Справа № 642/2663/25
Провадження № 2/642/1167/25
про залишення позову без руху
21 травня 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірський-2» про визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Холодногірського районного суду м.Харкова з позовом до Харківської міської ради, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірський-2» , в якій позивач суд визнати за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 головуючим суддею визначено Вікторова В.В.
Суддя, дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 подано клопотання, у якому вона прохає суд звільнити її від сплати судового збору за подання даного позову до суду. Підставою для звільнення зазначає про те, що вона є пенсіонером, отримує пенсію, інших доходів крім пенсійних виплат не має. Розмір пенсії в середньому складає 6979,90грн. на місяць., тому сплата судового збору за подання позову до суду у розмірі 14530,00грн. ставить її у скрутне матеріальне становище.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, у клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
На обґрунтування заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 , у якості доказів надано копію довідки з Головного управління в Харківській області Пенсійного фонду України про доходи пенсіонера за період з 01.10.2024 по 30.04.2025.
Водночас, позивачем не надано жодних доказів щодо свого річного доходу за 2024 рік, зокрема відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, на підтвердження того, що особа не має інших окрім пенсійних виплат доходів. Крім того, позивачем не надано відомостей про рухоме та нерухоме майно, можливості розпорядження якими значно погіршують її фінансовий стан.
За таких обставин посилання позивача на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік жодним чином не підтверджені.
Всі інші доводи позивача, за відсутності відомостей про її річний дохід за 2024 рік, відомостей про наявність рухомого чи нерухомого майна та можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану, не є тими обставинами, що самі по собі можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій скрутний фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про її скрутний майновий стан, що слугує відсутністю у неї можливості для сплати судового збору за подання даного позову до суду, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 якого, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.). А за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою майновою характеру. Ціна позову визначена позивачем у розмірі 1453000,00 грн. Таким чином, з урахуванням ціни позову, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 14 530,00 грн. за реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101 ,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947
-Банк отримувача КазначействоУкраїни(ел.адм.подат.)
- Рахунок отримувача: UA088999980313101206000020656 ,
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101,
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом направлення до суду документу, що підтверджує сплату ним судового збору у повній мірі відповідно до вимог ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірський-2» про визнання права власності залишити без руху, надавши позивачу строк у п'ять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Вікторов