1Справа № 335/4568/25 2/335/2259/2025
19 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Новасардова І.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кам'янської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок
Позивач звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до Кам'янської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок.
В позовній заяві позивач зазначив, що від сплати судового збору звільнений на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», вирішення питання пов'язане із порушенням права власності на нерухоме майно, внаслідок та з причини збройної агресії та тимчасовою окупацією частини території України. Разом з позовом позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору в якому зазначив, що позивач був змушений покинути власний будинок, оскільки місце де він проживав є окупованим, він взятий на облік як внутрішньо - переміщена особа, має скрутне матеріальне становище, оскільки отримує мінімальну пенсію, є інвалідом третьої групи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі і клопотання про звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги щодо сплати судового збору.
Так, від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються:1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів; 4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; 8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) виборці - у справах про уточнення списку виборців; 12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; 13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав; 14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; 15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою; 16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору; 20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи; 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно; 23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"; 26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу; 27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 28) позивачі за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, вчинені суб'єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території.
Пункт 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору заявників у справах поданих у зв'язку зі збройною агресією щодо порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Позивач ставить вимогу про визнання за позивачем право власності на житловий будинок з відповідними господарськими спорудами та будівлями, який знаходиться за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Визнання права власності майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території не є підставою для звільнення заявника від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням суб'єктного складу учасників, предмету спору та підстав позову. Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не підлягає задоволенню.
Позивачем не надано суду доказів наявності у позивача пільг на оплату судового збору у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається, виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
Згідно з Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
Законом позивач не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору. Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно Цивільно процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
В підтвердження майнового стану позивач надає довідки за формою ОК-5, ОК-7 Пенсійного фонду Уккраїни з яких вбачається відсутність доходу (пенсія позивача є мінімальною) та відомості реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела /суми нарахованого доходу станом на 09.05.2025.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд урахував, що зазначені позивачем обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження його реального майнового стану, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, відомості про вклади, компенсації, соціальні виплати, сукупний доход родини тощо, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої позовної заяви судовим збором.
Таким чином, позивачем не в повному обсязі надано докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому Законом порядку і розмірі.
Отже позивачем не надано доказів, які б надавали можливість звільнити його від сплати судового збору на момент звернення до суду з позовом.
У зв'язку з наведеним, позивачу потрібно сплатити судовий збір.
Як вбачається, позивачем подано до суду позов майнового характеру.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2025 року складає 3 028 грн.
Як вбачається із позовної заяви, ціна позову складає 307769 грн. 57 коп., отже позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 3077,70 грн.
Судовий збір за подачу позовної заяви підлягає оплаті на р/рахунок: UA098999980313101206000008513, банк: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
Таким чином, позивачем повинно бути сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір» та надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
На підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали заяви та наведені норми закону, суд вважає необхідним зазначену позовну заяву залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Керуючись статтями 175-177, 185, 258-260, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам'янської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок - залишити без руху.
Надати позивачу строк терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Новасардова