1Справа № 335/1103/25 2-о/335/82/2025
19 травня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В обґрунтування поданої заяви представник заявника посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Померлий ОСОБА_3 приходився заявнику, та ОСОБА_2 сином. На день смерті йому належала 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 . Однак, на день смерті зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 , була адреса: АДРЕСА_2 , хоча фактично проживав з заявником та батьком, разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Незважаючи на зареєстроване місце проживання померлого за адресою: АДРЕСА_2 , він там не міг фактично проживати, оскільки вказана квартира належала заявнику, та здавалась в оренду, а тому в ній проживали стороні люди. Після смерті ОСОБА_3 , заявник звертався до нотаріуса для отримання консультації щодо порядку оформлення спадщини, на що отримав усне роз'яснення, що у випадку коли спадкоємець проживали разом із померлим на день смерті, то подавати заяву про прийняття спадщини не потрібно, а можна оформити спадщину після спливу шести місяців від дня смерті спадкодавця. На початку жовтня 2024 року заявник вирішила оформити спадкове майно, для чого звернулась до нотаріуса, однак за результатом розгляду заяви про оформлення спадщини нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про що складено відповідну постанову за № 839/02-31 від 07.10.2024. Відмова у вчиненні нотаріальної дії мотивована тим, що заявник на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , у той час як померлий на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а тому нотаріусу не були надані докази на підтвердження спільного проживання заявника та спадкодавця на день смерті, у зв'язку із чим на переконання нотаріуса заявник, не довів обставин, що він спільно проживав із померлим на день його смерті. Враховуючи неможливість позасудового оформлення успадкованого права власності у позасудовому порядку, та необхідністю встановлення юридичного факту для оформлення спадкових прав заявник вимушений звернутись до суду із цією заявою, оскільки у іншому порядку неможливо підтвердити прийняття спадщини шляхом спільного проживання.
У зв'язку з вищевикладеним, представник заявника просив суд встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_1 , постійно проживала із ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини. Разом з цим, представник просив суд викликати та допитати у якості свідків зазначених у заяві осіб та витребувати у Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Л.В., копію матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 10.02.2025 року, заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження. Разом з цим, витребувано у Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко Лени Вікторівни, (адреса АДРЕСА_4 ), копію матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 (спадкова справа 86/2024, почато: 03.10.2024).
Від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Коноваленко О.В., надійшла копія спадкової справи № 86/2024 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1978 року народження.
02.04.2025 року від заявника та представника заявника надійшла заява про розгляд справи без участі, за змістом якої, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року задоволено заяву представника заявника про виклик свідків та визначено викликати у судове засідання у якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, попередньо подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника заявника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви у повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Померлий ОСОБА_3 є сином заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
На день смерті ОСОБА_3 йому належала 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на квартиру виданого ЗАТ «Запоріжбут» 09.03.1998 року, право зареєстровано ОП ЗМБТІ 24.03.1998.
З метою оформлення своїх спадкових прав заявник звернулась до нотаріуса, однак за результатом розгляду заяви про оформлення спадщини нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про що складено відповідну постанову від 07.10.2024 за № 839/02-31.
В постанові зазначено, що згідно із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину, поданою ОСОБА_1 , до складу спадкового майна входить частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належала її сину ОСОБА_3 , 1978 року народження, на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_3 виданого ЗАТ «Запоріжбут» 09.03.1998 року, право зареєстровано ОП ЗМБТІ 24.03.1998 року в книзі № 267 за р№ НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за життя проживав за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . Відповідно до Довідки № 06.4-06/02/12128 виданої 01.10.2024 року Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 та спільно зареєстрованих з ним осіб не мав. Спадкоємець - ОСОБА_1 станом на дату смерті її сина ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_3 .
Натомість, у своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що на день смерті зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 , була адреса: АДРЕСА_2 , хоча фактично він проживав з заявником та батьком - ОСОБА_7 , разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .
Разом з цим, квартира за адресою: АДРЕСА_2 здавалась в оренду, що підтверджується договором оренди житлового приміщення від 20.02.2012 року.
Крім цього, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2018 року заявник ОСОБА_1 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні досліджено копію спадкової справи № 86/2024 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , з якої встановлено, що крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інших спадкоємців немає.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є сусідкою заявниці. ОСОБА_4 підтвердила, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 проживало 4 людини, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . ОСОБА_8 з'їхала від батьків, а ОСОБА_3 залишився проживати з батьками.
Свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона є сусідкою заявниці. ОСОБА_5 підтвердила, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 проживала сім'я - подружжя ОСОБА_7 та двоє дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Разом з цим, свідок повідомила суду, що ОСОБА_8 вийшла заміж та переїхала, а ОСОБА_3 по день смерті мешкав з батьками за вищезазначеною адресою.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона є сусідкою заявниці з 1992 року по теперішній час. ОСОБА_6 знає сім'ю ОСОБА_7 з 1992 року та добре спілкується із заявницею. Разом з цим, свідок повідомила суду, що квартирі за адресою: АДРЕСА_3 проживали ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Крім цього, ОСОБА_8 народила доньку та проживала разом з батьками і братом за вищевказаною адресою. ОСОБА_3 по день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з цим, свідок повідомила суду, що похорон ОСОБА_3 відбувався у дворі будинка за адресою: АДРЕСА_5 .
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).
На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, зі змісту зазначених норм вбачається, що обставинами, які свідчать про прийняття спадщини є постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або подача у встановлений строк спадкоємцем, який не проживав зі спадкодавцем, заяви нотаріусу про прийняття спадщини.
У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що законодавець не пов'язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.
При цьому відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
За змістом п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України в окремому провадженні розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Виходячи із положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживання повинно бути постійним, тобто носити тривалий характер, і не припинитися перед смертю спадкодавця, що є передумовою прийняття спадщини, якщо спадкоємець не відмовився від спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
ОСОБА_1 звернулась до суду із даною заявою, оскільки виникнення права на спадкування по закону після померлого ОСОБА_3 залежить від доведення факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті сина.
Так, факт, про встановлення якого просить заявник, достовірно підтверджується дослідженими судом у судовому засіданні доказами.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 на момент смерті останнього.
Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від дачі показань за ст. ст. 384, 385 КК України, що підтверджується їх підписом, тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів дані покази.
За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що під час розгляду справи, знайшли підтвердження обставини, на які посилаються заявниця, і вони є такими, що дозволяють встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_3 , суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 76-81, 263-265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя І.В. Новасардова