Справа № 420/33497/24
20 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , при її перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року по справі №420/22689/23, з 01.02.2020 року сумою 16380 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 19685,38 грн., з 01.02.2021 року сумою 17690 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 22819,35 грн., з 01.02.2022 року сумою 19340 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 29489,85 грн, з 01.03.2023 року сумою 20930 грн при нарахуванні пенсії в розмірі 29489,85 грн, з 01.03.2024 року сумою 23610 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 31056,85 грн та з 01.08.2024 року при нарахуванні пенсії в розмірі 31056,85 грн.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 , нарахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року по справі №420/22689/23, з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, з 01.03.2023, з 01.03.2024 року та з 01.08.2024 без обмеження її максимального розміру;
3.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в анулюванні виплати ОСОБА_1 з 01.02.2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року по справі №420/22689/23;
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.02.2022 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем після здійснення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року по справі №420/22689/23 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.08.2024 застосовано обмеження її максимальним розміром.
Крім того позивач стверджує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі №420/2746/23 відповідачем проводилося нарахування та виплата щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно постанови №713 з 01.07.2021. Однак при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року по справі №420/22689/23 протиправно припинив її виплати починаючи з 01.02.2022 року, що вбачається із наданих ним перерахунків пенсії.
На думку позивача, такі дії органу ПФУ є протиправними, оскільки враховуючи висновки Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії осіб, які її отримують згідно з ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII не застосовується. Позивач зауважує, що оскільки рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 ухвалено 20.12.2016, то саме з цієї дати частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність. Окрім того, у своїх доводах, позивач звертає увагу й на Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) приписи ст.2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р., а відтак не можуть застосовуватись відповідачем.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 31.01.2025 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі №400/6254/24.
Ухвалою суду від 25.04.2025 поновлено провадження у справі.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що розмір пенсії Позивача з 01.08.2024 становить 23610,00 грн. Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
Також, відповідач звертає увагу, що з огляду на приписи ст.2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011р., який є чинним з 01.10.2011 року та неконституційним не визнавався, максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відтак, законних підстав для виплати пенсії позивачу у розмірах більших, ніж передбачено ст.2 Закону №3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
Відповідач зазначає й про безпідставність посилань позивача на Рішення Конституційного суду України у справі №7-рп/2016 від 20.12.2016, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини 7 статті 43 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, однак редакція Закону №3668 від 08.07.2011р. залишилась діючою.
Окремо, ГУ ПФУ звертає увагу на пропуск позивачем встановленого ст.122 КАС України строку у зв'язку із чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №420/22689/23, зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) на підставі підготовлених Управлінням Служби безпеки України в Одеській області Довідок № 963, № 964 та № 965 від 15.06.2023 року про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року та на 01.01.2022 року, відповідно.
Головним управлінням 09.07.2024 проведено перерахунок пенсії позивача, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії відповідних перерахунків по пенсійній справі №N/A8617 ОСОБА_1 , з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.08.2024 з яких вбачається, що:
- з 01.02.2020 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 19685,38 грн., проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 16380 грн.
- з 01.02.2021 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 22819,35 грн., проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 17690 грн.
- з 01.02.2022 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 27950,1 грн., проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 19340 грн.
- з 01.03.2023 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 29489,85 грн., проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930 грн.
- з 01.03.2024 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 31056,85 грн., проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610 грн.
- з 01.08.2024 року підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 31056,85 грн., проте з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610 грн.
Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем останнім проводилося нарахування та виплата щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»
Проте, з наявних копій перерахунків пенсії позивача вбачається, що під час здійснення перерахунку пенсії позивача відповідач припинив виплату щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 2000 грн, встановленої Постановою №713.
Не погодившись із діями відповідача щодо обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, а також припинення нарахування і виплати щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 2000 грн., вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Вимогами ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача з максимальним розміром.
З даного приводу, суд зауважує, що обмеження пенсій максимальним розміром передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Відповідно до п. 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, викладено ч.5 ст.43 Закону № 2262-ХІІ в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, ч. 5 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
У подальшому відповідно до підп. 3 п. 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 №1080-VIII, ст. 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Надалі, у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Стаття 2 Закону №3668-VI (в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Виходячи з викладеного вище, у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, стаття 43 Закону №2262-XII з 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.
Позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в свою чергу є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суд наголошує, що у відповідності до вимог ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Як було наведено вище, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 спеціального Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеженню максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії призначеної за законом №2262-ХІІ максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Згідно п.2 Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, визнані неконституційними, втратили свою чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для обмеження максимальним розміром перерахованої пенсійної виплати позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.08.2024, відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, є протиправними.
З приводу припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, суд зазначає таке.
Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову № 713.
За змістом пункту 1 Постанови № 713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 1 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
В той же час, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1 березня 2018 року (далі - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року в осіб із числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 16 грудня 2024 року, ухваленій у зразковій справі №400/6254/24, яка залишена в силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 виснував, що положення Постанови № 713 припинення або зміну розміру щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн пов'язують з переглядом (перерахунком) пенсії, при цьому не вказуючи правову та фактичну підставу такого перегляду, але вказують на мету виплати такої доплати (поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій) та підстави припинення її виплати (збільшення пенсії більше аніж на 2000,00 грн), то перерахунок пенсії у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мав наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 Постанови № 713 пов'язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом.
Касаційний адміністративний суд зазначив, що оскільки зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45 з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 2262-XII, то здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який в особи виникло після 1 березня 2018 року, за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення (у разі підвищення розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн) або зменшення розміру (у разі підвищення розміру пенсії менш ніж на 2000,00 грн) щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 у справі №420/22689/23, зокрема, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) на підставі підготовлених Управлінням Служби безпеки України в Одеській області Довідок № 963, № 964 та № 965 від 15.06.2023 року про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року та на 01.01.2022 року, відповідно.
Зі змісту рішення вбачається, що на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 по справі №420/2918/23 Управлінням Служби безпеки України в Одеській області були складені оновлені довідки від 15.06.2023 року № 963, № 964 та № 965 про розмір грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку пенсії з 01.01.2020, 01.01.2021, та 01.01.2022 року. Вказані довідки складені, враховуючи зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Головним управлінням 09.07.2024 проведено перерахунок пенсії позивача на підставі наданих Управлінням Служби безпеки України в Одеській області оновлених довідок.
Відтак, враховуючи правову позицію Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24 та встановлену судом обставину щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та з 01.02.2022 року на підставі довідок про розмір грошового забезпечення позивача, збільшеного у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, та підвищення розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн у зв'язку із таким перерахунком, у відповідача були наявні підстави для припинення щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.
Таким чином, дії відповідача щодо припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713 є правомірними. У вказаній частині позову слід відмовити.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи усе викладене вище, суд робить висновок про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.
Судові витрати не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.08.2024 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.08.2024 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням виплачених суд.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА