Справа №933/222/25
Провадження № 2/933/65/25
20 травня 2025 року селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Шинкаренко А.І.,
за участі:
секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Кириченка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
07.04.2025 позивач - ОСОБА_1 , через свого представника - ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовною заявою, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Новополтавка, Краматорського району Донецької області, у віці 60 років, помер громадянин ОСОБА_3 , 1960 року народження. У зв'язку зі смертю останнього, на території Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, з житлового будинку (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 , та трьох земельних ділянок з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 4,5342 га, кадастровий №1420355100:01:000:0473; площею 4,5345 га, кадастровий №1420355100:01:000:0474, та площею 4,5345 га, кадастровий №1420355100:01:000:0475, які розташовані на території Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області. По своїй смерті спадкодавець заповіту не лишив. ОСОБА_1 , 2001 року народження, є донькою спадкодавця, та відповідно до положень ст.1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті свого померлого батька. З метою реалізації свого законного права на спадкування за законом, в строки визначені законодавцем для прийняття спадщини, позивач звернулася до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Левочки М.М. з відповідною заявою про прийняття спадщини за законом, результатом розгляду якої стало відкриття нотаріусом спадкової справи за № 47/2021. 23 листопада 2021 року нотаріус видав позивачці відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначені вище земельні ділянки, які входять до складу спадкового майна, у тому числі з урахуванням 1/2 частки від якої відмовилась на користь доньки дружина спадкодавця - ОСОБА_4 . Стосовно спадкування спірного житлового будинку, то 26 березня 2025 року нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, відповідно до положень якої позивачу було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з причин ненадання позивачем нотаріусу правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність спірного спадкового майна спадкодавцю. 04 листопада 2024 року за замовлення позивача силами КП «Краматорське районне БТІ» було проведено технічну інвентаризацію спірного домоволодіння, за результатами якої самовільно побудованих чи аварійних будівель та споруд виявлено не було, про що БТІ було складено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, в якому зазначений рік побудови спірного житлового будинку - «1967». Відповідно до довідки БТІ за №684 від 28.11.2024 року інвентаризаційна вартість спірного домоволодіння на момент обстеження складає 78709 грн. Позивач стверджує, що будівництво спірного домоволодіння було розпочато ще батьками її померлого батька - ОСОБА_5 , який помер у 2008 році та ОСОБА_6 , яка померла в 2013 році, на виділеній для цих цілей земельній ділянці, яка до теперішнього часу приватизована не була. За даними технічної інвентаризації спірного домоволодіння, житловий будинок було побудовано в 1967 році; літня кухня, прибудова, погріб, сарай, гараж, вбиральня - в 1978 році; тамбур - в 1984 році; ще чотири сараї - в 1991 році. На запит представника позивача БТІ надало інформацію, що згідно архівних даних станом на 01.01.2013 року, право власності на спірний житловий будинок зареєстроване не було. Згідно з даними книги погосподарського обліку (форма №1) за 2016-2021 роки, спірне домоволодіння було зареєстроване за спадкодавцем.
Просить визнати за нею право приватної власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 .
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 08 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 11год. 00 хв. 08 травня 2025 року.
08.05.2025 ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було закінчено підготовче провадження, призначено справу до розгляду на 13 год. 30 хв. 20 травня 2025 року, а також, викликано свідків: начальника відділу земельних відносин, агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища, охорони праці, економічного розвитку та інвестицій Олександрівської селищної ради Володимира Кисловського та ОСОБА_4 .
Позивач - ОСОБА_1 та її представник, в суовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні
Представник відповідача - Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, в судове засідання не з'явився. 14.05.2025 року на адресу суду надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі їх представника, та проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечують. Інших доказів, ніж ті, що надані позивачем, на підтвердження обставин позову, не мають (а.с.44).
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив таке.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) складено відповідний актовий запис № 55 від 04.03.2021 року (а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 18.01.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Олександрівського райуправління юстиції, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її батьками значаться: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23.08.1960 року Олександрівським районним бюро РАГС, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його батьками значаться: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.8).
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що виконкомом Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області складено відповідний актовий запис № 48 від 19.05.2008 року (а.с.9).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Олександрівського районного управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 47 від 05.08.2013 року (а.с.10).
Відповідно до технічного паспорту, виданого Комунальним підприємством Краматорської районної ради «Краматорське районне БТІ», реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:8968-4716-8785-7817 від 04.11.2024 року, встановлено, що замовником є ОСОБА_1 . Вказаний об'єкт складається ізжитлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Усього будинок має 3 житлові кімнати, загальна площа приміщень - 55,0 кв.м., житлова площа - 30,0 кв.м., допоміжна (підсобна) площа приміщень - 21,9 кв.м., площа літніх неопалювальних приміщень становить 3,1 кв.м. Спірний житловий будинок побудований у 1967 році (а.с. 11-14).
Відповідно до довідки-характеристики КП «Краматорське районне БТІ» № 684 від 28.11.2024 року, при обстеженні 04.11.2024 року житлового будинку АДРЕСА_1 , самовільних будівель та споруд не виявлено, технічні показники житлового будинку змінилися, а саме: загальна площа будинку - 55,0 кв.м., житлова площа - 30,0 кв.м. За результатами проведеної технічної інвентаризації об'єкту нерухомого майна встановлено, що будівлі та споруди побудовані до 05.08.1992 року. Інвентаризаційна вартість будинку, станом на 04.11.2024 року, становить 78709,00 гривень( а.с. 15).
Як вбачається з довідки КП «Краматорське районне БТІ» № 685 від 28.11.2024 року, згідно архівних даних, станом на 01.01.2013 року, право власності на буд. АДРЕСА_1 , не зареєстроване (а.с. 16).
