ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2025Справа № 910/2569/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП"
про стягнення 365745,43 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без повідомлення (виклику) сторін.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП" (далі - відповідач) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) 195195,31 грн авансу, 146396,48 грн пені, 3253,26 грн штрафу, 3930,65 грн 3% річних, 16969,73 грн інфляційних втрат, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором про надання послуг №3399/КТМ-23-24 від 16.02.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2025 відкрито провадження у справі №910/2569/25, призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзиву на позов не подавав.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідач не зареєстрував свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у зв'язку із чим ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.03.2025 була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Київ, пл. Спортивна, 1А).
Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.02.2024 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП" (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №3399/КТМ-23-24, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати на свій ризик та своїми силами послуги згідно з ДК 021:2015:45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Поточний ремонт покрівлі та фасаду будівлі ІТП за адресою: вул. Шепелєва, 13/27 в РТМ "Святошино" СП "КИЇВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО") (далі - послуги), а Замовник - прийняти і оплатити якісно надані послуги відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.3.1 Договору ціна цього Договору визначена Договірною ціною та кошторисною документацію до неї (Додаток 1 до Договору), і становить 547989 грн 09 коп., крім того ПДВ 20% 109 597 грн. 82 коп. Загальна ціла Договору становить 657586 грн 91 коп. з ПДВ.
Згідно з п.4.1 Договору Замовник впродовж 10 календарних днів від дати надсилання Виконавцю заявки на надання послуг (далі - Заявка) виплачує Виконавцю попередню оплату у розмірі до 30% від ціни Договору, що складає 162662 грн 76 коп., крім того ПДВ 20% - 32532 грн 55 коп. і становить 195195 грн 31 коп. з ПДВ.
За умовами п. 4.3 Договору Виконавець протягом 40 календарних днів з для отримання попередньої оплати підтверджує її використання Актами КБ-2в та Довідками КБ-3. У разі несвоєчасного падання Актів Кб-2в та Довідок КБ-3 Виконавець зобов'язаний протягом 10 робочих днів повернути попередню оплату з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Сторони погодили у п. 5.1 Договору, що строк надання послуг: протягом 60 календарних днів з дати, зазначеної Замовником в Заявці, направленій Виконавцю, але не пізніше 29 листопада 2024 р. (в залежності від того, яка дата заступить раніше). Заявка надається шляхом надсилання листа з електронної пошти Замовника, на електронну пошту Виконавця, вказану у Розділі XIV Договору. Виконавець надсилає на електронну пошту Замовника, вказану в Заявці, скановану копію листа про отримання заявки та підтвердження початку надання послуг з зазначеної в ній дати.
Відповідно до п. 5.3 Договору результатом наданих послуг є якісно виконаний Виконавцем ремонт на об'єкті Замовника в повному обсязі відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 7.2 Договору Сторони визначили, що за прострочення Виконавцем виконання будь-якого зобов'язання за цим Договором Замовник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни Договору за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від загальної ціни Договору, а у разі здійснення попередньої оплати та/або виникнення переплати Виконавець, крім сплати штрафу, повертає на вимогу Замовника всі кошти отримані від Замовника за ненадані або неналежно надані послуги з урахуванням індексу інфляції.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату у сумі 195195,31 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №18682 від 02.05.2024.
Крім того, на виконання умов Договору позивач 07.05.2024 надіслав на електронну пошту відповідача, вказану у Розділі XIV Договору, заявку про надання послуг з 16.05.2024 по 14.07.2024, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача.
16.08.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою повернути попередню оплату за Договором, що підтверджується копіями фіскальних чеків, накладних.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив надання послуг у строк, визначений умовами Договору, та не повернув суму попередньої оплати. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 195195 грн 31 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору позивачем нараховано відповідачу 146396,48 грн пені, 3253,26 грн штрафу, 16969,73 грн інфляційних втрат та 3930,65 грн 3% річних.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату у сумі 195195,31 грн.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови Договору граничний строк виконання робіт відповідачем - 15.07.2024, оскільки відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Проте, в порушення умов Договору відповідач не виконав роботи на загальну суму в розмірі 650651,03 грн у строк до 15.07.2024.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем у свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження складання й підписання між сторонами Актів КБ-2в та Довідок КБ-3 на загальну суму 650651,03 грн.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника;
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
16.08.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою повернути попередню оплату за Договором.
З урахуванням вимог ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п.4.3 Договору відповідач зобов'язаний був повернути позивачу суму попередньої оплати у строк по 25.06.2024, а з 26.06.2024 розпочалось прострочення виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати перед Позивачем.
Матеріали справи, станом на день ухвалення цього рішення, не містять доказів повернення відповідачем позивачу суми попередньої оплати за Договором у розмірі 195195,31 грн, у зв'язку із чим позовна вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в цій частині підлягає задоволенню.
Позивач також просив стягнути з відповідача нараховані на суму попередньої оплати 3% річних за загальний період прострочки з 26.06.2024 по 25.02.2025 у сумі 3930,65 грн та інфляційні втрати у сумі 16969,73 грн.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тобто правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставкиу відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання за загальний період з 26.06.2024 по 25.02.2025 встановив, що позивачем було помилково розраховану більшу суму 3% річних (можливо позивачем не враховано, що 2024 рік був високосним роком та мав 366 днів).
За перерахунками суду, наведеними нижче, правомірною до стягнення з відповідача є розмір 3% річних у сумі 3922,36 грн. У стягненні з відповідача 8,29 грн 3% річних суд відмовляє.
Період прострочення грошового зобов'язання Кількість днів у періоді Сума
з 26/06/2024 до 31/12/2024 195 195,31 x 3 % x 189 : 366 : 1001893023,93 грн.
з 01/01/2025 до 25/02/2025 195 195,31 x 3 % x 56 : 365 : 10056898,43 грн.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період прострочки з 26.06.2024 по 25.02.2025 у сумі 16969,73 грн вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, при зверненні до суду з вказаним позовом позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 16.07.2024 по 25.02.2025 у сумі 146396,48 грн та штраф у сумі 3253,26 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов"язань.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Пунктом 7.2 Договору сторони визначили, що за прострочення Виконавцем виконання будь-якого зобов'язання за цим Договором Замовник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від загальної ціни Договору за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,5% від загальної ціни Договору, а у разі здійснення попередньої оплати та/або виникнення переплати Виконавець, крім сплати штрафу, повертає на вимогу Замовника всі кошти отримані від Замовника за ненадані або неналежно надані послуги з урахуванням індексу інфляції.
Виходячи з того, що сторони умовами Договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання робіт від суми несвоєчасно виконаних робіт; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у які позивачем було включено лише судовий збір, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 178, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕР СЕРВІС ГРУП" (01601, місто Київ, пл. Спортивна, будинок 1А; ідентифікаційний код 42029949) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, місто Київ, пл. Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 195195 (сто дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн 31 коп. авансу, 146396 (сто сорок шість тисяч триста дев'яносто шість) грн 48 грн пені, 3253 (три тисячі двісті п'ятдесят три) грн 26 коп. штрафу, 3922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн 36 коп. 3% річних, 16969 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн 73 коп. інфляційних втрат, а також 4388 (чотири тисячі триста вісімдесят вісім) грн 84 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків