Справа № 369/20380/24
Провадження № 2-о/369/250/25
Іменем України
27.03.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Скрипник О.Г.,
при секретарі Гребенюк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
У грудні 2024 року заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулись до суду із зазначеною заявою про розірвання шлюбу, просять суд постановити рішення яким розірвати шлюб, який зареєстрований між ними 19 вересня 2019 року у Голосіївському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблений відповідний актовий запис за № 832.
Свої вимоги мотивували тим, що від даного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично шлюбні відносини припинені та спільне господарство не ведеться. Сторони проживають окремо, втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між ними тому сторони звернулись до суду з спільною заявою та просять суд укладений між ними шлюб розірвати.
Заявники у судове засідання не з'явились, до суду направили заяви про слухання справи у їх відсутності, в яких вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що заявники уклали шлюб, який зареєстрований 19 вересня 2019 року у Голосіївському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблений відповідний актовий запис за № 832.
Від даного шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Згідно роз'яснень, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу.
При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їхньої дитини.
Таким чином, в ході судового засідання суд повинен з'ясувати наявність вільного волевиявлення кожного із подружжя як щодо розірвання шлюбу, так і щодо змісту договору, а також у з'ясуванні відповідності умов договору інтересам дитини (дітей).
Розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя може мати місце лише при умові якщо, між іншим, буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка.
Враховуючи матеріали справи, з огляду на спільну заяву, про те, що шлюбні відносини між заявниками фактично припинились, спільне господарство вони не ведуть, між ними втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між заявниками існує формально і може бути розірваним.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 109 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 76-82, 258, 259, 263-265, 293 ЦПК України -
Спільну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 19 вересня 2019 року у Голосіївському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблений відповідний актовий запис за № 832 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Оксана СКРИПНИК