Номер провадження: 22-з/813/235/25
Справа № 947/4615/23
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Назарова М. В.
20.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя - доповідач), Коновалової В.А., Карташова О.Ю.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 про забезпечення позову
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про визнання договору недійсним та витребування майна,
У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова В.С., про визнання договору недійсним та витребування майна.
Позовна заява мотивована тим, що позивачка в 2007 році на підставі договору купівлі-продажу придбала квартиру, загальною площею - 60,3 кв.м, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 .
З 2007 року в квартирі мешкала позивачка та її чоловік - ОСОБА_6 . За останні сім років мешкання у квартирі вона підтримувала добрі відносини з сусідами з іншої парадної будинку за адресою - АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 та його дружиною - ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки, у зв'язку з чим, а також похилим віком, стан її здоров'я погіршився і вона не могла самостійно підтримувати свою життєдіяльність і потребувала сторонньої допомоги, оскільки вона є пенсіонером, отримує пенсію за віком. Після смерті її чоловіка до неї почали систематично навідуватися її сусіди - ОСОБА_4 та його дружина, які систематично вечеряли разом з позивачкою, розпивали алкогольні напої, допомагали їй та її прикутій до ліжка тітці - ОСОБА_7 у побуті, оскільки останні потребували такої допомоги, а саме - купували продукти харчування, готували або пригощали їжею, виконували інші доручення, у тому числі супровід для зняття готівки з банківського рахунку позивачки, оплату комунальних, тощо.
В процесі спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_8 заволоділи ключами від квартири позивачки та мали до неї вільний доступ. Одразу після похорон чоловіка позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 запропонували їй оформити над нею опікунство, без жодних зобов'язань зі сторони ОСОБА_3 , на що позивачка погодилась, вважаючи, що опікунство ні до чого її не буде зобов'язувати, та крім того вона дійсно потребувала такої допомоги.
На підтвердження наміру в майбутньому укладення між сторонами договору довічного утримання, 05 серпня 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 складено у присутності соціального робітника ОСОБА_9 розписку щодо повного забезпечення сім'єю ОСОБА_10 .
11 серпня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та соціальна робітниця ОСОБА_9 супроводили позивачку до приміщення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С. за адресою - АДРЕСА_3 , де їй ОСОБА_8 запропонували оформити опікунство, мотивуючи це тим, що її відправлять до психіатричної лікарні, та треба переоформити для цього квартиру, хоча їй ніхто нічим не погрожував. В той день позивачка не брала з собою окуляри, договір не читала, вголос їй ніхто договір не прочитував, суть договору нотаріус не роз'яснювала, лише повідомили, що буде укладений договір про опіку, та дали підписати на жовтому листі паперу текст. Ніяких коштів, зокрема, суми правочину, від ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вона не отримувала. Після цього вона повернулась у квартиру, в якій мешкає до сих пір. Подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_4 продовжували після поїздки до нотаріуса до неї ходити та доглядати, але одного разу сказали, щоб вона збирала речі потихеньку та переїзжала.
28 серпня 2020 року за ініціативою ОСОБА_3 та її знайомого - ОСОБА_11 був викликаний наряд поліції та було встановлено, що 11 серпня 2020 року між позивачкою та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, а саме - квартири АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Омаровою В.С., зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 6965, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 передано у власність ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 60,3 кв.м. Відповідно до умов вказаного договору, квартиру було передано у власність громадянина ОСОБА_4 за - 723 600,00 грн, хоча намірів на продаж даної квартири вона не мала, ніколи і нікому не говорила про намір продажу. Покупців ніколи не підшукувала, нікуди з цього приводу не зверталась, у тому числі до посередників, оскільки квартира є єдиним її житлом. Вказані обставини стали підставою для звернення до Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
Під час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири, волевиявлення позивачки не відповідало її внутрішній волі та не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором купівлі-продажу. Дізнавшись про наявність оспорюваного договору купівлі-продажу квартири, 31 серпня 2020 року ОСОБА_3 звернулась до Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що має ознаки злочину визначеного частиною другою статті 190 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 10 вересня 2020 року. В ході досудового розслідування 12 листопада 2020 року, в порядку статті 93 КПК України, від приватного нотаріуса Омарової В.С. слідчим було отримано належним чином завірену копію Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, а саме - квартири під АДРЕСА_4 , посвідченого 11 серпня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі вчиненні нотаріальних дій за № 6965, а також копії документів, що стали підставою для посвідчення зазначеного Договору купівлі-продажу квартири.
