21 травня 2025 року Київ справа №640/231/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНАТ-БК» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНАТ-БК» (далі також - ТОВ «МАГНАТ-БК», позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі також - ДПС України, відповідач-2), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7211549/40148998 від 16 серпня 2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16 лютого 2022 року;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «МАГНАТ-БК» №3 від 16 лютого 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7217152/40148998 від 17 серпня 2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 16 лютого 2022 року.
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «МАГНАТ-БК» №4 від 16 лютого 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган в оспорюваних рішеннях не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим позивач стверджував, що складені ним податкові накладні не відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв'язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звернув увагу суду, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття відповідачем-1, а лише містять посилання на ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, відповідачем-1 не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року справу №640/231/23 прийнято до провадження та визначено, що її розгляд буде відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачами надано відзиви на позову заяву, в яких вони заперечували проти заявлених позовних вимог, з огляду на те, що оскаржувані рішення прийняті контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому він наполягав на заявлених позовних вимогах, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача-1 також звертався до суду зі заявою про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
З даного приводу суд зазначає про таке.
Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу (ч. 4 статті 257 КАС України.)
Предметом розгляду даної справи є протиправні, на думку позивача, рішення ГУ ДДПС у м. Києві рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, дана справа не належить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України.
Таким чином відсутні підстави для розгляду справи №640/231/23 за правилами загального позовного провадження.
Згідно із частиною 1 статті 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Додатково суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан, який наразі не скасовано.
Відповідно до пункту 3 вказаного вище Указу, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
З урахуванням введення воєнного стану в Україні, положень статті 3 Конституції України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача-1.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ «МАГНАТ-БК» є юридичною особо, яка перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві та здійснює господарську діяльність згідно КВЕД: 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.99 - Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 - Електромонтажні роботи; 43.29 - Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 - Штукатурні роботи; 43.33 - Покриття підлоги й облицювання стін; 43.99 - Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 41.10 - Організація будівництва будівель; 43.34 - Малярні роботи та скління.
23 червня 2020 року між позивачем (підрядник) та ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД» (замовник) було укладено довгостроковий Договір №180С (далі також - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник за завданням Замовника зобов'язується на свій ризик і власними силами виконувати монтажні, ремонтні та інші роботи (надалі - роботи) на Об'єкті «Торговельно-офісний комплекс з об'єктами громадського призначення та паркінгом», що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1 (надалі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується приймати належним чином виконані Роботи та оплачувати їх. Конкретні види робіт, які підлягають виконанню Підрядником (далі - Етапи Робіт), порядок та умови їх виконання визначаються сторонами у додаткових угодах до цього Договору (далі - Додаткові угоди).
Пунктом 2.1 Договору передбачено вартість окреми етапів Робіт визначається сторонами у Додаткових угодах щодо виконання таких Етапів Робіт.
Додатковою угодою №11 до Договору від 27 січня 2022 року сторонами було погоджено в порядку та на умовах визначених Договором та цією Додатковою угодою, Підрядник зобов'язується виконати комплекс ремонтних робіт (надалі - Етап Робіт) у приміщенні санвузла №5 (LO3), тип 3, розташованого на 3-му поверсі (відмітка +10.800) торговельно-розважальної частини Об'єкту, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконаний Етап Робіт. Підрядник виконує Етап Робіт у обсягах та з використанням матеріалів, які визначені у Додатках до цієї Додаткової угоди. Матеріали, які згідно Кошторису надаються Замовником, надаються Підрядником на його вимогу, по мірі готовності останнього до виконання відповідних робіт.
Вартість Етапу Робіт за цією Додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів, становить 671 921, 35 грн Замовник зобов'язаний оплатить Етап Робіт у наступному порядку:
470 344, 95 грн протягом 10 (десяти) банківських днів від дня отримання рахунку Підрядника.
201 576,40 грн протягом 10 (десяти) банківських днів від дня повного виконання Підрядником Етапу Робіт та приймання його Замовником в порядку встановленому п. 7 Договору.
Підрядник повинен виконати Етап Робіт, визначений цією Додатковою угодою протягом 40 (сорока) днів від дня сплати Замовником авансу відповідно до пп.1 п. 5 цієї Додаткової угоди.
