ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 травня 2025 року Справа № 918/785/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Новосельська О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оскарпарк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.02.2025 у справі №918/785/24 (суддя Андрійчук О.В., повний текст рішення складено 04.02.2025)
за позовом Приватного підприємства "Оскарпарк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя"
про стягнення 704 658, 38 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя"
до Приватного підприємства "Оскарпарк"
про стягнення 1 929 114, 40 грн
за участю представників сторін:
позивача (за первісним позовом) - Гірник О.О.;
відповідача (за первісним позовом) - Ковалишин Т.А.;
Приватне підприємство "Оскарпарк" (далі - позивач (за первісним позовом), ПП "Оскарпарк") звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Устя" (далі - відповідач (за первісним позовом), ТОВ "Агро Устя") про стягнення 500 000 грн авансового платежу, 170 205, 48 грн 35 % річних та 34 452, 90 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування первісного позову ПП "Оскарпарк" зазначає, що на виконання умов договору поставки від 03.08.2023 № 0308/23 ним здійснено попередню оплату за товар у розмірі 500000 грн, однак товар відповідної якості у строки та порядку, узгоджені договором, поставлений не був. Окрім того, за несвоєчасну поставку товару позивачем (за первісним позовом) нараховано та заявлено до стягнення 35 % річних та інфляційні втрати.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач (за первісним позовом) посилається на ст. 251-253, 526, 530, 538, 599, 610-612, 625-629, 631, 662, 663, 693, 712 ЦК України.
ТОВ "Агро Устя" подало до Господарського суду Рівненської області зустрічну позовну заява (із урахуванням заяви про зміну підстав та збільшення розміру позовних вимог), в якій просить стягнути із ПП "Оскарпарк" 208 622, 40 грн збитків, завданих за завантаження і розвантаження вагонів та 1 720 492 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Агро Устя" зазначає, що на виконання умов договору поставки ним здійснено завантаження поставлених ПП "Оскарпарк" вагонів, однак позивач (за первісним позовом) так і не здійснив оплату за фактично завантажений соняшник, відповідач (за первісним позовом) був змушений надіслати на адресу елеватора лист про вивантаження насіння соняшника. Вартість навантаження-вивантаження становить 208622,40 грн. Окрім того, як зазначає ТОВ "Агро Устя", внаслідок падіння ціни на соняшник, що підтверджується аналізом цін на соняшник, проведеним ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", останній отримав збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 720 492 грн, що обраховуються як різниця між ціною договору, укладеного з ПП "Оскарпарк" та договору, укладеного з ТОВ "Агростар Юг", тобто в сумі втраченого доходу в результаті невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) обов'язків за договором.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.02.2025 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Агро Устя" на користь ПП "Оскарпарк" 500 000 грн авансового платежу та 14 066 грн інфляційних. У задоволенні вимог первісного позову про стягнення 170 205, 48 грн 35 % річних та 20 386,90 грн інфляційних, відмовлено.
Зустрічний позов ТОВ "Агро Устя" до ПП "Оскарпарк" задоволено частково. Стягнуто з ПП "Оскарпарк" на користь ТОВ "Агро Устя" 1 720 491,85 грн упущеної вигоди та 120 360 грн збитків. У задоволенні вимог зустрічного позову про стягнення 88 262,40 грн збитків відмовлено.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ПП "Оскарпарк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.02.2025 у справі №918/785/24, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення із ПП "Оскарпарк" на користь ТОВ "Агро Устя" 1 720 491, 85 грн упущеної вигоди та 120 360 грн збитків, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- суд першої інстанції безпідставно не врахував висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) від 24.08.2023 № РН/006-005160 В/23, підготовлений ДУ "Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія", яким підтверджується невідповідність якості зерна умовам договору поставки №0308/23 від 03.08.2023;
- ТОВ "Агро Устя" як у момент передачі товару, так і після його завантаження ПП "Оскарпарк" жодного документу про якість товару передано не було;
- в обґрунтування належної якості зерна, яке ніби то було завантажено у подані ПП "Оскарпарк" вагони, ТОВ "Агро Устя" посилається на картку аналізу зерна № 000059 від 05.09.2022. Разом з тим, у долученому до матеріалів справи документі неможливо ідентифікувати, яке саме зерно було представлено для аналізу. Жодним чином неможливо встановити, що для аналізу було представлено зерно, попередньо завантажене у вагони ПП "Оскарпарк";
- вагони із насінням соняшника були розвантажені на підставі листа ТОВ "Агро Устя" від 25.08.2023 № 25/08/2023-2, а аналіз зерна проведено 05.09.2023, тобто після розвантаження вагонів, що свідчить про порушення ТОВ "Агро Устя" умов договору поставки від 03.08.2023 в частині підтвердження якості товару (п. 1.14);
- сторони погодили, що у випадку поставки товару у якості, яка не відповідає критеріями, визначеним п. 1.10 договору, покупець має право відмовитися від прийняття товару (п. 1.13. договору). Відтак, керуючись ст. 678 ЦК України, п. 1.13. договору, ПП "Оскарпарк" відмовився від прийняття товару неналежної якості, із шкідником амброзія, що унеможливлює експорт такої продукції;
- задовольняючи позов про стягнення на користь ТОВ "Агро Устя" упущеної вигоди та витрат, пов'язаних із завантаженням/розвантаженням вагонів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність вини ПП "Оскарпарк" у невиконанні умов договору поставки від 03.08.2023, внаслідок чого ТОВ "Агро Устя" в подальшому змушена була реалізувати товар по нижчій ціні. Про відсутність вини ПП "Оскарпарк" свідчить та обставина, що ТОВ "Агро Устя" поставила насіння соняшника із вмістом амброзії, що підтверджується висновком фітосанітарної експертизи (аналізів) від 24.08.2023 № РН/006-005160 В/23;
- не встановлено судом першої інстанції причинно-наслідковий зв'язок між діями ПП "Оскарпарк" та розміром завданих збитків; ТОВ "Агро Устя" здійснила поставку насіння соняшника ТОВ "Агростар Юг" у кількості 446,88 т, в цей час на зберіганні ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" знаходився аналогічний товар об'ємом 6 820,4 т.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 відкрито провадження у справі № 918/785/24; розгляд справи призначено на 17.04.2025 о 14:30 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 розгляд скарги відкладено на 15.05.2025 о 15:00 год.
ТОВ "Агро Устя" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ТОВ "Агро Устя" зазначає наступне:
- ПП "Оскарпарк" ввело суд апеляційної інстанції в оману, повідомивши недостовірні відомості щодо дати ознайомлення із оскаржуваним рішенням 26.02.2025. Безпосередньо ПП "Оскарпарк" ознайомилось із рішенням 11.02.2025, а його представник адвокат Гірник О.О. - 05.02.2025;
- апеляційна скарга ПП "Оскарпарк" до електронного кабінету ТОВ "Агро Устя" в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд" не направлялась. Не направлялась дана апеляційна скарга і засобами поштового зв'язку, що підтверджує відсутність опису вкладення у цінний лист у сканкопії заяви, яка була завантажена судом до підсистеми Електронний суд;
- суд апеляційної інстанції, не дивлячись на неусунення ПП "Оскарпарк" недоліків апеляційної скарги, уваги на це не звернув та відкрив провадження у справі;
- ПП "Оскарпарк" безпідставно посилається в апеляційній скарзі, що відмовилось від отримання товару у зв'язку із тим, що він був неякісним, оскільки жодної претензії щодо його якості на адресу ТОВ "Агро Устя" подано не було. Достовірно знаючи, що будь-яка претензія ПП "Оскарпарк" щодо якості товару ТОВ "Агро Устя" не направлялась, визнаючи це в ході судового розгляду, ПП "Оскарпарк" посилається в апеляційній скарзі на факт начебто відмови від отримання ним товару;
- зазначаючи в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не врахував під час ухвалення рішення висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) від 24.08.2023 № РН/006-005160 В/23, підготовлений ДУ "Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія", ПП "Оскарпарк" не повідомляє суд апеляційної інстанції, що даний доказ не було долучено до матеріалів справи, а тому абсолютно законно та обгрунтовано не було взято судом першої інстанції до уваги;
- під час подання позовної заяви ПП "Оскарпарк" не долучив до неї докази (договір №28/04-V-2023 від 28.04.2023 та висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) від 24.08.2023 №РН/006- 005160 И/23), не повідомив суд про наявність даних доказів, а також чому він не може їх долучити до позовної заяви. Маючи можливість надати дані докази разом із поданням відзиву на зустрічну позовну заяву, ПП "Оскарпарк" своїм правом не скористалося;
- скаржник безпідставно посилається в апеляційній скарзі на той факт, що суд першої інстанції не врахував вимоги п. 1.14 договору, за яким разом з товаром постачальник передає покупцеві документи, що підтверджують якість товару. При цьому ПП "Оскарпарк" посилається на те, що як в момент передачі товару, так і після його завантаження жодного документу про якість товару передано не було. Від фактичного отримання товару ПП "Оскарпарк" безпричинно самоусунулося. Жодних претензій, офіційних документів щодо якості товару на адресу ТОВ "Агро Устя" не надіслало. Даний факт було підтверджено ПП "Оскарпарк" в судовому засіданні. ПП "Оскарпарк" самостійно, без пояснення причин, без надання відповідних доказів, безпідставно відмовився від отримання товару;
- матеріали справи не містять відомостей, що ТОВ "Агро Устя" зберігало в ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" соняшник врожаю 2022 об'ємом 6820,4 тони, а тому посилання ПП "Оскарпарк" в апеляційній скарзі на невстановлення судом факту реалізації ТОВ "Агростар Юг" саме того соняшнику, який повинен був реалізований ПП "Оскарпарк", безпідставні;
- посилання ПП "Оскарпарк" у апеляційній скарзі на припущення щодо причини пониження ціни договору, укладеного між ТОВ "Агро Устя" та ТОВ "Агростар Юг" не може слугувати підставою для задоволення апеляційної скарги;
- під час подання відзиву ТОВ "Агро Устя" не може надати усі докази на підтвердження наданих АБ "Тимофія Ковалишина" правничих послуг, оскільки акт виконаних робіт може бути підписаним лише після надання даної послуги. Не зможе ТОВ "Агро Устя" і надати докази отриманої послуги та понесених витрат і до закінчення судових дебатів у справі, а тому такі докази буду подані у встановлений законом строк.
