21.05.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/340/25
Провадження № 3/533/137/25
21 травня 2025 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.; особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали,, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка України; місце проживання: АДРЕСА_1 ; не працює; має на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження (особа з інвалідністю з дитинства ІІІ групи); реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; групи інвалідності не має; до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом року не притягувалася,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22 квітня 2025 року о 08 годині 06 хвилин громадянка ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник з дому, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Громадянка ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою визнала повністю та щиро розкаювалась, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення факту не заперечувала. Пояснила, що дійсно у той день її син через якийсь інцидент у селі пішов з дому. Спочатку вона його шукала самостійно по друзях та знайомих. Після того, як самостійний розшук не дав результату - звернулася до поліції. Також повідомила, що єдиним її доходом є пенсія, яку отримує її син як особа з інвалідністю.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, суддя установила таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, неналежний догляд тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з не забезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання, умов проживання неповнолітніх дітей, догляду тощо.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, органом поліції надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.2025 серії ВАД № 591140, з яким погодилася ОСОБА_1 , про що свідчать її пояснення у відповідній графі протоколу такого змісту «згодна» (а.с.3);
- витяг з програми «АРМ 102» від 22.04.2025 № 229052716, відповідно до якого надійшла заява від ОСОБА_1 про те, що 18.04.2025 заявниця останній раз бачилась зі сином ОСОБА_2 , 16 років, після чого він зник та місцезнаходження його невідоме, телефон при собі не мав. Син направлявся до м. Кременчук до знайомих, до яких саме невідомо. Має вади слуху, раніше зникав. В ході виїзду СОГ на місце події було встановлено, що 18.04.2025 з дому пішов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та до цього часу не повернувся . Телефон при собі не мав, ймовірно, перебуває у м. Кременчук. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 115 КК України № 12025170520000243. Місцезнаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, життю та здоров'ю нічого не загрожує (а.с.4);
- копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 22.04.2025, в яких вона зазначила, що 22 квітня 2025 року близько 08 години вона викликала працівників поліції, оскільки зник її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спільних зусиль з працівниками поліції було встановлено місце перебування сина, а саме у с. Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області. Життю і здоров'ю її сину нічого не загрожує, він перебуває в родичів (а.с.5);
- копію заяви ОСОБА_1 від 22.04.2025, в якій вона просила закрити матеріали кримінального провадження № 120251705200243 від 22.04.2025 за фактом зникнення її сина ОСОБА_2 (а.с. 9);
- копію паспорту ОСОБА_1 (а.с. 6);
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , відповідно до якого його матір'ю є ОСОБА_1 (а.с. 7);
- копію паспорту ОСОБА_2 (а.с.8).
Отже, суддя уважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання як мати неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини. Незабезпечення необхідних умов виховання дитини, на думку судді, полягало у неналежному догляді за неповнолітньою дитиною, яка пішла з дому, та у тому, що мати тільки через декілька днів звернулася до органів поліції з метою розшуку сина, що могло потягнути негативні наслідки для життя та здоров'я дитини.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності; вину свою визнала та щиро розкаялася; можливість виправлення особи після вжиття адміністративних заходів; перебування на її утриманні неповнолітньої дитини; відсутність достатнього доходу, суддя уважає, що накладення штрафу на ОСОБА_1 буде обтяжливим для її сімейного бюджету, що у результаті позначиться на матеріальному забезпеченні дитини та не призведе до виховального ефекту. Тому, враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП) та загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (ст. 33 КУпАП), уважаю за можливе з врахуванням положення ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Згідно з ч. 2 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, судовий збір також не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 276-279, 280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.П. Козир