаним.
Станом на теперішній час рішення суду в частині виплати нарахованої доплати пенсії за період з 01.08.2024 по 31.03.2025 в сумі 14320, 00 грн залишається не виконаним.
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, яке набрало законної сили 21 січня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не виконано і не може виконане без його участі, що в свою чергу свідчить про тривале (понад три місяці) невиконання рішення суду.»
Розглянувши заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/29145/25, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.
Порядок виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має, на думку суду, забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов'язків суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Отже, суд звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняттям судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.
Водночас, зміст поданої заяви та її прохальна частина вказує не на зміну способу та порядку виконання судового рішення, а прийнятті нового із зазначенням конкретної суми стягнення, що при цьому, не було предметом дослідження судом під час прийняття рішення у даній справі.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як зазначено судом вище, зважаючи на зміст резолютивної частини рішення суду та дані виконавчого листа, конкретне визначення суми коштів до виплати позивачеві не було предметом спору.
При цьому, суд акцентує, що в заяві про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, шляхом стягнення з боржника на користь стягувача коштів в сумі - 14320,00 грн, заявник фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення від 19 грудня 2024 року, та, як наслідок, змінити рішення суду по суті, що в свою чергу не є можливим, позаяк суперечитиме положенням чинного процесуального законодавства.
Водночас, суд зазначає, що частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави, щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно із пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Таким чином, у будь-якому випадку виконання рішень суду, щодо виплат з державного бюджету виконується у порядку черговості, у тому числі відносно виконання рішень зобов'язального характеру, щодо виплат з бюджету, які повинен здійснити боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
У постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 зазначено наступне: «Колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках».
Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду, у тому числі, у справі № 420/29145/24 залежить від бюджетного фінансування, його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання, та зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, позаяк така процесуальна дія у жодному разі не вплине на скоріше фінансування державою витрат по виплаті заборгованості пенсії позивача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви представника заявника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі № 420/29145/24, в порядку ст. 378 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 378 КАС України суд, -
У задоволенні заяви представника заявника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича, про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №420/29145/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Харченко Ю. В.
У задоволенні заяви представника заявника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти Василя Ігоровича, про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №420/29145/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити
21.05.25.