ПП "Оскарпарк" надіслало до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що в якості підстав подання апеляційної скарги покликається на ту обставину, що суд першої інстанції, задовольняючи зустрічну позовну заяву, не надав належної оцінки двом обставинам: по-перше, невиконання умов договору, укладеного між ПП "Оскарпарк" та ТОВ "Агро Устя" відбулася з вини позивача (за зустрічним позовом), оскільки останній поставив товар неналежної якості, в супереч вимогам Державних стандартів та умовам договору; ТОВ "Агро Устя" у зустрічній позовній заяві покликалося на необхідність продажу насіння соняшника (саме того, яке мало бути поставлене ПП "Оскарпарк") ТОВ "Агростар ЮГ" за нижчою ціною, обгрунтовуючи при цьому належну якість такого зерна. При цьому суд першої інстанції не прийняв до увагу ту обставину, що на зберіганні ТОВ "Агро Устя" у ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" знаходилося значно більше зерна ніж, мало бути поставлено ПП "Оскарпарк" (зокрема, для ПП "Оскарпарк" мало бути поставлено насіння соняшника у кількості 500 т., а на зберіганні на елеваторі було 6 820,4 т. Тому, суд не надав оцінки тій обставині, що ТОВ "Агро Устя" не доведено факт поставки саме того насіння, від отримання якого відмовився ПП "Оскарпарк".
Судом першої інстанції не враховано необхідність застосування Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі - продажу товарів від 11.04.1980 (ст. 76), оскільки вказаною статтею обумовлено право вимоги щодо відшкодування різниці між ціною, встановленою в договорі, і поточною ціною на момент розірвання договору, а також відшкодування будь-яких додаткових збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74. Проте, договір поставки насіння соняшника з іншим контрагентом ТОВ "Агро Устя", саме за такою ціною позивач уклав на основі вільного волевиявлення під час дії договору. Договір поставки № 0308/23 від 03.08.2023 з урахуванням додаткової угоди № 1, який залишався обов'язковим до виконання для обох його сторін, тобто за чинності вказаного договору і за відсутності факту його розірвання в момент укладення вище переліченого правочину.
Відсутність факту завданих реальних збитків позивачу (за зустрічним позовом) і відповідно безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків, як елементів складу цивільного правопорушення, свідчить про відсутність підстав у суду першої інстанції для задоволення його вимог за зустрічним позовом. При цьому, у разі відсутності хоча б одного з цих елементів, цивільно-правова відповідальність - не настає, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у стягнення збитків у заявленому позивачем розмірі.
Представник ТОВ "Агро Устя" надіслав до суду клопотання, в якому просить визнати факт зловживання процесуальними правами представником ПП "Оскарпарк" - адвокатом Гірник О.О. та застосувати до представника штраф у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про що постановити ухвалу. Врахувати факт зловживання процесуальними правами та недобросовісну поведінку ПП "Оскарпарк" та її представника - адвоката Гірник О.О. під час прийняття рішення у даній справі.
Представник ТОВ "Агро Устя" надіслав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що в додаткових поясненнях ПП "Оскарпарк" помилково зазначив, що ТОВ "Агро Устя" зберігало у ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" 6820,4 т. Даний факт спростовується матеріалами справи. ПП "Оскарпарк", продовжуючи зловживати своїми процесуальними правами, діючи недобросовісно, залишило поза увагою звіт про наявність та надходження зерна ТОВ "Агро Устя", яке знаходилось на зберіганні у ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" з 01.08.2023 по 06.09.2023, з якого чітко вбачається яка кількість соняшника врожаю 2022 знаходилась на зберіганні у елеваторі. Що стосується посилання ПП "Оскарпарк" у додаткових поясненнях на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 у справі № 927/272/21, то заявник вказує, що дана постанова не релевантна до правовідносин, які склались між ТОВ "Агро Устя" та ПП "Оскарпарк" та є предметом спору у даній справі.
Розглянувши в судовому засіданні 15.05.2025 клопотання представника ТОВ "Агро Устя" про визнання факту зловживання процесуальними правами представником ПП "Оскарпарк" - адвокатом Гірник О.О. та застосувати до представника штрафу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).
Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).
При цьому суд зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 58/505 та від 28.04.2020 у справі №910/6245/19.
Обґрунтовуючи клопотання про визнання дій представника ПП "Оскарпарк" - адвоката Гірник О.О. зловживанням процесуальними правами, представник ТОВ "Агро Устя" зазначає, що 17.04.2025 адвокатом Гірник О.О. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що в період з 15.04.2025 по 25.04.2025 вона, як єдиний представник ПП "Оскарпарк" перебуває у соціальній відпустці, яка надається матері у якої двоє дітей віком до 14-ти років. В той же час, жодного доказу щодо перебування у відпустці, в тому числі, але не виключно - копії наказу про відпустку, трудової книжки, тощо, адвокатом Гірник О.О. до суду надано не було. Представник ТОВ "Агро Устя" вважає, що адвокат Гірник О.О. зловживає своїми процесуальними правами, вводить суд в оману та діє недобросовісно. Доказом введення суд в оману є те, що відповідно до відповіді ДП "Інформаційні судові системи" № 2350/6/11-30-25 від 02.05.2025 адвокат Гірник О.О. авторизовувалась в підсистемі ЄСІТС Електронний суд в період часу з 15.04.2025 по 25.04.2025 11 разів. Тобто, ніби то перебуваючи у соціальній відпустці, адвокат Гірник О.О. працювала, а в день проведення судового засідання їй ніщо не заважало взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що підтверджується вищевказаним доказом. Представник ТОВ "Агро Устя" також зазначає, що ПП "Оскарпарк" надавало докази введення суд в оману щодо строку на ознайомлення із рішенням суду першої інстанції. Факт недобросовісної поведінки ПП "Оскарпарк" було встановлено також і судом першої інстанції, що знайшло своє відображення у рішенні, яке оскаржується.