Згідно довідки начальника відділу земельних відносин агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища, охорони праці, економічного розвитку та інвестицій Олександрівської селищної ради від 28.10.2024 року № 300/6-25, земельна ділянка з розташованим на ній нерухомим майном - житловим будинком та господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 , рішенням Олександрівської селищної ради у власність не передавалась, власник майна з приводу приватизації зазначеної земельної ділянки до селищної ради не звертався (а.с.17).
Як вбачається з довідки, наданої старостою Петрівського Другого старостинського округу Олександрівської селищної ради від 06.11.2024 року № 677/11-08, згідно по господарської книги села Новополтавка (т. № 3), особового рахунку № НОМЕР_6 , домоволодіння АДРЕСА_1 , було закріплено за померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.18).
Згідно з даними книги погосподарського обліку за 2016-2021 роки, номер об'єкта по господарського обліку 0233-1, головою домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3 , та члени домогосподарства: дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.19-20).
Позивач, 23.11.2021 року, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на земельну ділянку, розміром 4,5342 га, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області Левочка М.М., 04.02.2014 року за реєстром № 97, кадастровий номер 1420355100:01:000:0473, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 21).
Також, позивач, 23.11.2021 року, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на земельну ділянку, розміром 4,5345 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №429409, виданого 17.12.2008 року Олександрівською районною державною адміністрацією Олександрівського району Донецької області, кадастровий номер 1420355100:01:000:0474, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).
Крім того, позивач, 23.11.2021 року, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на земельну ділянку, розміром 4,5345 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 723283, виданого 09.03.2006 року Олександрівською районною державною адміністрацією Олександрівського району Донецької області, кадастровий номер 1420355100:01:000:0475, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.23).
Право власності за позивачем на вказані земельні ділянки підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.21-21 зворот).
26.03.2025 року приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Левочка М.М. постановою відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частину житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно (а.с.24).
Допитаний в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_7 суду показав, що наразі працює начальником відділу земельних відносин агропромислового комплексу, охорони навколишнього середовища, охорони праці, економічного розвитку та інвестицій Олександрівської селищної ради. Підтвердив, що до нього звертався ОСОБА_2 із запитом про надання інформації з приводу правового статусу земельної ділянки, що знаходиться під будинком АДРЕСА_1 . На сьогоднішній день в Олександрівській селищній раді відсутні документи, які б підтверджували, на підставі якого рішення надавалась у 1967 році земельна ділянка для забудови, оскільки дані документи (плани, проєкти забудови, погоджені відділом архітектури) були передані на зберігання до обласного архіву м.Донецька.
Допитана в судовому засіданні, як свідок, ОСОБА_4 суду показала, що позивачка доводиться їй донькою. Будинок належав батькам чоловіка. Коли помер батько спадкодавця земельні ділянки ним були успадковані, а житловий будинок не спадкувався, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Після смерті чоловіка відмовилась від своєї частки спадкового майна на користь доньки. З чоловіком перебувала у шлюбі, проте останні 15 років проживали окремо. Інших дітей, крім позивача у ОСОБА_3 не було. На час смерті проживав один.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частину житлового будинку, після смерті ОСОБА_3 , позивач обґрунтовано звернулась до суду.
Вирішуючи вимогу про визнання права власності позивача на житловий будинок з надвірними побудовами та господарськими спорудами у порядку спадкування за законом, суд виходить з такого.
При вирішенні спору, про визнання права власності на спадкове майно, потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини, та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Як встановлено судом, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 - є ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3 статті 1268 ЦК України).
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (частини 1, 3 статті 1267 ЦК України).
При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з'ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.
Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.
При вирішенні питання, щодо визнання права власності на житловий будинок, та споруди, у порядку спадкування, записи у погосподарській книзі оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями, про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами, про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову, тощо.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних та житлово-комунального господарства, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
При цьому документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, громадські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року) не подається виходячи з положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином, індивідуальні житлові будинки, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі, по окремо визначеній «спрощеній» процедурі. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатами його технічної інвентаризації.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.10.2020 року у справі № 201/7012/18.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини четвертої статті 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц (провадження № 61-31049св18), та від 5 червня 2024 року у справі № 678/1418/17 (провадження № 61-16687св23).
За даними довідки - характеристики, та технічного паспорта на спірне нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , було збудовано у 1967 році, літню кухню, прибудову, погріб сарай, гараж - у 1978 році, тамбур - у 1984 році, інші сараї - у 1991 році. За даними погосподарського обліку, вказаний житловий будинок належав голові домоволодіння - ОСОБА_3 .Доказів, про належність цього майна іншим особам, матеріали справи не містять.
Виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна на час дії ЦК УРСР не залежало від державної реєстрації такого права.
Отже, відсутність державної реєстрації за ОСОБА_3 права власності на спірне нерухоме майно не свідчить про те, що він не набув за життя права власності на спірний будинок, оскільки, виникнення права власності на нерухоме майно, на час будівництва спірного житлового будинку у 1967 році, не було пов'язано із державною реєстрацією такого права.
З огляду на встановлені факти, та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, та за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності у порядку спадкування за законом на домоволодіння АДРЕСА_1 , після смерті її батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей ст.ст. 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Кириченко Олег Олексійович, до Олександрівської селищної ради Краматорського району Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Олександрівка, Олександрівського (нині Краматорського) району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_7 , право приватної власності, в порядку спадкування за законом, на житловий будинок (з надвірними побудовами та господарськими спорудами) за АДРЕСА_1 , після смерті її батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Відповідач - Олександрівська селищна рада Краматорського району Донецької області, юридична адреса - вулиця Центральна, буд. 15А, селище Олександрівка, Краматорського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04341519.
Повне судове рішення складено 20 травня 2025 року.
Суддя А.І. Шинкаренко