21 травня 2025 року № 320/62410/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування розпорядження,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось акціонерне товариство «СУМИОБЛЕНЕРГО» (далі - позивач / АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО») з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач / НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування розпорядження, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2024 №2084 «Про накладення штрафу на АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2024 №311-р «Про усунення порушень АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваних рішень відповідача, оскільки вимоги про надання запитуваної листами від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24 та від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24 інформації не містили жодних обґрунтувань та посилань, зокрема, на відповідні пункти Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470, які б давали підстави дійти висновку, що запитувана інформація, пояснення та копії документів пов'язані з провадженням АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» саме ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії та необхідні для виконання покладених на Регулятора функцій, передбачених частиною першою статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII. Окрім того, позивачем зауважено, що у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів світового характеру уповноваженими органами не здійснюються. На думку позивача, оскільки станом на момент звернення до суду діє воєнний стан, лише після його завершення може бути вирішене питання щодо проведення НКРЕКП перевірки звітності про фінансові результати та виконання структури тарифів за видами діяльності АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у задоволенні заяви акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» про забезпечення позову відмовлено.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачем заперечено проти позовних вимог, зазначивши про правомірність проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржувані рішення, оскільки проведення позапланової перевірки дотримання Ліцензіатом ліцензійних умов провадення відповідно до виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Комісії, а тому проведення позапланової перевірки було цілком обґрунтовано. Наголошено, що положення Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» не надає позивачеві право на відмову у наданні НКРЕКП інформації та, зокрема, не звільняє від обов'язку надавати у встановлені строки відповідну звітність. Окрім того, позивачем зауважено, що з метою виконання вимог, зазначених у листах Регулятора від 15.08.2024 № 9112/14.1.1/7-24 та від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24, з метою недопущення розкриття персональних даних працівників Товариства, Ліцензіат мав змогу надати зазначені у листах данні та інформацію з грифом «суворо конфіденційно» або знеособлено, зокрема, приховавши ПІБ та ідентифікаційні коди працівників, зазначивши, наприклад їх табельні номери тощо, для можливості здійснення аналізу інформації по кожному працівнику по відповідному року. Відповідачем вказано, що зважаючи на встановлений та зафіксований Актом №413 факт перевищення у 2023 році по деяких працівниках Товариства десятикратного розміру середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, ненадання на вимогу НКРЕКП інформації призвело до неможливості Регулятору забезпечити здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Позивачем у відповіді на відзив вказано, що НКРЕКП у відзиві на позовну заяву не доведено наявності підстав для проведення перевірки під час дії воєнного стану, що передбачені пунктом 3 Постанови №303. Відсутність у відповідача законних підстав для проведення спірного заходу контролю щодо позивача, є самостійною, безумовною підставою для задоволення позову, що виключає необхідність встановлення інших фактичних обставин справи та надання оцінки зібраним у справі доказам. Позивач вважає, що у відзиві на позовну заяву не спростовано те, що вимагання Регулятором інформації призводить до незабезпечення захисту персональних даних працівників АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», а також не доведено наявності згоди відповідних суб'єктів на поширення персональних даних. Разом з тим, на думку позивача, Регулятор не надав жодних доказів в розумінні статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, які б підтверджували те, що витребувана для перевірки інформація в частині нарахування та сплати податків і зборів не передбачалася для перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів.
У запереченнях на відповідь на відзиві відповідачем зазначено про обов'язок ліцензіата надавання до НКРЕКП достовірних документів (їх копій) та інформації (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо).
Позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що у листі Регулятора від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24 та в листі-вимозі від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24, в постанові НКРЕКП, на підставі якої здійснювалася перевірка, в акті, складеному за її результатами, а також в жодному рішенні Регулятора, прийнятому за результатом здійснення позапланової невиїзної перевірки АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», не зазначені підстави та обґрунтування, визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №303, за наявності яких у НКРЕКП виникає право у період воєнного стану на здійснення заходів відповідного контролю, зокрема, щодо наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 №1445 «Про видачу ПАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII, НКРЕКП на адресу AT «СУМИОБЛЕНЕРГО» направлено лист від 15.08.2024 № 9112/14.1.1/7-24, яким зобов'язало останнє до 20.09.2024 направити до НКРЕКП поштою та на електронну пошту box@nerc.gov.ua завірені в установленому законодавством порядку копії наступних документів, а також інформацію відповідно до наданої форми у форматі Excel, а саме:
«копії колективного договору, Статуту AT «CУМИОБЛЕНЕРГО»;
копії Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з додатками до нього), який був поданий AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» до Державної податкової служби України, з накладанням електронного цифрового підпису за І - IV квартал 2020-2022 років;
копії Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (додаток 4ДФ) та додаток 1 до них, за 2020-2022 роки, по кожному працівнику (помісячно);
відомості про нарахування AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» заробітної плати, у тому числі лікарняних за рахунок Товариства, відпускних та інших виплат ФОП, за 2020-2022 роки, по кожному працівнику (помісячно);
копії платіжних інструкцій AT «CУМИОБЛЕНЕРГО», які були проведені уповноваженим банком (Державною казначейською службою України) на виплату заробітної плати, у тому числі лікарняних за рахунок Товариства, відпускних та інших виплати ФОП, за 2020-2022 роки, (помісячно);
копії платіжних інструкцій AT «CУМИОБЛЕНЕРГО», які були проведені уповноваженим банком (Державною казначейською службою України) на сплату ЄСВ за 2020-2022 роки (помісячно);
копії платіжних інструкцій AT «CУМИОБЛЕНЕРГО», які були проведені уповноваженим банком (Державною казначейською службою України) на сплату військового збору за 2020-2022 роки (помісячно);
копії платіжних інструкцій AT «CУМИОБЛЕНЕРГО», які були проведені уповноваженим банком (Державною казначейською службою України) на сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за 2020-2022 роки (помісячно).
З метою підтвердження видатків на виплату заробітної плати, передбачених у тарифі стимулюючого регулювання, також AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» необхідно надати в форматі Excel інформацію, яка наведена у додатку, по кожному окремому працівнику за кожен місяць 2020-2022 років та загалом за 2020, 2021 та 2022 рік.
Крім того, інформація Товариства має містити джерела фактичного фінансування таких нарахувань протягом звітного періоду: за рахунок тарифних коштів (окремо за рахунок статті «витрати на оплату праці» та за рахунок інших статей) та іншої діяльності, які мають бути підтверджені бухгалтерськими документами (витягами з електронної системи обробки облікових документів по рахунках), з повним відображенням руху коштів по рахунках та субрахунках (дебет та кредит).
Також, AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» необхідно надати у встановлений вище термін наступну інформацію та копії документів, завірених належним чином:
завірені належним чином копії документів, що посвідчують наявність трудових (договірних) відносин між Товариством та громадянами України, що займали посаду Голови правління з 01.01.2020 по 31.12.2022, у тому числі:
- внутрішнє положення про Голову правління тощо;
- посадову інструкцію Голови правління;
- трудовий договір (контракт), цивільно-правовий договір, наказ про прийняття на роботу Голови правління;
- накази про встановлення ставки, надбавок, премій Голові правління;
- табель обліку робочого часу Голови правління у 2020-2022 роках;
- інформацію щодо помісячної виплати заробітної плати, премій та інших нарахувань за 2020-2022 роки Голові правління;
- підтверджуючі документи щодо поточного рахунку, з якого здійснювались виплати заробітної плати, у тому числі лікарняних та інших нарахувань ФОП, Голові правління у 2020-2022 роках;
- підтверджуючі документи щодо джерел нарахування заробітної плати, у тому числі лікарняних та інших нарахувань ФОП, Голові правління у 2020-2022 роках з повним відображенням руху коштів по рахунках та субрахунках (дебет та кредит);
- відомість або інші підтверджуючі документи, які були надані уповноваженому банку на виплату заробітної плати, у тому числі лікарняних та інших нарахувань ФОП, Голові правління;
- належним чином завірені копії платіжних доручень щодо підтвердження перерахування (виплати) заробітної плати, у тому числі лікарняних та інших нарахувань ФОП, на банківський (картковий) рахунок Голови правління.
Крім того, така інформація має бути підтверджена та відповідати відомостям (по кожному відповідному працівнику), що зазначені AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2023 № 113). У разі якщо суми різняться, по кожному такому працівнику необхідно надати пояснення за рахунок яких виплат виникла така різниця.
Крім того, AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» необхідно надати за 2020 - 2023 роки:
1. Облікову політику Товариства;
2. План рахунків, який використовується Товариством у бухгалтерському обліку;
3. Інформацію (оборотно-сальдові відомості, головна книга тощо) щодо відображення у бухгалтерському обліку нарахованої заробітної плати та ЄСВ на рахунках витрат (рахунок 23, 47, 66, 65, рахунки класів 8 та 9, з деталізацією по субрахункам) та закриття зазначених витрат на фінансовий результат.