Колегія суддів зазначає, що представник ПП "Оскарпарк" - адвокат Гірник О.О. надіслала до суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи, оскільки вона як єдиний представник підприємства перебуває у соціальній відпустці, що позбавляє можливості забезпечення явки представника у судове засідання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 42 ГПК України визначає права та обов'язки учасників справи. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.
З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання. Це право випливає з принципу змагальності та диспозитивності. Заяви і клопотання - це усні або письмові звернення до суду осіб, які беруть участь у справі, з приводу вчинення певних процесуальних дій. Право на судове клопотання - загальносуб'єктне право будь-якого зацікавленого учасника справи.
Так, суд апеляційної інстанції, із урахуванням доводів представника ПП "Оскарпарк" - Гірник О.О., за результатом судового засідання 17.04.2025 постановив ухвалу, якою задоволив клопотання представника ПП "Оскарпарк" - Гірник О.О. та відклав розгляд апеляційної скарги на іншу дату, що є правом та прерогативою суду.
При цьому суд в ухвалі від 17.04.2025 послався на вимоги ст. 216 ГПК України, якою передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України).
Ураховуючи, що зловживання процесуальними правами є процесуальним правопорушенням, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу та з огляду на встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції не вважає та не розцінює зазначені адвокатом Гірник О.О. дії зловживанням процесуальними правами відповідно до ст. 43 ГПК України, а тому колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання представника ТОВ "Агро Устя".
Колегія суддів вказує, що доводів, наведених заявником у клопотанні не достатньо для визнання дій адвоката Гірник О.О. зловживанням процесуальними правами та притягнення до відповідальності. В той же час, суд приймає до уваги усні пояснення адвоката Гірник О.О., надані в судовому засіданні 15.05.2025 про те, що вона є самозайнятою особою та має право на соціальну відпустку, оскільки має двох неповнолітніх дітей.
Представник позивача (за первісним позовом) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити.
Представник відповідача (за первісним позовом) в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом, у липні 2023 на Інтернет ресурсі агрооголошень "Agro-Ukraine", який розміщений в мережі Інтернет за посиланням www.agro-ukraine.com.ua, відповідачем (за первісним позовом) розміщено ряд оголошень щодо продажу соняшнику врожаю 2022. У розміщених оголошеннях зазначено телефон для зв'язку НОМЕР_1 . Також для організації більш швидкого обміну інформацією було інстальовано та підключено до вказаного номеру загальновідомі месенджери, у тому числі WatsApp.
Соняшник врожаю 2022 в кількості 496,390 тонн, який ТОВ "Агро Устя" планувало реалізувати, знаходився на зберіганні у ТОВ "Новоград-Волинський елеватор", що знаходиться в Житомирській області, м. Новоград-Волинський, вул. Вокзальна, 1-А, тел. +3804141 53489. (елеватор).
ПП "Оскарпарк" виявило бажання придбати соняшник, у зв'язку з чим, за твердженням (відповідача за первісним позовом), представником ПП "Оскарпарк" було отримано зразки соняшника на елеваторі для проведення аналізу, який ТОВ "Агро Устя" планував реалізувати. Позивачем (за первісною позовом) проведено аналіз вказаної продукції та запропоновано відповідачу (за первісним позовом) реалізувати її в кількості 500 тонн +/- 5 % за ціною 15 350 грн за одну тонну.
В матеріалах справи міститься акт повторного аналізу зерна соняшника від 01.08.2023, який зберігався на елеваторі.
03.08.2023 між ТОВ "Агро Устя" (постачальник) та ПП "Оскарпарк" (покупець) укладено договір поставки № 0308/23, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник урожаю 2022 в загальній кількості 500 (п'ятсот) тонн +/-5%, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Пунктом 1.3. договору погоджено, що ціна однієї тонни товару становить 15 350 грн, у тому числі ПДВ.
Відповідно до п. 1.6. договору завантаження товару на засоби транспортування здійснюється силами продавця та за його рахунок.
Строк (термін) передачі товару 10 (десять) днів з моменту укладення цього договору (п. 1.7 договору).
Згідно з п. 1.9. договору право власності на товар переходить від постачальника до продавця з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує факт передачі товару.
Відповідно до п. 1.10 договору товар поставляється насипом.
У п. 1.11 договору сторони досягнули згоди щодо якості товару, який мав бути поставлений, а саме: вологість: макс. 8 %; олійність на суху речовину 50 %; кислотність макс. 4.0%; сторонні домішки, смітна домішка макс. 3 %; пошкоджені зерна: макс. 2 %; решта показників мають відповідати ДСТУ 7011:2009.
Пунктом 1.13 договору передбачено, що у випадку поставки товару у якості, яка не відповідає критеріями, визначеним п.1.10 договору, покупець має право відмовитися від прийняття товару.