Разом з тим, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. були надані не усі документи, що стали підставою для посвідчення зазначеного Договору, які відповідно до вимог чинного законодавства повинні зберігатися у нотаріуса протягом тривалого часу, через що, по ухвалі слідчого судді Київського районного суду від 20 січня 2021 року, оригінали вказаних документів витребувані від нотаріуса та перебувають в матеріалах кримінального провадження № 1202016480002305. Серед документів, що стали підставою для посвідчення вищезазначеного Договору купівлі-продажу квартири, від приватного нотаріуса Омарової В. С. було отримано копію Платіжного доручення № 41 від 11 серпня 2020 року, видане Одеським відділенням № 1 АТ «ЮНЕКС БАНК» - в якому платником виступив ОСОБА_8 , а отримувачем вона - Расторгуєва, але позивач ніколи не була клієнтом банку АТ «ЮНЕКС БАНК». В подальшому слідчим було направлено запит до АТ «ЮНЕКС БАНК», з метою встановлення факту видання Платіжного доручення № 41 від 11 серпня 2020 року. У відповіді на даний запит Голова Правління АТ «ЮНЕКС БАНК» категорично спростував факт видачі Одеським відділенням № 1 АТ «ЮНЕКС БАНК» платіжного доручення № 41 від 11 серпня 2020 року, в якому платником виступив ОСОБА_4 , а отримувачем ОСОБА_12 . При цьому, голова правління АТ «ЮНЕКС БАНК» самостійно звернувся 11 листопада 2020 року до ГУ НП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме, підробки документа - платіжного доручення №41 від 11 серпня 2020 року за статтею 358 КК України.
Надалі ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 28 грудня 2021 року, вочевидь бажаючи уникнути відповідальності, передав своєму знайомому ОСОБА_5 у власність спірну квартиру. Договір посвідчений державним нотаріусом Малиновської державної контори у м. Одесі Мельник Л. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2- 1182.
ОСОБА_3 просила:
визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., 11 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 6955;
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_5 , належну йому на підставі договору дарування від 28 грудня 2021 року, посвідченого державним нотаріусом Малиновської державної контори у м. Одесі Мельник Л.В., зареєстрованого у реєстрі за №2-1182;
встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого рішення є підставою для поновлення запису про право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_5 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено частково:
визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. 11 серпня 2020 року та зареєстрований за № 6965;
витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_5 на користь ОСОБА_3 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 травня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року залишено без змін.
ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задоволено частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2024 року в частині залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2024 року залишено без змін.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 30 травня 2024 року в скасованій частині втрачає законну силу.
18 листопада 2024 року вказана справа надійшла до апеляційного суду і в порядку розподілу судової справи розподілена головуючому судді Назаровій М.В. у складі колегії суддів Коновалової В.А., Кострицького В.В.
Ухвалою апеляційного суду від 29 листопада 2024 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про визнання договору недійсним та витребування майна, призначено до судового розгляду на 01 квітня 2025 року об 11-45 год, судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Назарової М.В у відпустці з 19.03.2025 по 11.04.2025. Розгляд справи призначено на 02 вересня 2025 року о 14-45 год.
Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2024 року за клопотанням представника ОСОБА_3 скасовано заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2023 року по цивільній справі № 947/4615/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про визнання договору недійсним та витребування майна.
Скасовано заборону суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріуса, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею (кв.м): 60,3, житловою площею (кв.м): 44,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 2143567351101), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .
15 травня 2025 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею (кв.м): 60,3, житловою площею (кв.м): 44,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2143567351101), яка належить на праві приватної власності ОСОБА_13 , 1955 р.н, РНОКПП НОМЕР_1 .
Вказана заява обґрунтована тим, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2024 року Постанова Одеського апеляційного суду від 30.05.2024 р. по справі 947/4615/23 скасована частково і апеляційна скарга ОСОБА_1 переглядається в апеляційній інстанції, а, відповідно, рішення Київського районного суду м. Одеси не набуло законної сили.
Зазначає, що ОСОБА_3 звернулась до Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР із заявою про припинення права власності та на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 75463059 від 09.10.2024, 14:24:41, спірна квартира загальною площею (кв.м): 60,3, житловою площею (кв.м): 44.6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2143567351101) була перереєстрована на ім'я ОСОБА_3 . Підставою для виникнення права власності було зазначено: рішення суду, серія та номер: 947/4615/23, виданий 13.09.2023, видавник: Київський районний суд м. Одеси; постанова суду, серія та номер: 947/4615/23, виданий 30.05.2024, видавник: Одеський апеляційний суд.
Вказані реєстраційні дії були здійснені передчасно, т.я. судові рішення, що були надані ОСОБА_3 , не набули законної сили у встановленому законодавством порядку.
В Управлінні державної реєстрації юридичного департаменту ОМР, зі слів державного реєстратора, було з'ясовано, що на теперішній час ОСОБА_3 не є власником спірної квартири.
