Справа № 308/11136/24
19 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про продовження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 р., -
16 травня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про продовження строку стороні захисту для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 р.
Подане клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_4 від 24.04.2025 року було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження N? 62024140160000106 від 15.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України для підозрюваного ОСОБА_2 та його адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - тривалістю до 16.05.2025 року, після завершення якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Захисник вважає, що ухвала слідчого судді від 24.04.2025 року - є порушенням верховенства права та була ним оскаржена до Закарпатського апеляційного суду.
Вказує, що у зв?язку з хворобою підозрюваного, сторона захисту просить слідчого суддю об?єктивно розглянути дане клопотання сторони захисту стосовно продовження строку на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування до 05.06.2025 року та просить врахувати те, що в даній кримінальній справі «відсутній склад злочину» та 08 листопада 2024 року минув «строк» кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України (адже контракт директора Ужанського НПП ОСОБА_2 був із 10 листопада 2014 року по 08 листопада 2019 року) !
З посиланням на приписи ст.ст. 220, 303 - 309 КПК України, просить слідчого суддю продовжити стороні захисту строк для ознайомлення підозрюваного з матеріалами кримінального провадження в кримінальному провадженні N?62024140160000106 від 15.04.2024 року до 05.06.2025 року.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 травня 2025 року, справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, слідчий суддя дійшов висновку, про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.
Статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) серед основних засад кримінального провадження, передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зміст якого розкривається у ст. 24 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст. ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржено такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи -заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим -особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом -підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Таким чином перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпним. Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
Так, ст. 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Виходячи з системного аналізу положень ст. 220 КПК України вбачається, що обов'язок з розгляду клопотань сторони захисту покладено на слідчого, дізнавача та прокурора, слідчий суддя у свою чергу до даного переліку не належить.
У відповідності до ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів.
Як вбачається з клопотання заявника та його захисника вони просять слідчого суддю продовжити строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 р.
Однак, чинним КПК України не визначено процесуальну форму такої вимоги та порядок розгляду клопотання сторони захисту про продовження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя також зазначає, що заявником та його захисником до матеріалів поданого клопотання не долучено й безпосередньо ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_4 від 24.04.2025 року , якою за аргументами заявника було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України для підозрюваного ОСОБА_2 та його адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості встановити факт продовження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 року.
Відтак вимоги заявника, які містяться у прохальній частині клопотання, а саме про продовження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 року, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки розгляд такого клопотання не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України та не регламентовано положеннями чинного КПК України.
З огляду на викладене, на теперішній час відсутній предмет розгляду, за наслідками якого слідчий суддя може постановити ухвалу про відкриття провадження, а безпідставне вирішення питання щодо відкриття провадження за такою скаргою за відсутності предмету оскарження є порушенням правової визначеності.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.
Отже, із викладеного слідує, що порушені у клопотанні питання не відносяться до повноважень слідчого судді, не входять до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для відкриття провадження за скаргою відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя,-
У відкритті провадження за клопотанням захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про продовження строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №62024140160000106 від 15.04.2024 р. - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала клопотання , разом із клопотанням та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1