Справа № 175/5325/25
Провадження № 1-кп/175/723/25
19 травня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно),
потерпілої ОСОБА_4 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025052390000258 від 04.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, який інвалідності не має, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-30 червня 2017 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
-02 березня 2018 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Краматорського міського суду Донецької області від 30 червня 2017 року та остаточно призначити 3 роки і 6 місяців позбавлення волі, який звільнився 13 жовтня 2021 року з Торецької виправної колонії Донецької області по відбуттю строку покарання, у якого судимість не знята та не погашена,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки, тобто є особами на яких розповсюджується дія п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, ОСОБА_5 , з 17.10.2023 перебуваючи на превентивних обліках Національної поліції за категорією «сімейний насильник» та будучи особою, яка неодноразово притягнута до адміністративної відповідальності Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП по справах №175/8542/24 від 12.07.2024, №175/11534/24 від 22.08.2024 за вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та продовжив свої умисні протиправні дії, а саме:
04.03.2025 приблизно о 17:00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався на адресу своєї матері ОСОБА_4 нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та принижував гідність останньої, чим вчинив домашнє насильство.
За результатом висновку експерта судово-психологічної експертизи №34/03 від 24.03.2025, діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдані психологічні (моральні) страждання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальні правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається, попросив вибачення у потерпілої та просить суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений є її сином, який систематично щодо неї вчиняє насильницькі дії психологічного характеру, чим завдає їй емоційних страждань, вона була змушена неодноразово внаслідок поведінки обвинуваченого та його дії щодо неї викликати поліцію. Просила суд призначити покарання в межах санкції відповідної статті КК України. Також повідомила, що обвинувачений попросив у неї вибачення та зобов'язався більше не вчиняти протиправних дій щодо неї.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка є особою похилого віку.
Мотиви призначення покарання
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" - кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1ст. 91-1 КК України - в інтересах потерпілих від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів з покладенням відповідних обов'язків.
Оцінивши в сукупності докази, суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 враховує щире каяття, вимоги ст.50 КК України, ст.65 КК України, дійшов переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ст.126-1 КК України, застосувавши обмежувальні заходи, передбачені п.5 ч.1 ст.91-1 КК України - направлення для проходження програми для кривдників.
Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженої таке призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд
Обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який суд вважає за необхідним залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_5 строком на 3 (три) місяць обмежувальні заходи, передбачені п.5 ч.1 ст.91-1 КК України - направлення для проходження програми для кривдників.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_5 до якого застосовано обмежувальні заходи покласти на уповноважений орган Краматорської міської ради Донецької області.
Запобіжний захід ОСОБА_5 виді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судово-психологічної експертизи №34/03 від 24.03.2025 в розмірі 4000,00 гривень.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст вироку складено 19 травня 2025 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Суддя ОСОБА_1