05 травня 2025 року держреєстратором було прийнято Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 78715488, в якому зазначено, що на підставі договору дарування № 462 від 17.04.2025 власник спірної квартири змінився.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та
Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер довідки 425457981 від 05.05.2025 р.) спірна квартира загальною площею (кв.м): 60,3, житловою площею (кв.м): 44,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2143567351101) зареєстрована відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78455485 від 17.04.2025 13:31:50, приватний нотаріус Гуляєва Наталія Василівна, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл. на підставі договору дарування, серія та номер: НТН168989, реєстраційний № 462, виданий 17.04.2025, видавник: Гуляєва Н.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, за - Кумчак Микола Феліксович (власник). Відомості про реєстрацію іншого права щодо вказаного об'єкта відсутні.
Вказує, що ОСОБА_1 та її представник неодноразово звертались до судів різних інстанції щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірне майно, але їм весь час відмовляли. Відповідні заяви містяться в матеріалах справи. Така реакція з боку судів, врешті, призвела то відчуження спірного майна на користь третіх осіб.
07 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Севастьянов О.С. вже звертався з заявою про забезпечення позову, ухвалою суду Одеського апеляційного суду від 09 травня 2025 року у задоволенні якої відмовлено на підставі того, що майно у цій справі належить на праві власності іншій особі, а позовних вимог до неї не заявлено, вона не є учасником справи.
Зважаючи на те, що спірна квартира є предметом позову та скасування попередніх заходів забезпечення позову вже утруднило та зробило неможливим виконання рішення суду у даній справі, заявник вважає за необхідне заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 947/4615/23 задовольнити шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
Водночас на виконання вимог, вказаних в ухвалі від 09 травня 2025 року, та з метою правової доцільності вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст. 53 ЦПК України у разі коли рішення у справі може вплинути на права або обов'язки щодо однієї зі сторін - їх може бути залучено до участі у справі у якості третьої особи за заявою учасників справи.
Враховуючи викладене, просить залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_13 , 1955 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , інші персональні дані невідомі, як особу, на яку було перереєстровано право власності на спірне майно квартиру за адресою: АДРЕСА_6 .
Одночасно просить розглянути клопотання про витребування доказів від 07 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Частинами 3, 4 статті 153 передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Вивчивши зміст заяви ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Системний аналіз наведеного свідчить про право заявити про забезпечення позову не лише позивача, а й інших учасників справи.
Судом апеляційної інстанції під час розгляду заяви ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 встановлено, що заявником у справі, при поданні заяви про забезпечення позову на стадії апеляційного перегляду рішення суду, було подано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна номер 425457981 від 05.05.2025 16:12:11, з якої вбачається, що право власності на спірну квартиру 17.04.2025 13:26:42 набув власник ОСОБА_13 , на підставі договору дарування, серія та номер: НТН168989, реєстраційний № 462, виданий 17.04.2025, видавник: Гуляєва Н.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 78455485 від 17.04.2025 13:31:50, приватний нотаріус Гуляєва Наталія Василівна, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл.
Тобто, власником спірного майна наразі є саме вказана особа.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Новоселецький проти України» зазначив, що стаття 1 Протоколу N 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення «Броньовський проти Польщі» [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004-...). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення «Спорронг та Лонрот проти Швеції» ( 980_098 ), від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п. 69).
Отже, задоволення заяви про забезпечення позову призведе до обмеження права власності належного майна ОСОБА_13 , який не був стороною у справі та не був залучений судом до участі у ній.
Подібних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20).
Вимога заяви позивача про залучення ОСОБА_13 як останнього набувача на спірну нерухомість до участі у справі у якості третьої особи судом апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення, ухваленого по суті справи, стосується зміни суб'єктного складу по справі, що може відбуватися лише у судовому засідання з урахуванням думки інших учасників справи.
Згідно із положеннями пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема, з'ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Натомість, підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 365 ЦПК України закінчена, розгляд апеляційної скарги триває, призначене судове засідання на 02 вересня 2025 року о 14-45 год.
Законодавець не передбачив можливість вирішення питання щодо суб'єктного складу учасників справи під час розгляду заяви про забезпечення позову, поданій на стадії перегляду рішення суду апеляційним судом.
Законодавцем визначена спеціальна спрощена процедура для розгляду лише питань про забезпечення позову, що не передбачає повідомлення учасників справи про вирішення такого та вирішується у скорочені терміни.
Оскільки сам процес забезпечення позову і стадія його вирішення здійснюється без участі сторін, негайно, що передбачено частиною першою статті 153 ЦПК України, отже, при вирішенні заяви про забезпечення позову не передбачається розгляд справи по суті, встановлення обставин набуття майна, тощо.
Клопотання про залучення третіх осіб у справу та витребування доказів вирішується судом в судовому засіданні, а не під час розгляду заяви про забезпечення позову.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149, 151, 153 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про визнання договору недійсним та витребування майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Дата складення повного тексту ухвали - 20 травня 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
О.Ю. Карташов