Інформація має бути надана у форматі EXCEL та знімки з екрану з програмного забезпечення бухгалтерського обліку Товариства.
4. Детальну інформацію щодо понесених витрат на заробітну плату у розрізі працівників (адміністративний персонал, витрат на збут, витрати на виробництво тощо) на рахунках витрат (рахунки класів 8 та 9 з деталізацією по субрахункам);
5. Аудиторські висновки.
На вказаний лист від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24 AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» в листі від 19.09.2024 №28/11384 зазначило, що така вимога НКРЕКП містить лише посилання на пункт 4 частини другої статті 17 Закону № 1540-VIII та не містить посилань на відповідні норми Ліцензійних умов, в яких визначаються організаційні вимоги, яких ліцензіат повинен дотримуватися при провадженні ліцензованої діяльності, що не дає можливості встановити, що запит НКРЕКП спрямований саме отримання інформації, пов'язаної з провадженням ліцензованої діяльності. Окрім того, надання копій документів та інформації та вказаний лист передбачає обробку персональних даних працівників АТ «CУМИОБЛЕНЕРГО». Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, але наразі таких згод немає.
НКРЕКП, розглянувши лист АТ «CУМИОБЛЕНЕРГО» 19.09.2024 №28/11384 щодо ненадання інформації на запит Регулятора від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24, з посилання на вимоги статті 17 Закону 1540-VIII та підпункт 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов, направило AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» лист-вимогу від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24 надати інформацію та документи згідно із переліком, наведеним у запиті Регулятора від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24.
Як вбачається з отриманого від НКРЕКП листа - вимоги від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24, підставою для отримання запитуваної інформації та документів є проведений НКРЕКП аналіз поданих AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» форм звітності № 2- НКРЕКП-розподіл електричної енергії (квартальна) за 2020 - 2023 роки, зокрема, в частині витрат на оплату праці за рахунок інших видів діяльності, а саме: за 2020 рік - 9 981, 00 грн, за 2021 рік - 30 123, 00 грн, за 2022 рік - 29 257, 00 грн, за 2023 рік - 13 243,00 грн.
AT «CУМИОБЛЕНЕРГО», розглянувши лист-вимогу НКРЕКП від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24, повідомило НКРЕКП листом від 17.10.2024 №28/12678 про відсутність правових підстав для задоволення такої вимоги.
Зокрема, у листі від 17.10.2024 №28/12678, AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» вказало, що згідно із підпунктом 4 пункту 1 Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» №2115-ІХ (із змінами) у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюються.
Крім цього, у листі від 17.10.2024 №28/12678 зазначено, що інформація, про яку йдеться в листі від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24, відноситься до категорії конфіденційної, у зв'язку з чим правові підстави для її надання відсутні.
У подальшому, 05.11.2024 Регулятором прийнято постанову №1891 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки AT «CУМИОБЛЕНЕРГО», якою відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», НКРЕКП ухвалила провести позапланову невиїзну перевірку AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» у частині питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
У період з 19.11.2024 по 21.11.2024 сектором НКРЕКП у Сумській області на підставі постанови НКРЕКП від 05.11.2024 №1891 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» та посвідчення про проведення перевірки від 15.11.2024 №245 було здійснено позапланову невиїзду перевірку АТ «CУМИОБЛЕНЕРГО» вимог законодавства та Ліцензійних умов за період діяльності з 15.08.2024 по 18.11.2024, за результатом якої було складено акт від 21.11.2024 №413, у якому зафіксовано що, відмовивши у надані запитуваної інформації та у наданні копій документів згідно із наданого Регулятором переліку питань, зазначеного в листі від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24 та листі-вимозі від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24, AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» порушило вимоги:
- підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії в частині обов'язку ліцензіата надавати до НКРЕКП достовірні документи (їх копії) та інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП;
- пункту 1 частини третьої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов'язку оператора системи розподілу дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
- пункту 10 частини третьої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов'язку оператора системи розподілу надавати НКРЕКП, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, інформацію, необхідну для здійснення ними функцій і повноважень, встановлених законодавством;
- пункту 4 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», відповідно до якого НКРЕКП має право вимагати від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені НКРЕКП строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаної з провадженням такими суб'єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій.
НКРЕКП направило на адресу позивача акт від 21.11.2024 №413, який останнім отримано 25.11.2024.
Користуючись правом, передбаченим пунктом 5.7 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, позивач листом від 02.12.2024 № 85/14269 надав до НКРЕКП письмові пояснення до акта від 21.11.2024 №413, складеного за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання АТ «CУМИОБЛЕНЕРГО» вимог законодавства та ліцензійних умов, у яких заперечуючи щодо встановлених порушень, зазначив, що:
- оскільки на сьогодні в Україні діє воєнний стан, лише після його завершення може бути вирішеним питання щодо проведення перевірки витребуваної Регулятором звітності;
- оскільки у листі Регулятора від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24 вимагалося, зокрема, надання відомостей про нарахування АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» заробітної плати, у тому числі лікарняних за рахунок товариства, відпускних та інших виплат ФОП, за 2020-2022 роки, по кожному працівнику (помісячно), потрібно звернути увагу на статтю 31 Закону України «Про оплату праці», згідно якої відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника. Законодавством не передбачені (не врегульовані) випадки надання Регулятору відомостей про оплату праці працівників. Водночас, згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також немає й згоди працівників на надання відомостей про оплату праці. При цьому відповідно до частин п'ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини;
- вимагаючи для перевірки документи щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, НКРЕКП фактично береться за адміністрування податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що інші органи, крім податкових органів, не мають права здійснювати;
- вимагаючи інформацію та документи, у т.ч. за 2020 рік, Регулятор фактично намагається здійснити перевірку періоду, який вже перевірявся;
- ні в листі від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24, ні в листі-вимозі від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24, ні в постанові НКРЕКП від 05.11.2024 №1891 або обґрунтуванні до проєкту вказаної постанови Регулятором не зазначено про наявність загроз, визначених пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
За наслідками розгляду акта від 21.11.2024 №413, на засіданні НКРЕКП, яке відбулось 10.12.2024, прийнято постанову від 10.12.2024 №2084 «Про накладення штрафу на AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» та розпорядження від 10.12.2024 №311-р «Про усунення порушень AT «CУМИОБЛЕНЕРГО».
Постановою НКРЕКП від 10.12.2024 № 2084 на AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 108 324,00 грн (сто вісім тисяч триста двадцять чотири гривні) за порушення підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов у частині надання достовірних документів (їх копій) та інформації (даних, відомостей, звітності), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.
Із змісту обґрунтування до проєкту постанови Регулятора від 10.12.2024 № 2084 «Про накладення штрафу на AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» убачається, що фінальний розмір штрафу 108 324,00 грн визначений виходячи із розміру 6372,00 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (при початковому розмірі штрафу - 85 000, 00 грн із 5 % за серйозність порушення, із коефіцієнтом заданої шкоди або додаткової вигоди - 1, 00, та максимальному - 1 700 000, 00 грн), застосувавши до його розміру коригування на тривалість порушення (1, 062) - 5270, 00 та коригування розміру штрафу на обтяжуючи обставини - 18054,00, 00 грн.
Розпорядженням НКРЕКП від 10.12.2024 №311-р зобов'язано AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» усунути порушення підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов, у частині надання достовірних документів (їх копій) та інформації (даних, відомостей, звітності), необхідних для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП, для чого у строк до 01.01.2025 надати до НКРЕКП інформацію та завірені в установленому законодавством порядку копії документів, запитувані у листі НКРЕКП від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24.
Вважаючи протиправними постанову НКРЕКП від 10.12.2024 № 2084 «Про накладення штрафу на AT «CУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» та розпорядження від 10.12.2024 №311-р «Про усунення порушень AT «CУМИОБЛЕНЕРГО», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII), відповідно до частини першої статті 1 якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання визначені у статті 3 Закону №1540-VIII, частиною першою якої передбачено, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Пукнтом 4 частини другої статті 3 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1540-VIII основними завданнями Регулятора є:
1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;
3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;
4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;
5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;
6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;
7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;
8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;
10) інші завдання, передбачені законом.
Функції та повноваження Регулятора регламентовані статтею 17 Закону №1540-VIII, частиною другою якої передбачено, що Регулятор має право, зокрема отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність (пункт 3); вимагати від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаної з провадженням такими суб'єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій (пункт 4).
Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, відповідно до частини першої статті 17 Закону №1540-VIII зокрема, забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора (пункт 14); здійснює моніторинг та аналіз ринків у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 15); встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання (пункт 20).
Особливості здійснення державного контролю НКРЕКП на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг врегульовано положеннями статей 19, 22 Закону №1540-VIII та положеннями Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок №428).
Відповідно до вимог статті 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб'єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб'єкта, що належить до особливої групи споживачів, є, зокрема:
неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації (пункт 1 частини восьмої); неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора (пункт 3 частини восьмої).
Аналогічні підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки визначені й у пункті 5.1 Порядку №428.
При цьому суд зазначає, що згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 31.01.2023 у справі №540/1245/20, від 19.04.2024 у справі №260/1885/19 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Судом встановлено, що позапланову невиїзну перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та ліцензійних умов відповідачем проведено у листопаді 2024 року - в період запровадження Указом Президента України від 24.02.2022 №64 воєнного стану, який неодноразово був продовжений відповідним Указами Президента України та діє станом на сьогодні.
Кабінетом Міністрів України 13.03.2022 прийнято постанову №303 (далі - Постанова №303), відповідно до пункту 1 якої Урядом постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».
За правилами пункту 3 Постанови №303 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин) протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За змістом наведеної норми Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вправі проводити перевірки лише за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Наявність таких обставин підлягає доведенню у встановленому процесуальним законом порядку на підставі належних та допустимих доказів.
Позивач заперечує наявність передбачених пунктом 3 Постанови №303 підстав для проведення щодо нього перевірки та покликався на недоведеність відповідачем таких обставин.
Судом встановлено, що позапланова невиїзна перевірка позивача проведена на підставі постанови НКРЕКП від 05.11.2024 №1891 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 15.11.2024 №245.
Підставою для призначення такої перевірки стала відмова позивача у наданні запитуваної відповідачем інформації та у наданні копій документів згідно із наданого Регулятором переліку зазначеного у листі від 15.08.2024 №9112/14.1.1/7-24 та листі-вимозі від 03.10.2024 №11123/14.1.1/7-24.
Водночас, у наведених вище листах Регулятора, в постанові НКРЕКП, на підставі якої здійснювалася перевірка, в акті, складеному за її результатами, а також в жодному рішенні відповідача, прийнятому за результатом здійснення позапланової невиїзної перевірки позивача, не зазначені підстави та обґрунтування, визначені Постановою №303, за наявності яких у НКРЕКП вникає право у період воєнного стану на здійснення заходів відповідного контролю, зокрема, щодо наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
При цьому, НКРЕКП у відзиві на позовну заяву, підставою для проведення контрольного заходу вказала на неможливість Регулятора забезпечити здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки.
Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 21.06.2018 № 2469-VIII «Про національну безпеку України» державна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру.
Разом з цим, така підстава для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, про яку зазначає відповідач у відзиві, не вказує про наявність загрози, що має значний негативний вплив на права та законні інтереси споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, що, в свою чергу, не дає суду встановити дійсну підставу згідно із пунктом 3 постанови № 303, яка б надавала можливість відповідачу провести відповідний захід контролю.
Окрім цього, матеріали справи не містять жодних звернень споживачів щодо дій позивача як суб'єкта господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг стосовно виплат заробітної плати його працівникам за період 2020 -2023 років, та відповідачем також не надано жодних пояснень та доказів, яким чином виплата заробітної плати окремим працівникам АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО», за рахунок інших видів діяльності чи тої, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, може нести загрозу, яка б мала значний негативний вплив на права та інтереси, зокрема споживачів та безпеці держави, позаяк такі тарифи встановлюються самим Регулятором.
Таким чином, оскільки судом встановлено відсутність законних підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, суд зазначає, що це є самостійною, безумовною підставою для визнання протиправними та скасування прийнятий за її результатами актів індивідуальної дії, що є предметом спору у цій справі, та відповідно для задоволення позову, що виключає необхідність встановлення інших фактичних обставин справи та надання оцінки іншим зібраним у справі доказам.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у спарві №160/4625/23.
Судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Водночас, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 24.12.2024 №71742377.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 6 056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2024 №2084 «Про накладення штрафу на АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії».
Ввизнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2024 №311-р «Про усунення порушень АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО».
Стягнути на користь акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» (адреса: 40035, місто Суми, вулиця І. Сірка, 7, код ЄДРПОУ 23293513) судовий збір у розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (адреса:03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, 19, код ЄДРПОУ 39369133).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.