Справа № 364/190/25
Провадження № 3-в/364/4/25
21.05.2025 суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А.,
учасники справи:
представник Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області;
прокурор;
адміністративний правопорушник Колісник Б.М.
- не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області подання Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про заміну правопорушникові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбутого строку адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт, -
До Володарського районного суду Київської області 30.04.2025 надійшло зазначене подання органу пробації про заміну правопорушникові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбутого строку адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт.
Подання обґрунтоване тим, що 09.04.2025 до Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області надійшла на виконання копія постанови Володарського районного суду Київської області від 21.03.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт строком на 30 годин за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 та частиною другою статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Цього ж дня надіслано виклик ОСОБА_1 з'явитися до сектору 15.04.2025 для ознайомлення з порядком та умовами відбування зазначеного адміністративного стягнення. ОСОБА_1 з'явився до сектору 16.04.2025, де з ним проведено бесіду, роз'яснено порядок та умови відбування адміністративного стягнення у виді громадських робіт, а також вручено направлення для відбування громадських робіт на території Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» Білоцерківського району Київської області (далі - КП «Володарка»). Відповідно до наказу про виконання постанови та графіку відпрацювання порушником громадських робіт ОСОБА_1 до відпрацювання мав приступити 21.04.2025, але у призначений час не з'явився. Від КП «Володарка» 22.04.2025 на адресу сектору надійшла інформація про те, що правопорушник ОСОБА_1 21.04.2025 та 22.04.2025 не з'явився для відпрацювання громадських робіт, надалі у період з 23.04.2025 до 25.04.2025 ОСОБА_1 на відпрацювання громадських робіт до КП «Володарка» знову не з'являвся, а так само на виклики до сектору теж не з'являвся. 28.04.2025 телефоном режимі ОСОБА_1 повідомив, що не відпрацьовуватиме громадські роботи, оскільки перебуває в Одеській області на роботі, де працює неофіційно. Наведене вказує на те, що ОСОБА_1 ухиляється від відбування адміністративного стягнення, а призначене судом стягнення у виді 30 годин громадських робіт залишилося невідпрацьованим.
Судове засідання з розгляду подання призначене на 13.05.2025 та відкладено на 21.05.2025 через відсутність в матеріалах справи підтвердження належного повідомлення правопорушника про дату, час та місце розгляду подання.
У судове засідання 21.05.2025 представник Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області та прокурор не з'явилися, про дату, час і місце розгляд справи повідомлялися в телефонному режимі.
Правопорушник ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у телефонному режимі, поштові повідомлення повертались без вручення з відміткою про відсутність адресата за місцем проживання.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляд справи за наявними матеріалами справи без участі ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2024 у справі № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24, суддя має забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи протягом встановленого законом строку або хоча б у розумні строки. При цьому розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
При цьому обов'язковість присутності правопорушника, відносно якого вирішується питання про заміну невідбутого адміністративного стягнення, КУпАП не передбачено.
Суд наголошує, що добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній її участі в розгляді справи, недопущенні зловживань наданими правами, а безпідставне затягування справи нівелює завдання КУпАП, визначені в статті 1.
Інститут строків у судових провадженнях сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників судового процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до норм статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судом застосовуються рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням… Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (зокрема, рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства», рішення від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
У своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, ЄСПЛ виходив з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), а так само в інших справах ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, суд виходить з того, що особа повинна добросовісно ставитися до користування своїми процесуальними правами, виконання своїх обов'язків, має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби національного законодавства для прискорення процедури слухання, не затягувати розгляд справи.
Подібні висновки і підходи застосовує також Верховний Суд у своїй практиці (зокрема, ухвали Касаційного кримінального суду від 16.12.2024 у справі №341/546/19, Касаційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №440/17704/23, Касаційного цивільного суду від 10.03.2025 у справі №760/27605/20).
Крім того, вирішуючи питання щодо можливості розгляду цієї справи за відсутності фактичного отримання особою судових повісток, суд виходить також з передбаченого законом обов'язку особи зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до норм статей 3, 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно. Таке декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.
Згідно вимогами пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 (зі змінами), особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою; у разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором; за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Строки виконання особою обов'язку щодо декларування/реєстрації свого місця проживання визначені в пункті 5 названого Порядку.
З огляду на це обов'язок суду повідомити особу, зокрема про дату, час і місце судового засідання, шляхом направлення офіційної кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, на переконання суду, прямо кореспондується з обов'язком особи зареєструвати своє місце проживання, тим самим повідомивши державу (державні органи, зокрема суди) про адресу отримання нею офіційної кореспонденції; невиконання особою такого обов'язку не може перешкоджати іншим особам захистити в суді свої права та законні інтереси (статті 55, 68 Конституції України).
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що ОСОБА_1 обізнаний про наявність відносно нього постанови суду щодо застосування адміністративного стягнення, яке ним не було виконано, отримував смс-повідомлення про виклики до суду на номер телефону, який ним був повідомлений органу пробації, не повідомив іншої контактної інформації, місця роботи тощо, а так само про причини неявки і не подавав заяв/клопотань про відкладення судового засідання, не вжив жодних інших заходів для інформування суду про неможливість з поважних причин бути присутнім під час розгляду справи, враховуючи, що положеннями КУпАП його присутність не є обов'язковою, тому суд за таких обставин з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки, вбачає можливим розглянути справу за поданням органу пробації на підставі наявних у справі письмових доказів.
Дослідивши зазначене подання та оглянувши додану до нього особову справу № 02/2025 ОСОБА_1 , оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що постановою Володарського районного суду Київської області від 21.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні двох адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 і частиною другою статті 173-8 КУпАП, та застосовано до нього у порядку частини другої статті 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт (а.о.с. 2-6); постанова набрала законної сили 01.04.2025.
Зазначена постанова суду надійшла до Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області 09.04.2025 та прийнята до виконання (а.о.с. 8); цього ж дня порушнику надіслано виклик на 15.04.2025 (а.о.с. 7);
Як вбачається з довідки про проведену бесіду від 16.04.2025, що підписана особисто ОСОБА_1 , останній ознайомлений з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт із роз'ясненням наслідків ухилення від такого відбування (а.о.с. 11); ОСОБА_1 під час бесіди повідомлено, зокрема, свою контакту інформацію (а.о.с. 12). У цей же день ОСОБА_1 вручено направлення для відбування громадських робіт на території КП «Володарка», відповідно до якого останній повинен був з'явитися для відбування громадських робіт не пізніше 21.04.2025 (а.о.с. 14).
17.04.2025 керівником КП «Володарка» видано відповідний наказ та погоджено графік виходу на роботу ОСОБА_1 , починаючи з 21.04.2025 до 30.04.2025 (а.о.с. 16-18). Однак, відповідно до повідомлень КП «Володарка» ОСОБА_1 у період з 21.04 по 25.04.2025 не з'являвся для виконання громадських робіт (а.о.с. 20, 22).
28.04.2025 начальником органу пробації здійснено виклик ОСОБА_1 телефоном, на що той повідомив, що не буде відпрацьовувати громадські роботи, оскільки перебуває в Одеській області на роботі, де працює неофіційно (а.с. 23).
Таким чином, за матеріалами особової справи правопорушника ОСОБА_1 судом встановлено, що останній ухиляється від відбування громадських робіт за постановою суду, призначене йому судом адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком 30 годин залишилося не відпрацьованим, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до частин першої, другої статті 321-4 КУпАП у разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом; заміна громадських робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють п'ятьом неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.
Зважаючи на викладене та враховуючи норми частини третьої статті 173-2 КУпАП, санкція якої передбачає можливість застосування до правопорушника штрафу, а також беручи до уваги положення частини другої статті 321-4 КУпАП, суд дійшов до висновку про наявність підстав для заміни ОСОБА_1 невідбутого адміністративного стягнення у виді громадських робіт на штраф з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють п'яти неоподатковуваному мінімуму доходів громадян (тобто: 7,5 (30 год. / 4) х 85 (17 грн. х 5) = 637,50 грн.).
Беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 № 2-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України та керуючись частиною третьої статті 173-2, частинами першою, другою статті 321-4 КУпАП, суд -
Подання Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про заміну правопорушникові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбутого строку адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт - задовольнити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , замінити невідбуте адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт, накладеного на нього постановою Володарського районного суду Київської області від 21.03.2025, на адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 637 (шістсот тридцять семи) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
Копії цієї постанови суду надіслати ОСОБА_1 , прокурору та до Білоцерківського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області - до відома і виконання.
Постанова оскарженню не підлягає та набирає законної сили після проголошення.
Суддя Л. А. Макаренко
Постанова набрала законної сили з "_____"_________ 202____ року.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.