Кошторисом до зазначеної Додаткової угоди сторони погодили обсяг робіт, таких як: вирівнювання підлоги клеєм, улаштування гідроізоляції, улаштування примикань Н- 300мм, улаштування підлоги з керамічної плитки, влаштування плінтусу з плитки, затирка швів, демонтаж цементно-пісчаної стяжки, розбирання каркасу фальш-стіни, монтаж перегородок, монтаж фальш-стіни, зашивання існуючої перегородки, флаштування посилення гіпсокартонної перегородки в місці кріплення мийки, дзеркал, дверей, інтсаляцій та стелі з ГКЛ, штукатурення стін з ґрунтуванням, вирівнювання стін, ґрунтування, шпаклівка, фарбування стін, улаштування стелі санвузла, ґрунтування, шпаклівка, фарбування стелі, влаштування підвісної фальш-стелі, улаштування балки на стелі санвузла, влаштування укосів з ГКЛ на каркасі, ґрунтування, шпаклівка, фарбування укосів, монтаж плінтуса, сверління, улаштування тамбуру, монтаж аксесуарів тощо.
Також, Кошторисом було погоджено необхідний матеріал для виконання даного етапу Робіт.
16 лютого 2022 року ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД» було здійснено оплату авансу у розмірі 470 344, 95 грн, як це було передбачено умовами Додаткової угоди №11 до Договору від 27 січня 2022 року.
Роботи, визначені Кошторисом до Додаткової угоди №11 до Договору від 27 січня 2022 року були виконані 16 червня 2022 року, про що свідчить акт виконаних робіт №2 за червень 2022 року. Загальна вартість Робіт по Акту з ПДВ склала 758 140, 33 грн.
01 лютого 2022 року сторонами було укладено Додаткову угоду №12 до Договору та погоджено в порядку та на умовах визначених Договором та цією Додатковою угодою, Підрядник зобов'язується виконати комплекс ремонтних робіт (надалі - Етап Робіт) у приміщенні санвузла №7 (ЬО4), тип 3, розташованого на 4-му поверсі (відмітка +16.200) торговельно-розважальної частини Об'єкту, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконаний Етап Робіт. Підрядник виконує Етап Робіт у обсягах та з використанням матеріалів, які визначені у Додатках до цієї Додаткової угоди. Матеріали, які згідно Кошторису надаються Замовником, надаються Підрядником на його вимогу, по мірі готовності останнього до виконання відповідних робіт.
Вартість Етапу Робіт за цією Додатковою угодою, включаючи вартість матеріалів, становить 823 081, 18 грн Замовник зобов'язаний оплатить Етап Робіт у наступному порядку:
576 156, 83 грн протягом 10 (десяти) банківських днів від дня отримання рахунку Підрядника.
246 924, 35 грн протягом 10 (десяти) банківських днів від дня повного виконання Підрядником Етапу Робіт та приймання його Замовником в порядку встановленому п. 7 Договору.
Підрядник повинен виконати Етап Робіт, визначений цією Додатковою угодою протягом 40 (сорока) днів від дня сплати Замовником авансу відповідно до пп.1 п. 5 цієї Додаткової угоди.
Кошторисом до зазначеної Додаткової угоди сторони погодили обсяг робіт, таких як: вирівнювання підлоги клеєм, улаштування гідроізоляції, улаштування примикань Н-300мм, улаштування підлоги з керамічної плитки, влаштування плінтусу з плитки, затирка швів, демонтаж цементно-пісчаної стяжки, розбирання каркасу фальш-стіни, монтаж перегородок, монтаж фальш-стіни, зашивання існуючої перегородки, флаштування посилення гіпсокартонної перегородки в місці кріплення мийки, дзеркал, дверей, інтсаляцій та стелі з ГКЛ, штукатурення стін з ґрунтуванням, вирівнювання стін, ґрунтування, шпаклівка, фарбування стін, улаштування стелі санвузла, ґрунтування, шпаклівка, фарбування стелі, влаштування підвісної фальш-стелі, улаштування балки на стелі санвузла, влаштування укосів з ГКЛ на каркасі, ґрунтування, шпаклівка, фарбування укосів, монтаж плінтуса, сверління, улаштування тамбуру, монтаж аксесуарів тощо.
Також Кошторисом було погоджено необхідний матеріал для виконання даного етапу Робіт.
16 лютого 2022 року ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД» було здійснено оплату авансу у розмірі 576 156, 83 грн, як це було передбачено умовами Додаткової угоди №12 до Договору від 01 лютого 2022 року.
Роботи, визначені Кошторисом до Додаткової угоди №12 до Договору від 01 лютого 2022 року були виконані 16 червня 2022 року, про що свідчить акт виконаних робіт №3 за червень 2022 року. Загальна вартість Робіт по Акту з ПДВ склала 758 709, 83 грн.
ТОВ «МАГНАТ-БК» за наслідками господарської діяльності по операціях з ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД» на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), було складено податкові накладні від 16 лютого 2022 року № 3 на суму 470 334, 94 грн, у тому числі ПДВ - 78 390, 82 грн та від 16 лютого 2022 року №4 на суму 576 156, 83 грн, у тому числі ПДВ - 96 026, 14 грн.
При цьому, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Квитанції) документи прийняті, але їх реєстрація зупинена, оскільки: «…платник податку, яким подано для реєстрації в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції…».
В той же час, позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «МАГНАТ-БК» було направлено до контролюючого органу пояснення з копіями відповідних документів на підтвердження господарських операцій з контрагентом.
Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення від 16 серпня 2022 року № 7211549/40148998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 лютого 2022 року № 3 Єдиному реєстрі податкових накладних та від 17 серпня 2022 року № 7217152/40148998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 лютого 2022 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).
За наслідками адміністративного оскарження ДПС України прийняті рішення про залишення скарг позивача без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оспорюваних рішень на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
В той же час, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
Згідно з пунктом 10 та пунктом 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Зі змісту Квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про виявлені помилки: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.39 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Положеннями пункту 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Згідно із пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих ТОВ «МАГНАТ-БК» податкових накладних від 16 лютого 2022 року № 3 та № 4 до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачем-1 ані у спірних рішеннях, ані до суду не надано.
Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
Згідно пунктів 9-11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, суд вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.
Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
В Квитанціях відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Як зазначив позивач у своєму позові, що не було спростовано відповідачем-1, ТОВ «МАГНАТ-БК» подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкових накладних.
Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на зазначені пояснення та додані до них документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, прийняті оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 16 лютого 2022 року № 3 та № 4.
Крім того суд зауважує, що оскаржувані рішення містять лише загальне твердження: «ненадання платником податку копій документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складський документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити)» проте не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Отже, позиція відповідача-1 щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з п. 201.16 статті 201 ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а в оспорюваному рішенні не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної, складеної позивачем.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 у справі №640/983/19 та від 15 лютого 2023 року у справі № 2240/3117/18.
Під час розгляду справи відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено мотивів прийняття оскаржуваних рішень. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про наявність підстав для реєстрації спірних податкових накладних.
При цьому Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Так само у пункті 82 постанови від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23 травня 2023 року у справі №500/770/21.
Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень ГУ ДПС у м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 16 лютого 2022 року № 3 та № 4.
Відповідно до змісту статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних від 16 лютого 2022 року № 3 та № 4 виконано всі умови, визначені законом, і прийняття таких рішень у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.
Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Згідно із пунктом 20 Порядку №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
З огляду на викладене, а також з метою ефективного, повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати вказані вище податкові накладні в ЄРПН днем їх подання на реєстрацію.
Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач-1, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких умов, судовий збір 4 962, 00 грн стягується відповідно до частини 1 статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, як суб'єкта яким було прийнято протиправне рішення.
У своєму позові ТОВ «МАГНАТ-БК» вказав, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, в зв'язку із розглядом справи включає в себе витрати на правову допомогу - 40 000, 00 грн.
Згідно із частиною 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи те, що станом на дату вирішення даної справи позивачем не надано суду належних та допустимих доказів понесення наведених вище витрат, відсутні підстави для їх стягнення з відповідачів.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7211549/40148998 від 16 серпня 2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 16 лютого 2022 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7217152/40148998 від 17 серпня 2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 16 лютого 2022 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНАТ-БК» (адреса: 04128, місто Київ, вул. Туполєва, буд. 19; код ЄДРПОУ 40148998) від 16 лютого 2022 року № 3 та від 16 лютого 2022 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНАТ-БК» (адреса: 04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 19; код ЄДРПОУ 40148998) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) судовий збір у розмірі 4 962, 00 грн (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.