Номер провадження: 33/813/570/25
Номер справи місцевого суду: 522/23097/24
Головуючий у першій інстанції Русєва А.С.
Доповідач Назарова М. В.
14.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
захисника - адвоката Баранівського Вадима Олександровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисника Баранівського Вадима Олександровича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 ,
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17 000 гривень в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що він 15.12.2024 о 17:28 год у м. Одеса, по вул. Разумовська, 24, керував транспортним засобом «Toyota Camry», державні номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду за стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник Баранівський В.О., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що:
- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування;
- до протоколу додається відеозапис НПВР 470625, який відсутній в матеріалах справи;
- на наявному диску містяться відеофайли: ЕПР1 197214 ОСОБА_2 ст. 130+ЧА, ЕПР1 197214 ОСОБА_2 ст. 130+ЧА(1), ЕПР1 197214 ОСОБА_2 ст.130+ЧА (2) походження яких невідоме, та перший із вказаних файлів при копіюванні на 18% здійснюється збій та комп'ютерна техніка вказує на проблеми технічного характеру в змісті відеофайлу;
- відсутні докази вручення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- докази, зібрані працівником поліції, отриманні з порушенням законодавства та Інструкцій.
В апеляційній скарзі захисник Баранівський В.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що будь-яких SMS повідомлень про час та дату розгляду справи не отримував, з 07.01.2025 захисник неодноразово звертався до канцелярії суду з метою з'ясування призначеного складу суду та дати судового засідання, отримував відповіді, що справа ще не надходила. При черговому зверненні до канцелярії суду, було встановлено, що згідно бази реєстрації справи, прізвище ОСОБА_2 було внесено з орфографічною помилкою, у зв'язку з чим неможливо було встановити працівниками канцелярії інформацію. Звернувшись із запитом до суду 22.01.2025, захисник отримав копію постанови та ознайомився з матеріалами справи 27.01.2025.
В судовому засіданні захисник Баранівський В.О. підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши клопотання захисника Баранівського В.О., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Оскаржувана постанова суду винесена 16 січня 2024 року за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Про судове засідання ОСОБА_1 сповіщали за допомогою додатка «Viber», поштове рекомендоване повідомлення відсутнє.
Також як вбачається з матеріалів справи, прізвище ОСОБА_1 дійсно було внесено з орфографічною помилкою, що підтверджує посилання захисника. Копію постанови захисник отримав - 27.01.2025 (а.с. 28).
Враховуючи, що прізвище ОСОБА_1 було внесено з помилкою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, апеляційний суд вважає клопотання обґрунтованим та за можливе поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи: а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 197214 від 15.12.2024 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 15.12.2024 року; відеозаписом.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнього інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 197214 від 15.12.2024 року, яким зафіксовано, що 15.12.2024 о 17:28 год. у м. Одеса, вул. Разумовська, 24, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», державні номерні знаки НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду за стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Від підпису протоколу відмовився (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 15.12.2024 року, відповідно до якого, у результаті огляду ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови (а.с. 7);
- поясненнями ОСОБА_3 , згідно яких зазначив, що став свідком ДТП о 17:28 хв, перебуваючи на пасажирському сидінні, в нього в'їхав водій Toyota НОМЕР_1 . Проїхавши 150 метрів, зупинився через несправність авто, після чого почав знімати на відео та побачив чоловіка в синіх джинсах, чорній кепці та шкіряній куртці, який вийшов з місця водія, в автомобілі нікого не було. Пізніше було встановлено, що водій, який вийшов з автомобіля є ОСОБА_2 (а.с. 6);
- наявним в матеріалах справи відеозаписом, який було оглянуто в ході розгляду справи, яким підтверджено, що працівник поліції неодноразово пропонував пройти огляд на стан сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, на що ОСОБА_2 казав, що не був за кермом та є пасажиром.
Сукупність вищевказаних доказів засвідчують відмову ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановленого законом, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Щодо доводу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування.
Згідно моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що по подіях 15.12.2024 о 17 год. 28 хв., тобто в той же день, в м. Одеса, по вул. Разумовська, 24 відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 124 КУпАП .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Судом встановлено наступні обставини: 15.12.2024 о 17 год. 28 хв. водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «TOYOTA CAMRY», д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до зіткнення з автомобілем «MAZDA626».
В судовому порядку ОСОБА_2 вказану постанову не оскаржував.
Зазначена постанова має преюдиційне значення для суду під час розгляду цієї справи.
Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
Отже, факт керування транспортним засобом є доведений і не потребує доказування.
Щодо посилання, що до протоколу додається відеозапис НПВР 470625, який відсутній в матеріалах справи.
Так, вказаний відеозапис відсутній в матеріалах справи, однак долучені інші відеофайли, які повністю відображають події.
Щодо посилання в скарзі, що на наявному диску містяться відеофайли: ЕПР1 197214 ОСОБА_2 ст. 130+ЧА, ЕПР1 197214 ОСОБА_2 ст. 130+ЧА(1), ЕПР1 197214 ОСОБА_2 ст.130+ЧА (2) походження яких невідоме, та перший із вказаних файлів при копіюванні на 18% здійснюється збій та комп'ютерна техніка вказує на проблеми технічного характеру в змісті відеофайлу.
Один з файлів при копіюванні на 18% здійснює збій, однак він є доступним до перегляду та фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Зокрема, працівник поліції запитав: «Огляд за допомогою алкотестору драгер проходити будете?», на що ОСОБА_2 відповів: «Я за рулем не был» (мовою оригіналу) (19:17:25 хв). Поліцейський каже: «В мене є покази свідків, які стверджують, що за кермом були ви» (19:17:28 хв), та запитав « ОСОБА_4 огляд н стан сп'яніння? (19:19:13 хв), на що ОСОБА_2 відповів: «Я за рулем не был…я не буду проходить» (мовою оригіналу) (19:19:19 - 19:21:02 хв). Потім поліцейський декілька разів запитав: «В заклад охорони здоров'я теж не їдете? (19:21:13; 19:21:27 хв), проте ОСОБА_2 вказав: «…а чего я должен проходить я пассажир…» (мовою оригіналу) (19:21:31 хв).
Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Посилання захисника, що відсутні докази вручення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 відмовився від такого огляду.
Апеляційний суд не вбачає, що докази, зібрані працівником поліції, отриманні з порушенням законодавства та Інструкцій.
Крім того, апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до матеріалів справи Медосвідування 19810103-151244 (в галузі наркології) Комунального некомерційного підприємства «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради, лікар ОСОБА_5 від 15.12.2024, між 20:58-21:52, згідно якому за результатами лабораторних і додаткових методів дослідження при дослідженні наданих (під контролем 15.12.2024 між 21:16-21:20 год.) ОСОБА_6 , 1981 року народження, біологічних середовищ - слини і сечі, етиловий спирт не виявлений. Негативні результати досліджень біорідин на алкоголь, проведених наркологічних проб на сп'яніння, клінічна соматична та фізіологічна симптоматика (психіатро-нарколого-неврологічна, психологічна, поведінкова) у освідуваного без відхилень - в межах норми, у своїй сукупності, вказують на те, що на весь період проходження даного наркологічного медосвідування (15.12.2024 між 20:58-21:52 год.) у ОСОБА_7 не виявлено факту - попереднього вживання алкоголю, ознак алкогольного сп'яніння і (або) наслідків після такого стану (залишкових явищ), таким чином, він був тверезим.
Вказане не є доказом у розумінні вимог ст. 251 КУпАП, оскільки не відповідає критерію належності, а предметом доказування по справі є відмова ОСОБА_1 як водія від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а не керування транспортним засобом в такому стані.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити захиснику Баранівському Вадиму Олександровичу, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Баранівського Вадима Олександровича, який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова