Справа № 369/14109/24
Провадження № 2/369/3225/25
(про залишення позовної заяви без руху)
13.05.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
за участі:
представника позивача Неупокоєвої Н.К.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу № 369/14109/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-
У серпні 2024 року представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Неупокоєва Наталія Костянтинівна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
12 травня 2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Лихоти Оксани Володимирівни надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Представник відповідача просила суд:
-Визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 27.6 кв. м., Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1793114080000, дата реєстрації 22.03.2019 16:30:23, договір купівлі-продажу, серія та номер: 269, виданий: 27.10.2023, видавник: Лісіцина Я.Б., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;
-Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 об'єкта нерухомості, а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 27.6 кв. м., Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1793114080000, дата реєстрації 22.03.2019 16:30:23, договір купівлі-продажу, серія та номер: 269, виданий: 27.10.2023, видавник: Лісіцина Я.Б., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;
-Стягнути з ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.;
-Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп..
У судовому засіданні 13 травня 2025 року на вирішення постало питання про прийняття зустрічної позовної заяви та про залишення зустрічної позовної заяви без руху, оскільки в порушення вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У судовому засіданні представники позивача не заперечували проти прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, водночас, просили залишити зустрічну позовну заяву без руху та зобов'язати відповідача привести вказаний позов у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
У судовому засіданні представник відповідача просила прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом. Не заперечувала проти залишення зустрічної позовної заяви без руху.
Протокольною ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та долучені до неї докази, суд приходить до висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, всупереч вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено та не надано доказів, що підтверджують вказані в позові обставини, а саме: в позовній заяві не вказана ціна позову та не надані належні докази вартості майна станом на час подання позову.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Крім того, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з вимогами ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Представником позивача зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру та додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн..
Одна, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру про визнання об'єктом спільної сумісної власності подружжя та вимогу майнового характеру про визнання права власності.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача на те, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно п. а ч. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.
У відповідності до п. 38 Постанови КМУ № 1440, для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.
У зв'язку з чим, позивачу, з урахуванням частки у майні, яку він просить визнати за ним, необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028 грн. 00 коп.
Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, суд пропонує останньому усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, з урахуванням частки у майні, право власності на яку ОСОБА_4 просить визнати за ним, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», але не менше 968,96 грн. та не більше 12 112,00 грн.
У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, або визначити ціну позову стосовно спірного майна на підставі звіту про оцінку ринкової вартості майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 12 112,00 грн. З урахуванням сплати позивачем судового збору на суму 2 422,40 грн., сплаті підлягає судовий збір у розмірі 9 689,60 грн. (12 112,00 - 2 422,40 = 9 689,60).
Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя у цивільній справі № 369/14109/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,- залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19 травня 2025 року.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА