Справа № 187/307/25
2/0187/220/25
"21" травня 2025 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Соловйова І.М.,
за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,-
04.03.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від спільного проживання вони мають трьох спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наразі подружжя проживає окремо один від одного, діти проживають з позивачкою і перебувають на повному її утриманні. Позивачка не має ніякого власного доходу, а тому звернулась до суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її утримання до досягнення ОСОБА_5 трьох річного віку.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.03.2025, яка повернулась до суду 16.04.2025 з причин «за закінчення терміну зберігання».
Також відповідачу телефонограмою повідомлено про розгляд даної цивільної справи, та можливість особисто отримати копії матеріалів.
09.05.2025 було розміщено оголошення про виклик до суду ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4
Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд виходить з такого.
28.08.2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 147, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу подружжя має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 від 26.12.2020; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від 11.03.2022; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 від 27.09.2023, батьками дітей записані сторони.
Відповідно до довідки про склад сім'ї № 38 від 03.03.2025 виданої Ляшківською сільською радою ОСОБА_1 проживає, за адресою АДРЕСА_1 , спільно з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.
За правилами ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно з ч. 2, 4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Відповідач не надав доказів в спростування доводів позивачки.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини 6 статті 141 Цивільно процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні із з даним позовом, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору, розмір якого відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Інших витрат сторонами не заявлялися.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання ОСОБА_1 , починаючи з 04.03.2025 до досягнення трирічного віку їхньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять 20 копійок) на користь держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 .
Повне судове рішення складено 21.05.2025.
Суддя І.М. Соловйов