Разом з товаром постачальник передає покупцеві такі документи: рахунок-фактура; видаткова накладна на товар; документи, які підтверджують якість товару; документи, які підтверджують джерело походження товару (видаткові накладні, що підтверджують отримання товару від виробника; у випадку, якщо постачальник є виробником товару, звіти СГ-4, СГ-29 та СГ-37); податкова накладна реєструється сторонами договору в електронному режимі відповідно до вимог ПК України (п.1.14 договору).
Відповідно до п. 1.15 договору приймання товару покупцем від постачальника по кількості та якості здійснюється за адресою, погодженою додатково між постачальником та покупцем.
Згідно з п. 2.1 договору оплата за товар здійснюється в такому порядку: попередня оплата в розмірі 86 % вартості товару - у день відвантаження товару по факту завантаження вагонів; решта 14 % вартості товару - протягом 10-ти банківських днів з моменту реєстрації податкових накладних на поставу товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оплата здійснюється згідно з виставленого постачальником рахунку (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 3.2. договору сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.
Пунктом 4.2. передбачено таку відповідальність постачальника за неналежне виконання ним взятих зобов'язань: за порушення термінів поставки товару сплачує за вимогою покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від вартості непоставленого (недопоставленого) товару; у разі порушення термінів поставки товару за цим договором більше ніж на 10 (десять) календарних днів постачальник додатково сплачує продавцеві 35 (тридцять п'ять) відсотків річних від суми заборгованості за кожний день прострочення поставки.
16.08.2023 ТОВ "Агро Устя" (постачальник), отримавши від ПП "Оскарпарк" (покупця) номери вантажних залізничних вагонів, надіслало на адресу елеватора лист № 16/08/2023-1 щодо здійснення завантаження соняшника у кількості 500 тонн, яке знаходиться на зберіганні у елеватора, на користь покупця у залізничні вагони, зазначивши їх номери.
У цей же день ТОВ "Агро Устя" направлено ПП "Оскарпарк" рахунок на оплату № 16 від 16.08.2023 щодо сплати за соняшник врожаю 2022 у кількості 500 тонн в розмірі 7 677 998,70 грн.
Позивач (за первісним позовом) здійснив попередню оплату за товар у розмірі 500 000 грн згідно з платіжною інструкцією № 261 від 18.08.2023, однак, як стверджує останній, товар відповідної якості у строки та порядку, узгоджені договором, поставлений не був.
Заразом, як установлено судом, протягом 16-17.08.2023 подані покупцем вантажні залізничні вагони завантажено елеватором.
Відповідно до протоколу зважування ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" від 17.08.2023 у вантажні залізничні вагони № № 95002283, 95003117, 95925442, 95963716, 95925459, 95489282, 95174306, 95565081, 95489225, 95489027, 95969531, подані для завантаження покупцем, було завантажено 401,20 тонн. Решту соняшника завантажено не було, оскільки продукція не вмістилась у подані покупцем вантажні залізничні вагони.
18.08.2023 постачальник отримав від елеватора рахунок на оплату № 105, відповідно до якого мав сплатити за послуги з завантаження соняшника у вагони 88 262, 40 грн з ПДВ, а також за послуги за зберігання товару.
Актом надання послуг № 127 від 18.08.2023 підтверджується, що елеватор надав, а ТОВ "Агро Устя" прийняло послуги з завантаження соняшнику у вагони на суму 88 262, 40 грн.
22.08.2023 з електронної поштової адреси ТОВ "Агро Устя" (agroustia@gmail.com) на електронну поштову адресу, надану представником ПП "Оскарпарк" (pavlomatviiv72@gmail.com) надіслано видаткову накладну № 54 від 22.08.2023, відповідно до якої покупцю було відпущено соняшник урожаю 2022 в кількості 401,2 тонн на суму 6 158 418, 95 грн.
22.08.2023 сторони уклали додаткову угоду до договору поставки, якою змінили строки поставки товару, передбачені п. 1.7. договору, з 10 на 30 днів, які обчислюються з моменту підписання договору.
У подальшому ПП "Оскарпарк" заявою повідомлено ТОВ "Агро Устя" про те, що 22.08.2023 їх представник повторно відібрав зразки соняшнику та зробив аналіз, за яким показники соняшника не відповідають договору, надавши в якості підтвердження фотографії від руки написаних показників по завантажених вагонах.
Оскільки покупець так і не здійснив оплату за фактично завантажений соняшник, то ТОВ "Агро Устя" 25.08.2023 надіслало на адресу елеватора лист № 25/08/2023-2 про вивантаження насіння соняшника, про що повідомлено ПП "Оскарпарк".
05.09.2023 ТОВ "Агро Устя" отримав від ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" рахунок на оплату № 117 в розмірі 120 360 грн з ПДВ за вивантаження вагонів.
Актом про надання послуг № 138 від 05.09.2023 підтверджується, що ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" надало, а ТОВ "Агро Устя" прийняло послуги з вивантаження вагонів на суму 120 360 грн з ПДВ.
Як стверджує ТОВ "Агро Устя", оскільки ринкова ціна на соняшник почала падати у серпні 2023, що підтверджується інформацією ДП "Держзовнішінформ", то останній вимушений був знову виставити на реалізацію наявний соняшник.
