Справа№464/1605/25
пр.№ 3/464/697/25
20.05.2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Мичка Б.Р., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ст.185 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №689024 від 07.03.2025, ОСОБА_1 07.03.2025 год. на вул. Ч. Калини, 60 у м. Львові, вчинив злісну непокору законному розпорядженню працівників поліції, а саме відмовився надати документи та провести поверхневий огляд.
У судове засідання 20.05.2025 року ОСОБА_1 та його захисник Гелемей Ю.М. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Захисник ОСОБА_1 - Гелемей Ю.М. у судовому засіданні 05.05.2025 року, вказав, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, просив провадження закрити.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відповідно Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів).
Слово непокора означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
Системний аналіз норм указаного Кодексу дає підстави для висновку, що в ньому встановлена відповідальність лише за злісну непокору законній вимозі працівника міліції (Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011).
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
Таким чином, для того щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідно щоб були: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, злісна непокора порушника.
З урахуванням того, що ВСУ в узагальненні Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КпАП) (надалі - Узагальнення) висловив позицію щодо того, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність правомірної вимоги поліцейського, саме законної, адже його вимоги та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, - мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов'язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред'явлене відповідне посвідчення, у зв'язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені, які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов'язків.
Однак, у даному випадку, доказів винуватості особи у справі недостатньо.
Так, в такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Щодо рапортів, то слід відмітити, що поліцейський є зацікавленою особою, а тому його рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення ( позиція ВС КАС у справі № 524/5741/16-а в постанові від 20.05.2020).
Із наявного в матеріалах справи відеозапису також не вбачається вчинення ОСОБА_1 злісної непокори вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Тим самим, з огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.
Так, відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказане узгоджується з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, відсутні.
Враховуючи наведене, провадження в справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст. 247, керуючись статтями 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мичка Б.Р.