05.09.2023 ТОВ "Агро Устя" замовлено аналіз соняшника врожаю 2022 та підтверджено його повну відповідність заявленим вимогам, зазначених в укладеному із ПП "Оскарпарк" договором, що підтверджується карткою аналізом № 000059.
06.09.2023 між ТОВ "Агро Устя" (продавець) та ТОВ "Агростар Юг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2-06/09/2023, згідно з п. 1.1., 2.1., 2.2. якого продавець приймає на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти і оплатити соняшник врожаю 2022 року у кількості 500 тонн (+/-5%). Якісні показники відповідають таким вимогам для соняшника врожаю 2022 року 4694:2006: вологість не більше 8%; сміттєва домішка не більше 3%; Олійність на абсолютну суху речовину не менше 50%; пошкодження зерна не більше 2%; кислотне число олії не менше 4мг КОН/г; інші показники згідно з ДСТУ 4693:2006.
Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору ціна однієї залікової тонни становить 12 500 грн з ПДВ. Ціна всього договору становить 6 250 000 грн (+/-5%) з ПДВ.
Додатковою угодою № 1 від 14.09.2023 сторони погодили внести зміни до п. 3.1., 3.2. договору, змінивши ціну однієї залікової тонни на 11 500 грн, а ціну договору - на 5 750 000 грн (+/-5%) з ПДВ. Строк передачі товару до 15.10.2023 (п. 4.1. договору).
На виконання умов даного договору, 22.09.2023, 23.09.2023, 25.09.2023, 26.09.2023, 27.09.2023, 28.09.2023 та 29.09.2023 ТОВ "Агро Устя" (продавець) відповідно до видаткових накладних № 58 - 64 відпустив, а ТОВ "Агростар Юг" прийняло соняшник на загальну суму 5139131,50 грн з ПДВ.
Вивіз придбаної продукції здійснювався ТОВ "Агростар Юг" вантажним автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.09.2023 № 22/09-1, 22/09-2, 22/09-3, 22/09-4, від 23.09.2023 № 23/09-1, 23/09-2 та 22/09-3, від 25.09.2023 № 25/09-1, від 26.09.2023 № 26/09-1, № 26/09-2, від 27.09.2023 № 27/09-0-27/09-5, від 28.09.2023 № 28/09-1, № 28/09-2, від 29.09.2023 № 29/09-1.
18.04.2024 ПП "Оскарпарк" скеровано вимогу про повернення суми авансового платежу 500 000 грн у зв'язку із закінченням строку дії договору та непоставкою товару.
Предметом первісного позову є вимоги ПП "Оскарпарк" про стягнення із ТОВ "Агро Устя" 500 000 грн авансового платежу, 170 205, 48 грн 35 % річних та 34 452, 90 грн інфляційних втрат. В обґрунтування первісного позову ПП "Оскарпарк" зазначає, що на виконання умов договору поставки від 03.08.2023 № 0308/23 ним здійснено попередню оплату за товар у розмірі 500 000 грн, однак товар відповідної якості у строки та порядку, узгоджені договором, поставлений не був. Окрім того, за несвоєчасну поставку товару позивачем (за первісним позовом) нараховано та заявлено до стягнення 35 % річних та інфляційні втрати.
Предметом зустрічного позову є вимоги ТОВ "Агро Устя" про стягнення із ПП "Оскарпарк" 208 622, 40 грн збитків, завданих за завантаження і розвантаження вагонів та 1 720 492 грн збитків у вигляді упущеної вигоди. В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Агро Устя" зазначає, що на виконання умов договору поставки ним здійснено завантаження поставлених ПП "Оскарпарк" вагонів, однак позивач (за первісним позовом) останній так і не здійснив оплату за фактично завантажений соняшник, відповідач (за первісним позовом) був змушений надіслати на адресу елеватора лист про вивантаження насіння соняшника. Вартість навантаження-вивантаження становить 208 622, 40 грн. Окрім того, як зазначає ТОВ "Агро Устя", внаслідок падіння ціни на соняшник, що підтверджується аналізом цін на соняшник, проведеним ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", останній отримав збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 1720492 грн, що обраховуються як різниця між ціною договору, укладеного з ПП "Оскарпарк" та договору, укладеного з ТОВ "Агростар Юг", тобто в сумі втраченого доходу в результаті невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) обов'язків за договором.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПП "Оскарпарк" на користь ТОВ "Агро Устя" 1 720 491, 85 грн упущеної вигоди та 120 360 грн збитків.
Надаючи оцінку обставинам у справі в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У силу вимог ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (ч. 1, 2 ст. 664 ЦК України).
У ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Частиною ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Визначення поняття збитків наведене також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (постанова Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №916/1466/21).
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо).
Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном (постанова Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №922/3928/20).
Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17).
Вирішуючи спори стосовно стягнення збитків, судам необхідно враховувати таке: для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21).
Отже, за загальним правилом позивач у спорі про стягнення збитків повинен довести не лише протиправність поведінки відповідача, а й наявність таких збитків, обґрунтованість їх розміру, причинний зв'язок між ними та поведінкою відповідача, надати докази, які б підтверджували реальну, а не абстрактну можливість отримання відповідної суми доходів.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України).
У спірних правовідносинах, позивач, звертаючись до суду, має довести факт порушення зобов'язання, причинно-наслідковий зв'язок, а також настання обставин завдання йому збитків, а наявність вини, у разі вчинення стороною порушення договору, презюмується в силу приписів ст. 614 ЦК України.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу (постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі №904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, 12.08.2020 у справі №910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19).
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин, мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер. Розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував (постанова Верховного Суду у справі № 910/422/18).
Із матеріалів справи вбачається, що 03.08.2023 між ТОВ "Агро Устя" (постачальник) та ПП "Оскарпарк" (покупець) було укладено договір поставки № 0308/23, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця соняшник урожаю 2022 в загальній кількості 500 (п'ятсот) тонн +/-5%, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Як встановлено апеляційним судом, ПП "Оскарпарк" (покупець) здійснив попередню оплату за товар у розмірі 500 000 грн згідно з платіжною інструкцією № 261 від 18.08.2023.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом 16-17.08.2023 подані покупцем вантажні залізничні вагони завантажено елеватором.
В той же час, оскільки ПП "Оскарпарк" (покупець) так і не здійснив оплату за фактично завантажений соняшник, тому ТОВ "Агро Устя" 25.08.2023 надіслало на адресу елеватора лист №25/08/2023-2 про вивантаження насіння соняшника, про що повідомлено ПП "Оскарпарк".
Тобто апеляційним господарським судом встановлено, що товар у строки та порядку, узгоджені договором від 03.08.2023 № 0308/23 поставлений ПП "Оскарпарк" не був, оскільки підприємство відмовилося від отримання соняшника, посилаючись на невідповідність його якості вставленим вимогам, зокрема через амброзію. На підтвердження вказаного факту ПП "Оскарпарк" надало ТОВ "Агро Устя" від руки складені повагонні аналізи соняшнику на папері формату А4.
В той же час, суд звертає увагу на те, що вказані результати не містить посилання на особу, яка їх складала, її повноваження та компетенцію на проведення відповідних аналізів, спосіб виявлення характеристик соняшника, дати та підпису особи, відповідальної за їх складання, тощо.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що ТОВ "Новоград-Волинський елеватор" у відповіді від 02.10.2024 № 430 на адвокатський запит ТОВ "Агро Устя" повідомило, що елеватор надає право доступу до продукції, яка зберігається на елеваторі, та проведення відбору зразків для дослідження її якості, лише власниками цієї продукції.
Щодо посилання ПП "Оскарпарк" на висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) від 24.08.2023 № РН/006-005160 В/23, підготовлений ДУ "Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія", то останній ПП "Оскарпарк" для ТОВ "Агро Устя" після його складання не направлявся (доказів протилежного в матеріалах справи немає). Вказаний висновок подано лише до суду першої інстанції вже після ознайомлення із відзивом ТОВ "Агро Устя" та подання останнім зустрічної позовної заяви.
При цьому суд враховує те, що під час відбору зразків соняшника як безпосередньо представником ПП "Оскарпарк", так і представником фітосанітарної лабораторії, представник ТОВ "Агро Устя" про такі відбори не повідомлявся та присутній на них не був.
Із урахуванням викладеного, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) від 24.08.2023 № РН/006-005160 В/23, підготовлений ДУ "Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія", яким підтверджується невідповідність якості зерна умовам договору поставки №0308/23 від 03.08.2023.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в силу вимог ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Частинами 1, 2 ст. 678 ЦК України врегульовано, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Згідно з ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Приписами ч. 3, 4 ст. 214 ЦК України унормовано, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.
Беручи до уваги вказані положення, колегія суддів зазначає, що ПП "Оскарпарк", отримавши висновок фітосанітарної експертизи, який є підставою для відмови від договору, таким правом не скористалося та не повідомило ТОВ "Агро Устя" у встановленому порядку про відмову від договору у зв'язку з невідповідністю якості продукції вимогам до неї.
Окрім того, ПП "Оскарпарк" у заявленому до суду позові обставин, пов'язаних із поставкою соняшника, у тому числі його якістю, не наводить, посилаючись лише на непоставку товару, а також додаючи до позовної заяви вимогу від 18.04.2024 № 1, в якій повідомляється про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 561 ЦК України, а у випадку відмови від розірвання договору та повернення грошових коштів - звернення до суду з вимогою про виконання умов договору та поставку товару вартістю 7 657 000 грн. У подальшому ПП "Оскарпарк" у своїх поясненнях вказує на те, що фактично відбулася відмова від договору.
Тобто, позиція ПП "Оскарпарк" є непослідовною та взаємосуперечливою.
В той же час, суд приймає до уваги, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться картки аналізу зерна від 01.08.2023 та 05.09.2023 № 000059, згідно з якими амброзії у соняшнику не виявлено.
В той же час, ТОВ "Агро Устя" надіслано ПП "Оскарпарк" видаткову накладну № 54 від 22.08.2023, відповідно до якої покупцю було відпущено соняшник урожаю 2022 в кількості 406,5 тонни на суму 6 232 866, 45 грн, а 25.08.2023 - на адресу елеватора лист про вивантаження насіння соняшника, який було вивантажено 05.09.2023, про що свідчать рахунок на оплату №117 в розмірі 120 360 грн з ПДВ та акт на надання послуг № 138 від 05.09.2023 на суму 120 360 грн з ПДВ.
Так, згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 3, 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У силу приписів ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Отже, зважаючи на те, що ПП "Оскарпарк" не повідомило ТОВ "Агро Устя" про відмову від договору (зменшення ціни товару або його розірвання тощо), відтак відповідачем (за первісним позовом) не була здійснена поставка товару за договором внаслідок його неотримання позивачем (за первісним позовом).
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що постачальником не було порушено свого зобов'язання за договором щодо поставки товару, а не отримання покупцем товару зумовлено не вчиненням саме ним дій, що встановлені договором, до вчинення яких постачальник (боржник) не міг виконати свого обов'язку, тобто у цьому випадку має місце прострочення саме кредитора (покупця).
Як вказувалося судом вище, ТОВ "Агро Устя" просить суд стягнути із ПП "Оскарпарк" 208 622, 40 грн збитків, завданих за завантаження і розвантаження вагонів та 1 720 492 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
Вказані збитки, як вказує ТОВ "Агро Устя", складаються із вартості навантаження - вивантаження вагонів в сумі 208 622, 40 грн та суми в розмірі 1 720 492 грн (упущена вигода), що обраховуються як різниця між ціною договору поставки від 03.08.2023 № 0308/23, укладеного з ПП "Оскарпарк" та договору купівлі-продажу від 06.09.2023 № 2-06/09/2023, укладеного із ТОВ "Агростар Юг", тобто в сумі втраченого доходу в результаті невиконання відповідачем (за зустрічним позовом) обов'язків за договором.
Колегія суддів встановила, що 06.09.2023 між ТОВ "Агро Устя" (продавець) та ТОВ "Агростар Юг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2-06/09/2023, за яким продавець відчужив покупцю 446,881 тонн соняшника за ціною 11 500 грн на загальну суму 5 139 131, 50 грн. При цьому за умовами даного договору, ТОВ "Агро Устя" мало реальні підстави розраховувати на одержання доходу в розмірі 6 859 623, 35 грн (44,881 тонн * 15 350 грн), якби ПП "Оскарпарк" не допустило правопорушення. Тобто, різниця між очікуваним приростом в майні та реально одержаними доходами становить 1 720 491, 85 грн.
Також, як установлено судом апеляційної інстанції із фактичних обставин справи, різниця у ціні викликана падінням цін на соняшник, про що свідчить аналіз цін на соняшник, що, фактично, відповідає цінам, зазначеним у договорі та додатковій угоді, укладених між ТОВ "Агро Устя" та ТОВ "Агростар Юг" (зменшення ціни на ринку з 13 583 грн/т до 11 295 грн/т). Доказів того, що зменшення ціни відбулося через якість соняшнику, як про це стверджує ПП "Оскарпарк", в матеріалах справи немає.
Окрім того, ТОВ "Агро Устя" вжито заходів щодо одержання доходів. Зокрема, спочатку останній завантажив надані ПП "Оскарпарк" вагони, про що свідчать рахунок на оплату № 105 від 18.08.2023 та акт надання послуг № 127 на суму 88 262, 40 грн, а 22.08.2023 надіслав видаткову накладну № 54 від 22.08.2023. Однак, з огляду на неоплату рахунку в повному обсязі, а також того, що ПП "Оскарпарк" не забрало соняшник, ТОВ "Агро Устя" вивантажив його, на підтвердження чого долучив рахунок на оплату № 117 від 05.09.2023 та акт на надання послуг №138 від 05.09.2023 на суму 120 360 грн з ПДВ, а 06.09.2023 уклав договір поставки з ТОВ "Агростар Юг".
Щодо вимоги про стягнення збитків навантаження - вивантаження вагонів в розмірі 208622, 40 грн, то суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що п. 1.6. договору поставки від 03.08.2023 № 0308/23, укладеного між ТОВ "Агро Устя" та ПП "Оскарпарк" сторонами передбачено, що завантаження товару на засоби транспортування здійснюється силами продавця та за його рахунок. Тобто ціна завантаження включена у ціну договору.
Враховуючи те, що ТОВ "Агро Устя" просить суд стягнути упущену вигоду, що обраховуються як різниця між ціною договору, укладеного з ПП "Оскарпарк", та договору, укладеного з ТОВ "Агростар Юг", відтак вартість завантаження є складовою вказаної суми.
В той же час, вартість розвантаження вагонів в сумі 120 360 грн є збитками ТОВ "Агро Устя", оскільки є додатковими витратами, понесеними внаслідок неналежного виконання ПП "Оскарпарк" умов договору поставки (таких витрат не було б, якби договір був виконаний належним чином).
Із урахуванням встановлених судом обставин того, що поведінка ПП "Оскарпарк" є неправомірною, оскільки останній про результати фітосанітарної експертизи та, як наслідок, відмови від договору, ТОВ "Агро Устя" у встановленому законом порядку не повідомив, відтак прострочив виконання зобов'язання, що потягло за собою порушення майнових прав та інтересів позивача і спричинило заподіяння збитків, тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги ТОВ "Агро Устя" про стягнення із ПП "Оскарпарк" підлягають задоволенню частково в сумі 1 720 491, 85 грн упущеної вигоди та 120360 грн збитків, завданих вивантаженням вагонів. В решті вимог зустрічного позову суд першої інстанції правомірно відмовив.
Із урахуванням встановлених судом обставин, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
Судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 03.02.2025 у справі № 918/785/24 в оскаржуваній частині необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП "Оскарпарк" - без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оскарпарк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.02.2025 у справі № 918/785/24 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складено 21 травня 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.